Росія проти України в ЄСПЛ: чого добивається Москва і які в неї шанси?

Позов як елемент інформаційної стратегії РФ

Росія порушила часові рамки подачі скарги до ЄСПЛ, бо найменше переймалася правильним юридичним оформленням позову, вважає старший аналітик української групи Geostrategy Володимир Денисюк.  "Цей зустрічний позов до ЄСПЛ є елементом гібридної інформаційної стратегії Кремля з дискредитації ініціативи Кримської платформи, відлякуванням партнерів України від участі в установчому саміті цього формату, який має пройти у Києві 23 серпня", - заявив експерт у коментарі DW. 

Він нагадав, що Москва вже погрожувала країнам, які розглядали можливість участі у саміті Кримської платформи. "І позов РФ до ЄСПЛ, за задумом російської сторони, має, серед іншого, послати усім сигнал про те, що саме Україна несе відповідальність за порушення прав людини в Криму і за "водний геноцид" кримчан, які у 2014 році під час незаконного "референдуму" нібито висловилися за так зване входження Криму до складу Росії", - пояснює Денисюк.

Аналітик Володимир Денисюк вважає позов Росії проти України "інформаційною бомбою, вибух якої принесе вигоду Кремлю за будь-якого фіналу цієї справи у суді". "Якщо ЄСПЛ не задовольнить більшість пунктів скарги, Москва матиме аргументи, щоб розповісти російській аудиторії про упередженість міжнародного суду. Якщо припустити, що якийсь пункт буде хоча б частково задоволений, це дасть Росії можливість гучно заявляти, що Україна веде неадекватну політику у сфері захисту прав людини", - підсумував Денисюк.

Як повідомляється на сайті ЄСПЛ, більшість скарг, які надходять до суду, подаються від імені окремих громадян, компаній чи неурядових організацій. Починаючи з 1953 року, відколи ЄКПЛ набула чинності, суд розглянув понад 20 міждержавних скарг. Від червня 2014 року Київ подав до ЄСПЛ дев'ять міждержавних скарг проти Росії.