Росія проти України в ЄСПЛ: чого добивається Москва і які в неї шанси?

26 Jul, 2021
DW

Позов як елемент інформаційної стратегії РФ

Росія порушила часові рамки подачі скарги до ЄСПЛ, бо найменше переймалася правильним юридичним оформленням позову, вважає старший аналітик української групи Geostrategy Володимир Денисюк.  "Цей зустрічний позов до ЄСПЛ є елементом гібридної інформаційної стратегії Кремля з дискредитації ініціативи Кримської платформи, відлякуванням партнерів України від участі в установчому саміті цього формату, який має пройти у Києві 23 серпня", - заявив експерт у коментарі DW. 

Він нагадав, що Москва вже погрожувала країнам, які розглядали можливість участі у саміті Кримської платформи. "І позов РФ до ЄСПЛ, за задумом російської сторони, має, серед іншого, послати усім сигнал про те, що саме Україна несе відповідальність за порушення прав людини в Криму і за "водний геноцид" кримчан, які у 2014 році під час незаконного "референдуму" нібито висловилися за так зване входження Криму до складу Росії", - пояснює Денисюк.

Аналітик Володимир Денисюк вважає позов Росії проти України "інформаційною бомбою, вибух якої принесе вигоду Кремлю за будь-якого фіналу цієї справи у суді". "Якщо ЄСПЛ не задовольнить більшість пунктів скарги, Москва матиме аргументи, щоб розповісти російській аудиторії про упередженість міжнародного суду. Якщо припустити, що якийсь пункт буде хоча б частково задоволений, це дасть Росії можливість гучно заявляти, що Україна веде неадекватну політику у сфері захисту прав людини", - підсумував Денисюк.

Як повідомляється на сайті ЄСПЛ, більшість скарг, які надходять до суду, подаються від імені окремих громадян, компаній чи неурядових організацій. Починаючи з 1953 року, відколи ЄКПЛ набула чинності, суд розглянув понад 20 міждержавних скарг. Від червня 2014 року Київ подав до ЄСПЛ дев'ять міждержавних скарг проти Росії.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Експерт про ініціативу розпуску Конституційного суду

Франческо Палермо
Франческо Палермо
Професор порівняльного конституційного права університету Верони

Розвиток подій в Україні викликає стурбованість, бо погіршується. Варто зауважити, що сьогодні у багатьох країнах спостерігається помітна тенденція до загострення конфлікту між політичною та судовою гілками влади, за якого перша бере контроль над другою.

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.  

Росіяни не будуть дотримуватися угод

Ельмар Брок
Ельмар Брок, депутат ХДС

Депутат від  ХДС Ельмар Брок не вірить Путіну в питанні трубопроводу по дну  Балтійського моря "Північний потік 2": "Росіяни не будуть дотримуватися своїх домовленостей: якщо буде побудовано " Північний потік 2 ", український транзит закриється.