Як Росія втручалася у вибори Європарламенту
Хід передвиборчої кампанії до Європейського Парламенту забезпечив отримання великого масиву даних про інформаційні маніпуляції, які використовували сторонні актори, у першу чергу Російська Федерація, для приведення до влади євроскептиків, які мають й надалі розвалювати Євросоюз зсередини.
Результати використання технологій «дезінформації» та «кібер атак» під час проведення виборів до Європейського Парламенту дають підстави для наступних висновків:
- практично половина виборців стали жертвами дезінформаційних кампаній, які проводила Росія у соціальних мережах (мова йде про 100 мільйонів виборців);
- бюджет Росії на підтримку дезінформаційної діяльності на території Євросоюзу склав близько 1.1. млрд. євро, у той час як бюджет EastStratCom до 2020 року складає 3 млн. євро;
East StratCom Task Force Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій — експертна група, створена Європейською службою зовнішньополітичної діяльності у квітні 2015 року на підставі ухваленого на зустрічі Європейського союзу 19-20 березня 2015 року рішення про необхідність «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії»
- Facebook доклав недостатньо зусиль для запобігання розповсюдженню неправдивої інформації та маніпуляцій, пов’язаних із міграційною проблематикою, яка становила значну частину передвиборчих дебатів;
- дослідники виявили розгалужену мережу фейкових аккаунтів у соціальних мережах, діяльність яких підтримувалася російськими компаніями, а також праворадикальною партією «Альтернатива для Німеччини» та іншими організаціями, які сповідують ідеї жорсткого Беркзіту. Ці аккаунти розповсюджували контент, який містив екстремістські заклики, у тому числі щодо необхідності закриття проекту «об’єднана Європа»;
- головними об’єктами для маніпуляцій стали такі держави як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, а також країни Балтії;
- у якості прикладу наводиться програмна стаття Президента Франції Е.Макрона про Європейський Ренесанс, опублікована у французьких ЗМІ в березні 2019 року. Саме ідеї Е.Макрона про збільшення витрат держав-членів ЄС на безпеку і оборону, створення прикордонної поліції та Європейського агентства з надання притулку, а також Ради внутрішньої безпеки Євросоюзу та Ради безпеки ЄС стали головними об’єктами для маніпуляцій та дезінформаційних атак. Після опублікування статті Е.Макрона у французькому сегменті було створено велику кількість фейкових аккаунтів, які почали генерувати критичний наратив;
- значним об’єктом для маніпуляцій стала Німеччина, в інформаційному просторі якої генерувався великий обсяг інформаційних повідомлень критичного змісту – «ні ЄС, тому що це утворення недемократичне», «Німеччина усіх годує», «ні міграції» «ЄС не може чинити опір США», «Європарламент ні на що не впливає».
Загалом, підсумовуючи зовнішнє втручання у передвиборчу кампанію, експерти роблять висновок про те, що основна мета сторонніх сил, у тому числі асоційованих з Росією, полягала у тому, щоб
1) розширити розбіжності між державами-членами ЄС з актуальних питань,
2) підірвати довіру до ЄСівських інституцій,
3) створити внутрішню напругу, яка має вселити невпевненість у продовженні реалізації проекту потужного та ефективного Євросоюзу. Результатом окреслених цілей мало стати потрапляння до Європарламенту якомога більшої кількості політичних сил / депутатів, які сповідують євроскептицизм.
Серед так званих bad actors, які діяли через соціальні мережі з метою впливу на хід передвиборчої кампанії, було виокремлено три категорії:
a) боти – повністю автоматизовані суб’єкти, які можуть генерувати великі обсяги інформаційних повідомлень різними мовами, чого не може робити людина; боти також можуть бути запрограмовані на вибір конкретних хештегів або інших текстових підказок
b) тролі – люди, які завдяки своїй діяльності та створенню контенту можуть посилювати конфліктність дискусій в соціальних мережах та опосередковано підтримувати діяльність ботів,
с) гібридні актори – люди, які завдяки використанню сучасних інформаційних технологій та наявності контролю над багатьма аккаунтами у соціальних мережах, роблять усе можливе для уникнення ідентифікації ботів.
Допомога для України буде
Джон Кірбі
Питання: «Яким є рівень пріоритетності щодо ухвалення пакетів допомоги Україні й Ізраїлю?», Відповідь Дж.Кірбі:
Чи відходить Україна «на другий план»?
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена
На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.
2013 рік – найбільш складний для Ірану
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND