Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії. Такі перестороги здавались доволі обґрунтованими, оскільки російський президент Володимир Путін неодноразово говорив про готовність захисту росіян, які живуть в сусідніх державах. Наприклад, кількість російськомовного населення у Латвії складає 550 тисяч осіб, або близько 28% від загальної кількості населення, в Естонії – 320 тисяч, або 25%, у Литві – 175 тисяч, або 6%.
Позитивним у цьому контексті є те, що ці громадяни живуть в своїх країнах краще, ніж середньостатистичні росіяни в самій Росії. Негатив – це наближеність країн Балтії до російського кордону, а також готовність Путіна перейти кордон, якщо йому таке прийде в голову. Є інформація про те, що Росія фінансує діяльність проросійських політичних партій в Естонії та Латвії, які пропагують ідеї створення «народних республік» на кшталт тих, які штучно створені в Україні. Високопосадові генерали НАТО переконані, що перша фаза гібридної війни проти Балтійських країн вже запущена.
У разі, якщо на території цих країн прозвучить перший постріл, Путін буде до нього повністю підготовленим. 65 тисяч російських військ вже розміщені на російських Західних кордонах, включаючи 850 одиниць артилерії, 750 танків та 320 бойових літаків – і усе це розташовано у кількох кілометрах від Балтійських країн.
Джихадизм у Казахстані як частина глобальної терористичної мережі

Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон
Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон Гордон Ган представив аналітичну доповідь на тему: ДЖИХАДИЗМ В КАЗАХСТАНЕ, КАК ЧАСТЬ ГЛОБАЛЬНОЙ ТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ СЕТИ
НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону

Єнс Столтенберг
НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону, і тому активно вивчає плани збільшення власних сил у Східній Європі у відповідь на «нову норму» російської агресії, погроз і примусу.
Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»
Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.