Чи чекати пом'якшення відносин між Києвом та Будапештом

29 Jan, 2024
DW

Міністри закордонних справ України та Угорщини Дмитро Кулеба та Петер Сіярто зустрінуться в Ужгороді за участі очільника ОП Андрія Єрмака. Чи вдасться двом країнам досягти пом'якшення у відносинах?

За два роки, протягом яких триває розв’язана Росією війна, президент України та прем'єр-міністр Угорщини не провели жодної двосторонньої зустрічі. Минулого року у лютому під час саміту ЄС Володимир Зеленський та Віктор Орбан поспілкувалися у присутності кількох європейських лідерів, обмінялися рукостисканнями та привітаннями на саміті Європейської політичної спільноти в іспанській Гранаді у жовтні, пізніше у грудні на церемонії інавгурації президента Аргентини камери зафіксували, як Зеленський щось емоційно каже Орбану.

Українсько-угорське загострення через закон про освіту

Провести повноцінну зустріч на найвищому рівні Києву та Будапешту заважала низка серйозних проблем і суперечок, які загострилися ще у 2017 році після ухвалення Україною нового закону про освіту. Документ передбачав зміну мови викладання в школах нацменшин після початкових класів на українську. На думку Угорщини, це обмежує права угорської нацменшини на Закарпатті. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії двосторонні відносини між країнами лише погіршилися. Зокрема, Віктор Орбан, користуючись правом вето в ухваленні рішень ЄС, почав активно гальмувати ухвалення санкцій проти Росії та важливі для України рішення про надання військової на фінансової підтримки від європейських партнерів. Зокрема, він називав санкції шкідливими для самого ЄС і не підтримував дипломатичну ізоляцію Росії. Орбан навіть зустрічався 2023 року в Китаї з російським президентом Путіним.

Саме через позицію Орбана під час саміту ЄС у грудні минулого року не були схвалені зміни до бюджету Євросоюзу, які включали виділення для України 50 мільярдів євро на наступні три року. Він також критично ставиться до перспективи вступу України до ЄС, звинувачуючи українські органи влади в корумпованості. Коли Європейська Рада ухвалювала рішення про початок переговорів щодо вступу України в ЄС, Орбан вийшов із зали і, таким чином, не голосував за рішення.

Надія на те, що ця негативна тональність відносин двох сусідніх держав може змінитися, з'явилася після повідомлення про те, що у понеділок, 29 січня, в Ужгороді відбудеться зустрічі міністрів закордонних справ України та Угорщини Дмитра Кулеби та Петера Сіярто за участі очільника Офісу українського президента Андрія Єрмака. Чи виправдані ці надії і чого варто очікувати від зустрічі в Ужгороді, DW запитала в експертів.

"Системні проблеми" відносин Києва та Будапешта

Головним завданням цих переговорів стане підготовка ґрунту, визначення змістового наповнення та місця майбутньої зустрічі президента Зеленського та прем'єра Орбана, вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. "Вийти на домовленість про прийнятний підсумковий документ - завдання максимум. Але, на жаль, я не впевнений, що це вдасться", - каже експерт у коментарі DW. Він наголосив, що проблеми українсько-угорських відносин мають "системний характер".

Те, що зустріч міністрів буде присвячена підготовці візиту Віктора Орбана до України для зустрічі Володимиром Зеленським, у п'ятницю, 26 січня, підтвердила і українська віцепрем'єрка Ольга Стефанішина. При цьому українська влада наполягає, що угорський прем'єр має приїхати саме в Київ.

Донедавна уряд Орбана пояснював блокування українського питання на рівні ЄС та НАТО тим, що Київ нібито порушує права угорської нацменшини. Проте у грудні минулого року Верховна Рада суттєво розширила права нацменшин, зокрема в освітній сфері, схваливши поправки до закону України про нацменшини з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. В українському законодавстві зникла дата, починаючи з якої викладання всіх предметів у школах нацменшин має бути переведено на українську. Норму про поступове збільшення обсягів викладання державною мовою було прибрано. Окрім того, Верховна Рада дозволила приватним навчальним закладам вести освітній процес мовами нацменшин.

Проте цей компроміс, на який пішла українська сторона, фактично нічого не змінив у ставленні угорського уряду щодо України. На думку Фесенка, політична гра Віктора Орбана ширша, ніж його прагнення "зафіксувати особливий статус угорської меншини в Україні". "Орбан прагне більшого. Використовуючи українську тему, він веде шантаж Єврокомісії, вибиваючи для Угорщини гроші з європейських фондів, які були заморожені через серйозні порушення Будапештом принципів демократії та верховенства права", - пояснює експерт.

Не дипломатичний прорив, але позитивний сигнал для партнерів

Тому наразі Києву важливо домовитися з Будапештом, щоб він "не заважав вирішенню принципових питань щодо фінансової та військової допомоги від Брюсселя і не уповільнював визначення порядку денного переговорного процесу щодо вступу України до ЄС". "Бо навіть на цьому початковому етапі, на якому перебувають наші переговори про вступ, Угорщина може створити багато проблем", - відзначив Фесенко.

Експерти не очікують, що зустріч представників України з міністром закордонних справ Угорщини в Ужгороді стане дипломатичним проривом у двосторонніх відносинах. Але сам факт її проведення "є позитивним політичним сигналом, передусім для наших партнерів з ЄС і НАТО", переконаний старший аналітик української групи Geostrategy Володимир Денисюк. "Це показує, що Україна зацікавлена зберігати канали для комунікації навіть зі своїм проблемним сусідом Угорщиною. І під час спеціального саміту Європейської Ради 1 лютого, де має вирішитися питання виділення Україні 50 мільярдів євро, ніхто в Брюсселі не дорікне Києву тим, що він займає неконструктивну позицію", - сказав експерт.

У пошуках заходів для зміцнення довіри між Києвом та Будапештом

Якщо брати до уваги ту кількість проблемних питань, які на сьогодні розділяють Київ і Будапешт, зустріч в Ужгороді стане радше можливістю пріоритезувати питання порядку денного, а не повністю вирішити їх, погоджується науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. "Хоча Київ має право тиснути на Будапешт і ставити під сумнів його поточну політику, вкрай важливо, щоб міністр Кулеба не вступав у протистояння зі своїм угорським колегою, аби не відштовхнути його ще далі перед спеціальним самітом ЄС", - сказав Гілтон, відзначивши що "розважливий підхід" буде правильним і з огляду на те, що з липня цього року Угорщина перебирає на себе головування у ЄС.

Експерт вважає, що Київ і Будапешт повинні продовжувати "пошук заходів для зміцнення довіри", одним з яких може бути питання прав угорської меншини на Закарпатті. "Для обох сторін було б вигідно, якби такі двосторонні зустрічі стали регулярними, це дало б змогу оцінити прогрес і уникати того, щоб суперечки з приводу проблемних питань між Києвом і Будапештом не виходили з-під контролю", - наголосив Роджер Гілтон.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Ми не маємо європейської армії…

Жозеф Доль ( Joseph Daul)
Жозеф Доль ( Joseph Daul), Голова Європейської народної партії в Європарламенті

Голова найбільшої політичної групи Європарламенту «Європейська народна партія» Джозеф Доль висловив своє розчарування тим, що на разі ніхто не має впевненості з приводу подальшого розвитку ситуації в Україні.

Про окремі аспекти питань європейської безпеки

Ivo Daalder
Іво ДААЛДЕР (Ivo Daalder), Постійний представник США при НАТО

Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони

Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України

Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу

Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.