Румунія нарощує військову міць. Що це означає для України?

18 Nov, 2013 | |

In the second half of 2013, the United States and Romania have dramatically increased cooperation in military and security spheres. This comes during worsening of Russian-American relations and in the context of preparation for beginning the withdrawal of NATO troops from Afghanistan. Does this trend have potential risks for Ukraine?

Подія

В другій половині 2013 року Сполучені Штати та Румунія різко активізували співпрацю у військово-безпековій сфері. Це відбулося на фоні загострення російсько-американських відносин, а також у контексті підготовки до початку виведення в 2014 році військового контингенту НАТО з Афганістану. Чи несе тенденція зміцнення вісі Вашингтон - Бухарест потенційні ризики для України?

 

 

Аналіз ситуації

18 жовтня 2013 року Міністр закордонних справ Румунії здійснив робочий візит до США, в рамках якого провів тривалі переговори зі своїм американським колегою Чаком НАГЕЛОМ. За інформацію джерел групи глобальної розвідки Geostrartegy, до кола питань, які обговорювали міністри оборони США та Румунії, входили наступні:

• використання США військово-повітряної бази Румунії Міхаіл Когелнічану (Mihail Kogalniceanu) що розташована недалеко від міста Констанца на узбережжі Чорного моря, для початку виведення в 2014 році американського військового контингенту з Афганістану. Дане питання було особливо важливим з огляду на закінчення терміну Угоди про використання Сполученими Штатами військового аеропорту Манас в Киргизстані;

• розміщення на території Румунії системи протиракетної оборони США, яка має стати невід’ємною частиною загальноєвропейської системи ПРО;

• придбання для збройних сил Румунії старої американської військової техніки, яка покликана зміцнити військових потенціал Бухаресту;

• отримання та розробка нових трейнінгових програм для румунських військовослужбовців;

• забезпечення діяльності в Бухаресті офісу з питань боротьби із кіберзлочинністю, який формально діятиме на базі Ради Європи.

 

За наявною інформацією, ключовим питанням на переговорах все ж таки було використання Сполученими Штатами повітряної бази Міхаіл Когелнічану.

Після виникнення у Вашингтону значних труднощів із продовженням терміну дії Угоди з урядом Киргизстану на використання військо-транспортного аеропорту Манас, американці в терміновому порядку почали шукати заміну (термін дії чинної Угоди між США та Киргизстаном спливає у липні 2014 року, 14 листопада цього року Міністр закордонних справ Киргизстану Ерлан Абдилдаев в ході зустрічі з послом США в Киргизстані Памелою Спратлі вручив ноту про припинення дії угоди про ЦТП "Манас" з 11 липня 2014 року).

Починаючи з 2001 року аеропорт Манас був для США своєрідним хабом в Середній Азії, який забезпечував доступ збройним силам США до Афганістану, при цьому США сплачували Киргизстану 60 млн. доларів щорічно за використання аеропорту.

 

ЦТП "Манас" - це транспортний вузол військово -повітряних сил США, розміщений в аеропорту "Манас" недалеко від Бішкека. Через Центр армія США переправляє до Афганістану людей, боєприпаси, спорядження. У ЦТП працюють 2,2 тисячі осіб, зокрема 1,5 тисячі громадян США і 700 киргизстанців.
Через авіабазу в обох напрямках щомісячно переправляються близько 25 тисяч військовослужбовців. Крім цього розміщені в Центрі літаки проводять 30 відсотків повітряних дозаправок літаків міжнародної коаліції в небі над Афганістаном. Раніше на базі розміщувалося мінімум чотири військово -транспортних літака С -17 Globemaster і 16 паливозаправників КС -135 Stratotanker .

 

Однак, під значним впливом Росії, яка прагнула за будь-яких обставин витиснути США з Середньої Азії, Киргизстан відмовив Вашингтону у продовженні терміну дії згаданого контракту.

Пошуки нових альтернативних варіантів привів американців до Бухаресту, який орієнтовно з початку літа 2013 року дозволив американським військовослужбовцям використовувати повітряну базу Міхаіл Когелнічану для транзиту невійськових вантажів, призначених для американського військового контингенту в Афганістані.

За інформацією джерел групи глобальної розвідки Geostrategy, сьогодні на цій повітряній базі вже перебуває американський військових персонал. Після того, як США остаточно втратить Манас, кількість американських військовослужбовців, які розміщуватимуться на румунській повітряній базі, може зрости до 1 500 осіб.

Бухарест, різко інтенсифікуючи військові контакти зі Сполученими Штатами, переслідує стратегічну мету стати в регіоні Центральної Європи найбільш близьким союзником США, зміцнивши тим самим свій власний потенціал та вказавши потенційним суперникам, що залякувати Румунію не варто нікому. Бухарест вже не один рік змагається за привілею бути близьким союзником США.

 

Висновки

Аналітики Geostrategy вважають, що в тактичному плані румунська авіабаза Міхаіл Когелнічану може стати рятівним колом для США, які не встигають знайти достойну альтернативу втраченій авіабазі в Манасі. Однак стратегічно вона навряд чи влаштовуватиме Вашингтон, оскільки доступ американців до Афганістану безперечно набагато краще забезпечувати з території країн Середньої Азії, ніж з Румунії. Якщо просто подивитися на карту, то стане зрозумілим, що для вирішення подібних завдань українська територія є набагато цікавішою для збройних сил США, ніж румунська. Про існування такої опції Києву варто пам’ятати, тримаючи козир у рукаві.

Використання американськими військовими території Румунії також таїть у собі й інші геополітичні проблеми. Зокрема, відомо, що Росія вже виступила категорично проти збільшення американського контингенту, зосередженого на румунській території І хоча подібне роздратування навряд чи матиме якісь практичні наслідки для США та Румунії, тим не менше у перспективі може підштовхнути Москву по пошуку адекватних кроків у відповідь. Як варіант, росіяни спробують ще більше активно використати територію союзної Білорусі для збільшення військово-безпекового тиску на Європу.

Але, за будь-яких сценаріїв розвитку ситуації, Україні необхідно розпочати вироблення більш серйозної військової політики, в якій обов’язково мають бути присутні елементи стратегічного планування. Можливо, на початку 2014 року варто було б провести в Києві чи Вашингтоні засідання двостороннього комітету, який відповідатиме за військово-безпекові питання. І в цьому форматі обговорити те, що хвилює Київ та Вашингтон.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.  

Міжнародні організації втратять свій вплив на глобальну політику

ШАЛЛЕНБЕРГ
Александр Шалленберг
Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії

В інтерв’ю австрійським ЗМІ Міністр закордонних справ Александр ШАЛЛЕНБЕРГ окреслив наступні думки:

Про підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Йоханнес Корнеліс ван Баален
Йоханнес Корнеліс ван Баален, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Альянс лібералів та демократів за Європу»

Ми вважаємо, що для України життєво необхідно мати демократичне виборче право, оскільки Угода про асоціацію – це більше, ніж просто вільна торгівля. Вона закладає наші структурні відносини, тому виборче право, яке відповідає європейським стандартам, – життєво важливе.