Прорив до Європи: «Слов’янська Дуга»
Сьогодні геополітичне майбутнє регіону Східної Європи – у першу чергу таких держав, як Україна, Молдова та Білорусь – продовжує залишатися невизначеним.
Життєздатність білоруської концепції на глибоке занурення до російської орбіти викликає відверті сумніви.
Євроінтеграційні прагнення Києва поки що продовжують зазнавати очевидних невдач.
Внутрішньополітична нестабільність в Молдові, навіть не зважаючи на значні потуги Румунії, суттєво ускладнює просування цієї держави у напрямку до Європейського Союзу.
Разом з тим, усі три країни можуть відігравати важливу, якщо не сказати ключову роль як у Східноєвропейському регіоні, так і Євразії.
Чому?
Відповідь очевидна: саме через ці три країни здійснюється основні людські, товаро- та енергопотоки з Євразії в Європу і навпаки. Ці три країни займають критично важливе з військової точки зору положення. Зрештою Україна, Білорусь та Молдова є фактично двосторонніми воротами в обидва напрямки – Євразійському та Європейському.
Це давно зрозуміли у політики в Москві. Проте це поки що слабко розуміють у Києві, Мінську та Кишиневі.
Виходячи саме з таких геостратегічних міркувань аналітична група «Geostrategy» запускає проект під назвою «Прорив до Європи: Слов’янська Дуга».
Його мета – здійснення глибинного аналізу процесів у регіоні Східної Європи, які можуть в якийсь момент звести разом національні інтереси трьох згаданих держав на одному напрямі - європейському. Це також передбачає проведення відповідної роботи серед політичної еліти усіх трьох країн.
Якщо це станеться – Європа отримає не лише повноправних членів з унікальними геополітичними складовими.
Три столиці позбудуться економічного, енергетичного та військового диктату, який заважає їх повноцінному розвитку.
Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США
Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.
Газпром вважає сланцевий газ фантомом
Лена Коларска-Бобінська, депутат Європарламенту, член групи від Європейської народної партії
Лена Коларска-Бобінська, євродепутат, член групи від Європейської народної партії, про причетність «Газпрому» до антисланцевої кампанії в Європі:
Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»
Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.