Місцеві вибори У Великій Британії: лідерство очікувано здобуває Найджел Фарадж і його партія ReformUK (Реформувати Сполучене Королівство)

Нещодавно у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії відбулися муніципальні вибори. Британці обрали місцеву владу в 136 міських радах. Також мешканці Шотландії та Вельсу, які є невіддільною складовою Британської корони, обирали регіональні парламенти. Вибори були одними із ключових подій, які виміряли загальну електоральну температуру по країні. Сьогодні вже усі голоси пораховано і можна братися до аналізі поствиборчої ситуації. Тим паче, що авторові довелося спостерігати та брати участь у виборчих перегонах у якості волонтера.

Отож, факт перший: за результатами виборів перемогу здобула правопопулістська партія ReformUK («Реформувати Британію») на чолі з чинним парламентарієм Найджелом Фараджом. Він з 1978 по 1992 роки був членом Консервативної партії. Фараджівці здобули «золото», обійшовши правлячу Лейбористську партію на чолі з прем'єр-міністром Кіром Стармером. Глава британського уряду визнав поразку, але попри суттєвий тиск політичних опонентів не збирається йти у відставку і готовий працювати над помилками. Третє місце дісталося ліберал-демократам, які, хоч і представлені в парламенті, але мають помітний вплив лише на місцевому рівні. Четверте і п'яте місце дісталося консерваторам і Партії Зелених, які обійшли самовисуванців.

У низці муніципалітетів лейбористи частково або повністю втратили контроль над громадами, поступившись реформістам або іншим політичним силам. Зокрема, в шотландському і валійському парламентах перемогу здобули регіональні сили, а саме Шотландська національна партія (Scottish national party), яка отримала 58 мандатів, відправивши лейбористів на друге місце, і валлійська Плайд Кемри (Plaid Cymru), яка отримала 43 мандати, обійшовши фараджівців з 34 кріслами і загнавши лейбористів на третю позицію з дев’ятьма мандатами.

Результати виборів напряму пов'язані з внутрішньою ситуацією у Британії. Пересічних британців досі турбують проблеми незаконної міграції, складна економічна ситуація, безробіття і високий рівень злочинності. На місцевих виборах вони показали незадоволення діями уряду щодо покращення ситуації. Ще одним важливим чинником є втома від двопартійної системи, яку століттями уособлювали консерватори і лейбористи. Черговий британський плебісцит став підтвердженням того, що часи політичних «зубрів» на кшталт, Вінстона Черчилля, Маргарет Тетчер, Тоні Блера, Девіда Кемерона, Терези Мей і Бориса Джонсона завершують.

Однак помилково думати, що після місцевих виборів відбудуться дострокові парламентські. Лейбористи, які мають більшість у парлементі (411 мандатів) зберігають єдність. Але соціологія фіксує загрозу. Сьогодні партія Найджела Фараджа зберігає підтримку виборців і може отримати близько 26,5 відсотка голосів у випадку, якщо парламентські вибори відбудуться раніше ніж 15 серпня 2029 року, як це планувалося. Але варіант дострокових виборів є малоймовірним. Другу сходинку за результатами муніціпальних виборів мають консерватори з 18,5 відсотками і лейбористи з 18,3 відсотками. Теоретично, якщо дострокові парламентські вибори все ж відбудуться, то Н. Фараджу не вдасться отримати більшість для формування уряду і йому неминуче доведеться вести переговори про коаліцію. Такий розвиток подій може призвести до затяжної політичної кризи країні.

Тепер ключове для нас питання: як результати виборів вплинуть на співпрацю з Україною? Тут все передбачувано: минулі місцеві вибори ніяк не вплинуть на підтримку України в російсько-українській війні. Допоки законодавча гілка влади контрольована проєвропейськими силами, а уряд очолює прихильник України Кір Стармер, Британія і надалі підтримуватиме нашу державу у боротьбі за суверенітет і незалежність у екзистенційній війні проти Російської Федерації.

Назар Даниленко, спеціально для Geostrategy з Лондона