Стабільність у Латвії підважують проросійські партії

09 Jun, 2025 | Максим Львівський |
Латвія

Минулих вихідних латвійці обирали органи місцевого самоврядування, а саме міських голів і депутатів. Серед завдань політичних партій, які висували своїх представників, було одне суто технічне, але важливе: спонукати містян, зокрема у Ризі, де проживає 600 тисяч мешканців, повернутися до міста й сходити на виборчі дільниці. Традиційно, як і в Україні, явка на місцевих виборах – слабке місце, що може позначитися на фінальних результатах.

У перегонах взяли участь десять партій, провідні з яких «Суверенная власть», партія «Стабильность», а також правопопулістська «Латвія на першому місці». Додамо, що перша із загаданих партій є ключовою силою на проросійському політичному фланзі в Латвії. Її очільницями є депутати Сейму попереднього 13-го скликання Юлія Степаненко і Любовь Шевцова, яка є офіцером МВС у відставці і викладачем права в Ризькому університеті.

Більшість кандидатів звертали увагу на демографічні проблеми в країні, інвестиції і статус російської мови. Слід зауважити, що інтерес до російської агресії в Україні не був надто помітним, бо, власне, це місцеві вибори. Однак російський чинник став справжнім подразником навіть у такій – локальній – ситуації. Провокативні питання найбільше роздмухувала проросійська партія «Стабильность», яку очолює депутат Сейму і екс-кандидат у мери Риги Алєксєй Росліков. На початку червня на засіданні латвійського парламенту він виступив з провокаційною заявою щодо закону про насильницьку русифікацію у період радянської окупації Латвії у 1940-1991 роках. Свій виступ він розпочав латвійською мовою, звинувачуючи владу в утисках за національною ознакою, але завершив виступ російською: «Наш язык русский и нас больше». А після того, як показав середній палець, був видворений із зали засідань.

За результатами місцевих виборів у столиці першість посіла правопопулістська партія «Латвія на першому місці», отримавши 13 мандатів. Очолює партію колишній віце-мер Риги Айнарс Шлесерс. Другу сходинку посіла лівоцентриська партія «Прогресивні» з 11 мандатами. Далі йдуть партії «Націонал-консервативне об’єднання», проросійська «Суверенная власть» і згадана «Стабильность», яка отримала лише 5 мандатів.

Проти А. Рослікова, який був обраний депутатом міської ради, Служба державної безпеки Латвії порушила кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та сприяння гібридної агресії Російської Федерації. Його політична сила не змогла пройти в місцеві ради в більшості регіонів Латвії. Це пов’язано з тим, що більшість виборців надали перевагу партії «Латвія на першому місці» А. Шлесерса, виборець якого - то латвійська версія українського «какая разница».

Загалом, результати місцевих виборів у Латвії показують перевагу проєвропейських політичних сил в латвійському суспільстві. Водночас проросійський політикум впевнено зберігає вплив. І на додаток, цікавою особливістю регіональної влади Латвії є те, що місцеві депутати отримують заробітну плату, на відміну від українських колег.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Павел Коваль (Paweł Robert Kowal)
Павел Коваль (Paweł Robert Kowal) Голова делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці «ЄС-Україна»

- Чи керуються євродепутати у своїх дискусіях щодо України і геополітичними підходами, зокрема думкою про те, що надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek)
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»

Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри