Росія активно будує військові бази в Арктиці

03 Dec, 2015 | Володимир Денисюк | старший аналітик групи Geostrategy

Росія продовжує зміцнювати свою приступність в Арктиці. При цьому основний акцент робиться Москвою на розширення військової присутності в регіоні, зміцнення військових баз та розташування відповідних технічних засобів. Супутникові знімки, зроблені американськими компаніями Stratfor та AllSource Analysis вказують на те, що в активній фазі перебуває логістична підготовка арктичних островів – острови Александра та Котельний – для розширення російської військової приступності в арктичному регіоні.

Так, наприклад, ще за часів існування колишнього СРСР на острові Котельному, розташованому в архіпелазі Новосибірських островів площею 23200 кілометрів, була розташована військова база. Після зникнення СРСР з політичної карти світу, увага з боку кремлівського керівництва до цього острова зникла. Це й зрозуміло: клімат цього арктичного острова надзвичайно суворий. Сніг лежить 9-10 місяців на рік, середня температура липня складає не більше +3 °C, однак вночі вона падає до - 6°C. Температура нижче – 30°C спостерігається у період з жовтня по квітень.

Вказані процеси накладаються на стремління офіційного Кремля окреслити претензії на частину арктичних територій. У серпні 2015 року Москва подала в ООН заявку про розширення меж континентального шельфу Арктики.

Російська дипломатія намагається довести, що хребти Менделеєва і Ломоносова, які простягаються вглиб океану на сотні кілометрів, є продовженням російської території. Росіяни вірять в те, що в разі фіксації своїх прав на морське дно у цьому регіоні, вони отримають доступ до великих покладів енергоресурсів. Аналітики групи Geostrategy у цьому не переконані.

Перше: російська сторона не надала переконливих доказів того, что частини океанського дна, на які вона претендує, є продовженням російського континентального шельфу. Для того, щоб це довести, необхідно провести дуже детальні дослідження. Цього зроблено не було. Лише проведені певні роботи поблизу узбережжя. Але там, де океан вкрито товстим шаром льоду, жодного буріння не проводилося. Та й навряд чи ближчим часом проведуться.

Друге: сподівання Росії на те, що на цих ділянках є поклади нафти і газу, нічим взагалі не підкріплені. Хребет, на який претендує Росія в Північному льодовитому океані, складається з граніту та базальту. У цих породах нафти і газу бути не може. Але й навіть якщо вони там є, їх видобуток є комерційно невигідним. Оскільки подібні роботи, які провадяться навіть у значній близькості до берега – наприклад, в деяких районах Баренцева моря – свідчать, що собівартість видобутку одного бареля нафти складає десь 150 дол. США. При нинішній ціні в 45 доларів питання знімається саме по собі.

 

Зростання інтересу

Тим не менше, інтерес кремлівського керівництва до Арктики різко зріс у 2013 році. Тоді була розроблена та затверджена державна програма Міністерства оборони Росії, спрямована на відновлення російської військової приступності в Арктиці. На острові Котельний було вирішено збудувати станційний причал для прийняття барж та кораблів середнього класу в якості базового пункту доставки матеріальних засобів для зимових місяців. У тому ж році перший заступник міністра оборони Росії Аркадій БАХІН заявив, що на цьому острові буде відновлено та удосконалено аеродром, який матиме здатність приймати літаки українського виробництва Ан-26, Ан-72 та Ан-74. Російська сторона також оголосила про наміри подальшого збільшення операційних можливостей аеродрому, який у перспективи зміг би приймати літаки Ан-22 та Іл-76, а також стратегічну авіацію.

В ніч з 13 на 14 березня 2014 року, коли тривала спецоперація Росії по силовому захопленню усієї території Автономної Республіки Крим, на острів Котельний поблизу аеродрому під час проведення військових навчань була здійснена висадка парашутно-десантного батальйону Івановської 98-ої повітрянодесантної дивізії у кількості до 35 чоловік разом із вантажем та військовою технікою. Особовий склад десантувався при допомозі парашутних систем «Арбалет», після чого солдати протягом 40 хвилин тренували у захопленні аеродрому. Такі навчання проводилися Російською Федерацією вперше в даному регіоні.

На фото: російський батальйон в Арктиці

Історія мала продовження. 6 вересня 2014 року до острову було направлено декілька військових кораблів Північного флоту РФ, які доставили БТРи, тягачі, пересувні житлові модулі. За задумами Кремля, на острові буде розташовуватися 99-а тактична арктична група, для якої триває будівництво спеціального військового містечка.

Зрозуміло, що у суворих умовах Арктики, питання забезпечення перебування російських військових на острові Котельний є ключовим. Коли температура опускається нижче - 30 градусів і тримається на цій позначці протягом доволі довгого періоду, складно забезпечувати надійну роботу військової техніки та гарантувати надійність зброї. Тому існує велика потреба в забезпеченні належних умов для перебування людей в даному регіоні, а також відповідних технологічних засобів (наприклад, мастил, здатних не замерзати при постійних низьких температурах). Сьогодні Західні країни фіксують роботи по створенню військового майданчику для гелікоптерів, будівництву автошляхів, а також коридорів для постачання товарів військового та невійськового призначення, які проводяться російською стороною на островах Александра та Котельного.

 

Необхідні криголами

Слід зазначити, що забезпечення перебування військових та техніки в таких суворих кліматичних умовах потребує створення надійної опалювальної системи, яка б працювала безперебійно. Тому російська сторона розпочала будівництво при кожній військовій базі власних невеликих енергогенеруючих станцій. Однак поки що відкритим залишається питання про налагодження маршрутів безперебійного забезпечення цих енергогенеруючих станцій необхідними паливними матеріалами (мазут, газ, вугілля). Для транспортування необхідних товарів необхідно закладати відповідне дорожнє покриття, яке б могло витримувати низькі температури протягом тривалого періоду часу. Це питання також поки що залишається невирішеним.

У російської сторони також існують суттєві труднощі із підходом кораблів до берегів островів Котельного та Александра. Протягом року море вкрите товстим шаром льоду, який здатні ламати лише потужні криголами. За наявними даними, Росія володіє флотом із 41 криголама, які були збудовані переважно ще за часів існування колишнього СРСР. Але навіть якщо такі судна підходять впритул до берегу, на сьогодні відсутня необхідна інфраструктура для їх швартування та тимчасової дислокації.

З огляду на те, що Росія приділяє великого значення боротьбі за Арктику, а точніше – за потенційні поклади корисних копалин (перш за все, нафти і газу), вона усвідомлює, що в якійсь момент їй доведеться зіштовхнутися у відкритій конфронтації з іншими країнами регіону, у першу чергу – зі Сполученими Штатами Америки. Судячи з опублікованих на фото робіт, які проводить російська сторона на двох згаданих островах – будівництво злітних смуг та авіаційної інфраструктури – велика ставка у потенційному протистоянні робиться на військову авіацію. Звичайно, поки що зарано вести мову про те, що принаймні у ближчій перспективі в Арктиці буде створено функціонуючу російську військову базу. Точніше сказати про те, що зараз розробляється інфраструктурна основа для майбутньої потужної військово-морської та військово-повітряної бази.

 

Курильські острови також мілітаризуються

Арктика – не єдине місце, яке розробляється Міністерством оборони Росії як плацдарм для потенційного силового протистояння. Росія активно зміцнює свої східні кордони в районі Курильських островів. Відомо, що Росія розпочала активне будівництво військових містечок на території Курильських островів Ітуруп та Кунашир. За задумами російського міністра оборони Сергія ШОЙГУ, загалом планується збудувати 392 будинки для військовослужбовців та зберігання і обслуговування військових технічних засобів. Судячи з анонсів, зроблених Шойгу, будуватимуться нові військові гарнізони, дитячі садочки, школи, культурно-розважальні центри та гуртожитки. Очікується, що в перспективі 2-4 років кількісний склад російських збройних сил на території двох вказаних островів буде достатнім для того, щоб ввести в постійне військове чергування систем протиракетної оборони.

 

Висновки

З усього викладеного можна зробити кілька висновків.
Росія усвідомлює неминучість військового протистояння щонайменше з двома прикордонними країнами – США та Китаєм. Розвиток глобальних процесів вказує на те, що Росія поступово втрачає здатність контролювати як власні регіоні, які під тиском фінансових проблем проявляють тяжіння до автономізації, так і можливість приросту так званого слов’янського етносу, яке традиційно було основую для державотворення, розвитку науки та культури.

За цих умов єдиним ефективним засобом для стримування дезінтеграції всередині Росії є її повномасштабна міжнародна ізоляція.

 

Виходить, що російський президент Володимир ПУТІН шляхом анексії Криму, завдяки втручанню у внутрішні справи Сирії та відновленню військових баз на Східних кордонах не лише ізолює власну країну, але й зміцнює її оборонний потенціал. Пояснення для зовнішньої та внутрішньої аудиторії необхідності у збільшення військового контингенту на російських кордонах – Крим, Курили, Арктика, а до цього ж додалася й Сирія із Туреччиною – просте: зовнішні російські вороги активізуються, вони наближаються до російських кордонів, тому треба негайно ці кордони закривати та максимально мілітаризовувати прикордонні регіони. Сирія та Туреччина потрібні Кремлю для того, щоб ускладнити і без того непросту ситуацію на кордонах країн-членів НАТО.

Стратегія України у цій ситуації повинна бути гнучкою:

а) продовжити зміцнення власного оборонного потенціалу шляхом участі українських військових у максимальній кількості міжнародних навчань,

б) почати діалог з Туреччиною на усіх можливих рівнях на предмет вироблення спільної політики в регіоні Чорного моря,

в) реанімувати переговори з Анкарою щодо можливості транзиту через Босфор танкерів із зрідженим газом.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Імпічмент чи енергетична незалежність України

Richard Morningstar
Річард Л. Морнінгстар
Глобальний енергетичнний центр Атлантичної ради

Незважаючи на корупційні проблеми, які історично хвилювали цю націю, потрібно пам’ятати, що незалежно від результатів цього розслідування Україна не створила проблеми.

Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися

Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich)
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США

В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.

Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".