Цими днями активізувалася експертна дискусія, що військово-політичне керівництво Російської Федерації готується до вторгнення в Литву, Латвію та Естонію. Про це свідчить поступове накопичення військової техніки в Республіці Білорусь, де у вересні цього року плануються російсько-білоруські навчання «Захід-2025». Також Кремль формує угруповання біля латвійських і естонських кордонів.

Минулих вихідних латвійці обирали органи місцевого самоврядування, а саме міських голів і депутатів. Серед завдань політичних партій, які висували своїх представників, було одне суто технічне, але важливе: спонукати містян, зокрема у Ризі, де проживає 600 тисяч мешканців, повернутися до міста й сходити на виборчі дільниці. Традиційно, як і в Україні, явка на місцевих виборах – слабке місце, що може позначитися на фінальних результатах.

Минулої неділі відбувся другий тур президентських виборів у Польщі. Не обійшлося без політичних гойдалок. Одразу після закриття виборчих дільниць були оголошені результатами екзит-полів, згідно з якими перемогу мав здобути чинний мер Варшави Рафал Тшасковський від «Громадянської платформи». Соціологія давала йому перевагу в 0,6%, а саме 50,3 проти 49,7 відсотків у його конкурента - Кароля Навроцького. Той висувався від консервативної партії «Право і Справедливість».

В минулій статті ми аналізували шпигунський скандал між Україною і Угорщиною. Дійовими особами були двоє громадян України, які були завербовані воєнною розвідкою сусідньої країни.

Але ми маємо навести аргументи, які нівелюють можливість військового вторгнення Угорщини, яка є членом НАТО і Європейського союзу.

Аналітики групи Geostrategy отримали інформацію з відкритих джерел про те, що Китай, попри «розвиток стратегічного партнерства з Москвою», проводить активну діяльність у кіберпросторі, мета якої – зібрати інформацію про військовий потенціал РФ.

Візит Президента України Володимира Зеленського був драматичним та, водночас, мав низку позитивних результатів. Однією з найбільших інтриг залишалася зустріч з кандидатом у Президенти США від Республіканської партії Дональдом Трампом. Аналітики групи Geostrategy вважають, Володимир Зеленський привіз в Україну унікальний результат: зустріч з чинним американським президентом Джо Байденом, та зустрічі з кандидатами в президенти від обох партій – Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.

Вперше з часів Другої світової війни іноземні війська встановили контроль над територією Росії. При цьому реакція більшості російських громадян відзначається пасивністю. Які висновки можна зробити вже зараз?

Після виборів до Європарламенту у червні 2024 року третю за чисельністю групу в ньому - "Патріоти за Європу" - сформували націонал-консерватори та євроскептики. Деякі з них скептично або відверто опозиційно ставляться до допомоги Україні у війні.

У цього альянсу поки що немає шансів переломити розклад сил в Європарламенті на свою користь, проте він може впливати на позиції окремих країн Європи і просувати плани замирення з Росією, адвокатом яких зараз виступає Віктор Орбан.

: Головною подією цього етапу кампанії став З’їзд Республіканської партії 14-18 липня 2024 року в місті Мілвокі, штат Вісконсин. На З’їзді Дональда Трампа офіційно оголошено єдиним кандидатом в президенти США від Республіканської партії. Що це означає для України?

Повномасштабна російсько-українська війна, що триває уже понад два роки, безумовно, зачіпає інтереси не лише воюючих сторін, а й союзників та партнерів по обидва боки лінії фронту. Якщо ж Україну підтримує більша частина цивілізованого світу (переважаючий відсоток західних демократій), а також значна кількість країн Глобального Півдня, то відданість Росії незмінно виказує невелика група держав-вигнанців, що перебувають під економічними санкціями та шукають покровительства подібних авторитарних режимів. Однією з таких держав є Ісламська республіка Іран.