Арктика: влада Росії планує експансію
Влада Росія планує розширити кордони своєї економічної зони на арктичному шельфі та має намір подати відповідну заявку до ООН навесні 2015 року, заявив міністр природних ресурсів та екології Росії Сергій Донський.
У випадку, якщо цю частину арктичного дна визнають геологічним продовженням російської суші, Росія отримає пріоритетні права на економічну діяльність у цій зоні, включно з видобутком корисних копалин.
При цьому екологи стверджують: російській частині Арктики уже завдали серйозної шкоди за радянських часів, а розробка нових природних родовищ дуже ризикована.
Друга спроба
Росія претендує на багату вуглеводнями ділянку шельфу у Північному океані, включно з підводними хребтами Ломоносова і Менделеєва, - загалом на понад 1,2 млн квадратних кілометрів. За словами російських чиновників, об'єм тамтешній покладів може досягати 5 млрд тонн умовного палива.
За словами Сергія Донського, приєднання нових територій "розширить плацдарм забезпечення геополітичних інтересів в Арктиці".
Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану не належить жодній країні, проте Канада, Данія, Норвегія, Росія і США володіють правами на 370-кілометровою виключну економічну зону біля своїх берегів.
Росія уже зверталася із проханням розширити свою зону в Арктиці у 2001 році, проте ООН не задовольнила її через недостатню кількість доказів - зокрема, у Росії не змогли довести своє право на хребет Ломоносова, на який також претендує Канада.
Нові ризики
Тим часом у Всесвітньому фонді дикої природи (WWF) Росії кажуть, що розробка підводних родовищ вуглеводнів у Арктиці несе високі екологічні ризики і надзвичайно складна з технічної точки зору.
Платформи з видобутку копалин під кригою у надзвичайних ситуаціях не піддаються управлінню.
Будівництво льодостійких платформ можливе тільки на глибинах 200-300 метрів, але не на глибинах більше кілометра.
Франція готова до переговорів з Путіним

Жан-Марк Эро
Франція готова до переговорів з В.Путіним, однак жодного політичного рішення за участю Б.Асада не буде. Наразі необхідним є відновлення переговорів для забезпечення політичного переходу на основі резолюції 2254 Ради Безпеки ООН.
Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»
Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.
Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США
Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.