Стабільність у Латвії підважують проросійські партії
Минулих вихідних латвійці обирали органи місцевого самоврядування, а саме міських голів і депутатів. Серед завдань політичних партій, які висували своїх представників, було одне суто технічне, але важливе: спонукати містян, зокрема у Ризі, де проживає 600 тисяч мешканців, повернутися до міста й сходити на виборчі дільниці. Традиційно, як і в Україні, явка на місцевих виборах – слабке місце, що може позначитися на фінальних результатах.
У перегонах взяли участь десять партій, провідні з яких «Суверенная власть», партія «Стабильность», а також правопопулістська «Латвія на першому місці». Додамо, що перша із загаданих партій є ключовою силою на проросійському політичному фланзі в Латвії. Її очільницями є депутати Сейму попереднього 13-го скликання Юлія Степаненко і Любовь Шевцова, яка є офіцером МВС у відставці і викладачем права в Ризькому університеті.
Більшість кандидатів звертали увагу на демографічні проблеми в країні, інвестиції і статус російської мови. Слід зауважити, що інтерес до російської агресії в Україні не був надто помітним, бо, власне, це місцеві вибори. Однак російський чинник став справжнім подразником навіть у такій – локальній – ситуації. Провокативні питання найбільше роздмухувала проросійська партія «Стабильность», яку очолює депутат Сейму і екс-кандидат у мери Риги Алєксєй Росліков. На початку червня на засіданні латвійського парламенту він виступив з провокаційною заявою щодо закону про насильницьку русифікацію у період радянської окупації Латвії у 1940-1991 роках. Свій виступ він розпочав латвійською мовою, звинувачуючи владу в утисках за національною ознакою, але завершив виступ російською: «Наш язык русский и нас больше». А після того, як показав середній палець, був видворений із зали засідань.
За результатами місцевих виборів у столиці першість посіла правопопулістська партія «Латвія на першому місці», отримавши 13 мандатів. Очолює партію колишній віце-мер Риги Айнарс Шлесерс. Другу сходинку посіла лівоцентриська партія «Прогресивні» з 11 мандатами. Далі йдуть партії «Націонал-консервативне об’єднання», проросійська «Суверенная власть» і згадана «Стабильность», яка отримала лише 5 мандатів.
Проти А. Рослікова, який був обраний депутатом міської ради, Служба державної безпеки Латвії порушила кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та сприяння гібридної агресії Російської Федерації. Його політична сила не змогла пройти в місцеві ради в більшості регіонів Латвії. Це пов’язано з тим, що більшість виборців надали перевагу партії «Латвія на першому місці» А. Шлесерса, виборець якого - то латвійська версія українського «какая разница».
Загалом, результати місцевих виборів у Латвії показують перевагу проєвропейських політичних сил в латвійському суспільстві. Водночас проросійський політикум впевнено зберігає вплив. І на додаток, цікавою особливістю регіональної влади Латвії є те, що місцеві депутати отримують заробітну плату, на відміну від українських колег.
Україна має чим захищатися
Едвард ЧОУ (Edward Chow), експерт з питань енергетики, США
Труднощі, які сьогодні переживає Україна, носять не лише відверто негативний характер. По-перше, в Україні народилося потужне громадянське суспільство, яке може і повинно стати основним двигуном у проведенні в країні довгоочікуваних реформ.
США та Німеччина: триває важкий пошук позиції по Україні
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради
Джихадизм у Казахстані як частина глобальної терористичної мережі
Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон
Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон Гордон Ган представив аналітичну доповідь на тему: ДЖИХАДИЗМ В КАЗАХСТАНЕ, КАК ЧАСТЬ ГЛОБАЛЬНОЙ ТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ СЕТИ