«Газпром» продовжує наступ на Європу

Подія

30 червня 2011 року російська компанія «Газпром» оголосила про бажання придбати у Німеччині низку енергетичних компаній, які займаються виробленням та транзитом енергоресурсів всередині самої країни та регіоні Східної Європи. На сьогодні це лише одностороння російська ініціатива, яка поки що не отримала жодної реакції з боку офіційного Берліну.

 Пропозиція «Газпрому» була зроблена на фоні зростаючого тиску на політичне керівництво України та Білорусі з метою поглинання російською компанією національних енергетичних операторів двох країн.

 Від України російська сторона прагне отримати згоду на створення за участю «Нафтогазу України» спільного підприємства з транзиту російського газу до європейського ринку. У випадку з Білоруссю російський «Газпром» бажає викупити решту 50% акцій національного оператора «Белтрансгаз».

 Аналіз ситуації

Пропозиція російського «Газпрому», зроблена німецькій стороні, на короткострокову перспективу призведе до зниження цін на російських газ для німецьких споживачів. «Газпром» як компанія-постачальник та компанія-транзитер в одній особі зможе запропонувати нижчу ціну для німецьких споживачів.

 Проте з’являться очевидні ризики. Зокрема, різко посилиться газова залежність Німеччини від одного джерела постачання енергетичних ресурсів.

 Пропозицію «Газпрому» аналітична група «Geostrategy» також розглядає у контексті завершення реалізації проекту «Північний потік».

 Для інформації: протяжність газопроводу «Північний потік» становить 1 200 кілометрів. Він пройде від міста Виборг (Ленінградська область) до міста Грайфсвальд (Німеччина). Очікується, що це буде один з найбільших підводних газопроводів.

 Характеристики проекту такі:

 - потужність складе близько 55 млрд. куб. метрів газу на рік;

 - максимальна глибина моря у місцях прокладення труби – 210 метрів.

 Ресурсна база газопроводу:

 - Південноросійське родовище з покладами близько 800 млрд. куб. метрів газу;

 - Штокманське газосховище з покладами близько 3,7 трлн. куб. метрів газу.

 Оператором морської частини (1128 кілометрів) є компанія Nord Stream AG, акціонери якої:

 1.Газпром – 51%;

 2.Wintershall, підрозділ BASF — 15,5 %;

 3.E.ON Ruhrgas, підрозділ E.ON — 15,5 %;

 4.Gasunie, єдиний оператор газових транспортних мереж Голландії - 9 %;

 5.GDF Suez, представляє інтереси Францїї — 9 %.

 Саме виведення проекту «Північний потік» на завершальну стадію підштовхує «Газпром» до початку боротьби за транзит газу європейськими газорозподільними маршрутами. У випадку отримання контролю за дистибуцією газу політична вага російської монополії у регіоні Центральної та Східної Європи значно збільшиться.

 Усвідомлюючи такі ризики, Європейський Союз, за оцінками аналітичної групи «Geostrategy», робитиме опір подібним планам «Газпрому», оскільки вони порушують директиви ЄС з енергетичних питань. Зокрема, Третій європейський енергетичний пакет (Third European Energy Packet), ухвалений у 2009 році, забороняє енергетичними компаніям, що працюють на європейському ринку, поєднувати у своїй діяльності видобуток та транзит енергоресурсів до кінцевих споживачів.

 Висновки

У разі, якщо український «Нафтогаз» та білоруський «Белтрансгаз» погодяться на продаж контрольного пакету акцій російському «Газпрому», на європейському континенті буде утворена безпрецедентно потужна компанія з видобутку і транзиту природного газу.

Допуск «Газпрому» на розподільчий та енергогенеруючий ринок Німеччини у середньостроковій перспективі суттєво підвищить енергозалежність Німеччини, а також країн Центральної і Східної Європи, від політики російського газового монополіста.

Європейський Союз, використовуючи наявні юридичні інструменти та директиви, буде робити опір планам «Газпрому» щодо захоплення розподільчих та енергогенеруючих ресурсів європейських країн.