Майбутнє Гонконгу: чи можлива анексія по кримському сценарію?
У Гонконзі напруженість зростає через рішення правлячого органу Китаю - Національного народного конгресу (NPC), уповноважуючи його постійний комітет розробити проект закону про національну безпеку для Гонконгу. Рішення, розроблене таємно, відбувається без будь-яких консультацій, будь-яких дебатів з лідерами Гонконгу або його урядом і швидше за все, стане законом найближчим часом.
Суть питання
Стаття 18 Основного закону Гонконгу (Де-факто міні-конституція території, яка набула чинності після передачі британських територій у 1997 році Китаю) - чітко обмежила Пекін від застосування національних законів на території Гонконгу, за винятком питань оборони та закордонних справ.
Рішення NPC все це змінює. Воно не тільки уповноважує постійний комітет розробити такий закон, воно дозволяє включити його в Основний закон Гонконгу
Це також обходить Законодавчу раду, правотворчий орган уряду Гонконгського спеціального адміністративного регіону (HKSAR), і створює загрози національній безпеці. В законі заплановано запобігання, зупинку та покарання будь-якої поведінки, що серйозно загрожує національній безпеці, наприклад, сепаратизму, підриву державної влади або організації та здійснення терористичної діяльності. Будь-яка діяльність іноземних та закордонних сил, яка "будь-яким чином втручається" у справи Гонконгу, та будь-які закордонні сили, які використовують Гонконг для здійснення "сепаратистських, підривних, прогресуючих чи руйнівних дій", будуть покарані.
Також в статтях нового закону є зобов'язання Гонконгу вживати власний закон про національну безпеку. Таким чином, гонконгчани стикаються з сумнівною перспективою існування не одного, а двох законів про національну безпеку.
Передісторія
Гонконг був британською колонією протягом більшої частини 19-го і 20-го століття, але Великобританія погодилася повернути його під контроль Китаю в 1997 році, поки місто зможе підтримувати власну систему управління - угоду, відому як "Єдина країна, дві системи".
Останнє рішення NPC є продовженням спроб Китаю підкорити цю територію. Це відбувається після серії затяжних і невдалих спроб Комуністичної партії Китаю (КПК) захопити серця та розум людей Гонконгу після передачі 1997 року, коли оптимізм був високим, і це завдання могло бути здійсненним.
Але роки, починаючи з 1997 року, були ознаменовані нападами на правову систему Гонконгу, винищуючи те, що гонконгчани вважають основною цінністю своєї території: верховенство права. Незалежних суддів назвали "адміністраторами", які повинні відповідати партійній лінії. Судді, які виходили у відставку, говорили про шлях до припинення верховенства закону.
У всі часи реакція уряду Китаю на народний протест була однозначною – тиск та репресії. Так сталося в 2003 році, коли уряд Гонконгу вперше запропонував закон про національну безпеку, як це було зобов'язано зробити відповідно до статті 23 Основного закону. Це мало на меті заборонити будь-який акт незгоди, відокремлення, спротиву чи дій проти китайського уряду.
Широке трактування обмеженнь, яке включало заборону іноземним політичним організаціям чи органам здійснювати політичну діяльність в регіоні, викликало бурю протесту - 1 липня 2003 року проти цієї пропозиції вийшли на вулиці понад 500 000 людей. Після протистояння його врешті-решт відкликали.
Останнє рішення NPC показує, що хоча законопроект 2003 року не було прийнято, але його не забули. Розчарований нездатністю уряду Гонконгу прийняти таке законодавство, Китай таємно планував власний закон.
У 2019 році на уряд Гонконгу був тиск з Пекіну, щоб запровадити новий закон про екстрадицію. За ніч Гонконг, став містом вуличних битв. Поліція використовуючи сльозогінний газ, перцевий спрей, водяні гармати та гумові кулі, відкрито боролися з протестуючими на вулицях.
Було насильство як з боку протестувальників, так і з боку поліції , але, хоча численні учасники та протестуючі відчували всю силу правових та військових можливостей Гонконгу, вимоги щодо незалежного розслідування поведінки поліції було відкинуто.
Пекін називав протесьуватальників "підривниками", "сепаратистами" та "терористами". Це слово тепер було додано до лексикону злочинів новим рішенням НПС, відображаючи недавню схильність Китаю до визначення своїх опонентів як "терористів".
У рішенні NPC зазначається, що Китай буде проти "іноземного втручання" в Гонконг і покарає іноземні сили, які використовують Гонконг для здійснення "сепаратистської, підривної, інфільтративної чи руйнівної діяльності". У власній боротьбі за владу до 1949 року саме так китайські комуністи використовували Гонконг. З тих пір вони побоюються, що їхні вороги також використовуватимуть територію як "базу для підриву" для повалення комуністичного режиму. Тож, мабуть, не дивно що враховуючи внутрішні та міжнародні виклики режиму президента Сі Цзіньпіна, Китай бачить протести Гонконгу через призму параноїї щодо решти світу.
Також майбутнім законом перетбачається що таким органам, як Міністерство державної безпеки, буде дозволено діяти в Гонконзі - це може означати шпигунство за школами, університетами, ЗМІ та моніторинг особистих облікових записів соціальних медіа людей за будь-якими ознаками інакомислення.
Світова реакція
"Рішення Китаю ввести новий закон про національну безпеку в Гонконгу знаходиться в прямому конфлікті з його міжнародними зобов'язаннями відповідно до принципів юридично обов'язкової, зареєстрованої ООН китайсько-британської спільної декларації", - йдеться у в заяві Великобританії, Австралії та Канади яка прозвучала на підтримку заяви Державного секретаря США Майка Помпео, щодо рішення Китаю де він сказав, що Гонконг вже не є політично автономним від материкового Китаю. Тепер США може відкликати особливий статус, який вона надає Гонконгу, і який надає вигідні торгівельні умови. Це буде супроводжуватись подальшими санкціями США, і загрожує економіці Китаю.
Це істотно вплине на становище Гонконгу як одного з найбільших світових фінансових центрів загрожуючи статусу міста як шлюзу між іноземним бізнесом та китайським ринком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб погрожував надати Британське громадянство тисячам власників Британських національних (закордонних) паспортів (BNO) у Гонконзі, "якщо Китай продовжить цей шлях і виконає це законодавство про національну безпеку".
Ці спеціальні паспорти пропонують літнім жителям Гонконгу безвізові поїздки до Великобританії одночасно до шести місяців. У відео-повідомленні Рааб заявив, що його уряд продовжить термін до одного року, забезпечивши шлях до повного громадянства Великобританії. Британський уряд запропонував паспорти BNO приблизно 3 мільйонам жителів Гонконгу безпосередньо перед здачею 1997 року. На кінець 2018 року було 169 653 активних паспорта BNO.
Коли Китай стає політичним гегемоном, та економічно домінуючою державою, його лідери відчувають можливість односторонньо оголосити спільну декларацію застарілою, забороняючи британським критикам потрапити до Гонконгу, і засуджують всю іноземну критику як іноземне втручання.
Позиція Китаю
Представництво міністерства закордонних справ Китаю в Гонконзі стверджує, що новий закон "не вплине на високий ступінь автономії Гонконгу, не вплине на права і свободи громадян Гонконгу закріплені в законі, і не буде впливати на законні права та інтереси іноземних інвесторів."називаючи "необгрунтованою і безсоромною демонізацією справедливих та законних заходів Китаю, заради того щоб увімкнути лазівки в національній безпеці і навіть погрожувати санкціями, заснованими на їхньому внутрішньому законодавстві",
Речник МЗС Китаю також заявив: "Шляхом відкритого втручання у справи Гонконгу, які є суто внутрішніми справами Китаю, та топтання міжнародного права та основних норм, що регулюють міжнародні відносини, вони викрили свої подвійні стандарти та гангстерську логіку".
Тенденції
Гонконг залишається у фокусі уваги світової спільноти у контексті анонсованого закону про забезпечення національної безпеки району. Так, були зафіксовані чергові критичні заяви Держсекретаря США М.Помпео з цієї тематики. Реагуючи на них, речниця МЗС КНР 8 червня дала розлогий коментар, в якому вкотре висвітила позицію КНР із зазначеного питання:
- справи Сянгану – внутрішні справи Китаю, втручання у які інших держав є неприпустимим;
- анонсований закон про нацбезпеку торкнеться лише чотирьох потенційних загроз для держави: сецесія, підрив державної влади, організація і вчинення терористичних актів, зовнішнє втручання у справи Гонконгу; переважній більшості законослухняних громадян, як і представникам міжнародного бізнесу в САР, він принесе лише користь;
- Китай забезпечить виконання принципу «одна країна, дві системи» для Сянгану;
- китайсько-британська декларація про повернення Гонконгу до складу КНР є двостороннім документом і США не можуть посилатися на нього;
- США коментують анонсований закон не в інтересах захисту прав та свобод громадян, а з метою створення для себе можливості «саботувати національну безпеку КНР».
Приблизно такі ж тези пролунали 9 червня, коли речниця коментувала телефонну розмову між Членом Держради Міністром закордонних справ КНР Ван Ї та Міністром закордонних справ Великої Британії Д.Раабом в контексті нещодавньої заяви останнього що «законодавство про національну безпеку КНР підірве свободу жителів Гонконгу».
10 червня МЗС КНР також висловило стурбованість у відповідь на заяву Прем’єр-міністра Японії С.Абе, що Японія бере учать у підготовці заяви міністрів закордонних справ G7 стосовно анонсованого законодавства про нацбезпеку Сянгана та принципу «одна країна, дві системи». Зокрема, речниця наголосила, що рішення китайського парламенту щодо створення й удосконалення правової системи й механізмів захисту національної безпеки в Гонконгу є суто внутрішньою справою Китаю, яка не допускає жодного іноземного втручання, й порекомендувала «зазначеній країні», маючи на увазі Японію, дотримуватися міжнародного права й основних норм, що регулюють міжнародні відносини.
Висновки: ігнорування міжнародного порядку
Дії Китаю свідчать про його відхилення від Спільної китайсько-британської декларації яка була підписана прем'єр-міністрами КНР і Великобританії Чжао Цзияну і Маргарет Тетчер 19 грудня 1984 року в Пекіні.
Китай відчуває здатність ігнорувати закони, які вважає протилежними своїм інтересам. У Гонконзі, як і в інших місцях, Пекін готовий кинути виклик міжнародному порядку, заснованому на правилах так як це свого часу зробила Росія анексувавши Крим. Не отримавши жорсткої реакції міжнародної спільноти інші диктатури світу відчули свободу в своїх агресивних діях.
НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону
Єнс Столтенберг
НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону, і тому активно вивчає плани збільшення власних сил у Східній Європі у відповідь на «нову норму» російської агресії, погроз і примусу.
Чи можливі санкції проти українських політиків гомофобів?
Марійе КОРНЕЛІССЕН
Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс» про санкції проти українських політиків-гомофобів:
Тріумф Зеленського
Tor Bukkvoll
Звичайно, занадто рано говорити, чи буде вибір Володимира Зеленського президентом для України гарним. Якби Порошенко виграв, ми б очікували продовження частинних реформ, які ми бачили за останні п'ять років. Але Зеленський є абсолютно новим для української політичної сцени.