Вишеградський формат ще не помер. Що це означає для України?

23 червня в Угорщині відбувся саміт прем’єр-міністрів країн Вишеградської четвірки – Петера Мадяра, Дональда Туска, Роберта Фіцо та Андрея Бабіша. Захід пройшов у рамках угорського річного головування, яке завершується 30 червня. Саміт був анонсований і презентований П.Мадяром як один з ключових його політичних кроків у сфері зовнішньої політики, а також як підтвердження заявленого курсу на розбудову співпраці з сусідніми країнами та відновлення співпраці у форматі V4 з акцентом на угорсько-польське лідерство.

Аналітики групи Geostrategy вважають, що ця зустріч стала першою з лютого 2024 року, коли за повідомленнями ЗМІ тодішня зустріч прем’єрів формату супроводжувалася розмовою на підвищених тонах між Д.Туском, П.Фіалою (тодішнім чеським прем’єром) та В.Орбаном (тодішнім угорським прем’єром) через проросійську позицію угорського уряду. З тих пір у медіа, експертному та політичному середовищах закарбувався наратив про «смерть» Вишеградського формату. Поряд з цим, ще на етапі виборчої кампанії, П.Мадяр чітко задекларував намір оживити і розвинути V4 формат.

Ключові сигнали прем’єр-міністрів V4 за підсумками саміту в Ґеделле:

П.Мадяр:

• Вишеградська четвірка – повертається, це відбувається у 35-річчя з нагоди заснування формату;
• Центральна Європа сьогодні є одним із регіонів Європейського Союзу, що найбільш динамічно розвиваються: Наприклад, 65 мільйонів жителів V4 торгують з Німеччиною в більшому обсязі, ніж Німеччина з Францією;
• У центрі уваги обговорення прем’єрів був новий 7-річний бюджет ЄС 2028-2034, зокрема аграрна і політика згуртованості (фонди ЄС);
• передав іншим прем'єр-міністрам план швидкісної залізниці Варшава-Прага-Братислава-Будапешт, який пропонує реалізувати за кошти ЄС;
• посилення співпраці у сферах цифровізації, штучного інтелекту, досліджень та розробок, кібербезпеки та інновацій, безпеки енергопостачання, зв'язку (connectivity) регіону, а розвитку транспортних та енергетичних коридорів Північ-Південь;
• V4 є важливим форматом в контексті посилення ЄС і кращої презентації інтересів Центральної Європи. Прем’єри домовилися повернутися до старого доброго методу узгодження своїх позицій перед самітами ЄС;
• успіх співпраці Вишеградської четвірки зумовлений не лише урядовими відносинами; наукова, культурна, освітня та цивільна співпраця є не менш важливими;
• Угорщина підтримує зміцнення Міжнародного Вишеградського фонду;
• Усі держави-члени підтримують програму головування Словаччини у V4, у реалізації якої вони братимуть участь як активні партнери, навіть у форматі V4+;
• Криза Вишеградської співпраці була пов’язана через кризу в угорсько-польських відносинах, через позицію попереднього прем’єра Угорщини В.Орбана (дружба з Росією, надання прихистку польським політикам);
• Наразі немає планів щодо включення нового постійного члена до Вишеградської четвірки, хоча раніше П.Мадяр презентував ідею щодо розширення V4 за рахунок долучення Австрії, Словенії, Румунії, Хорватії. Україну в цьому ключі П.Мадяр ніколи не згадував;
• вручив срібні пам'ятні медалі прем'єр-міністрам Чехії, Польщі та Словаччини з нагоди 35-ї річниці початку Вишеградської співпраці;
• анонсував окрему двосторонню зустріч зі словацькою стороною, де будуть вирішені всі питання порядку денного, включно з найбільш чутливими, як то декрети Бенеша;

Основні сигнали, озвучені Д.Туском:

• Вишеградська четвірка повернулася, ми знову разом і це добре;
• V4 унікальний формат у Європі та ЄС, він може бути дієвим;
• V4 може бути потужною силою в контексті ЄС та переговорів з такими впливовими державами як Німеччина та Франція;
• Позиція В.Орбана зробила польсько-угорську співпрацю неможливою;

Основні сигнали, озвучені Р.Фіцо:

• Питання декретів Бенеша, яке неодноразово піднімав П.Мадяр як стартову точку для відносин між Угорщиною та Словаччиною, вони будуть обговорювати у двосторонньому форматі;
• Ключові пріоритети майбутнього річного головування Словаччини у V4 (починається з 1 липня): 1) конкурентоспроможність країни і регіону, і проблема енергоносіїв та їхньої високої ціни як ключовий фактор, 2) розширення ЄС і передача позитивного досвіду країн V4, 3) галузева співпраця, зокрема у сфері оборони, безпеки, міграції та захисту кордонів, 4) зміцнення міжлюдських зв’язків, зокрема через Вишеградський фонд.
• Нарощення комунікації у форматі V4+;
• Важливо проводити координаційні зустрічі в майбутньому перед засіданнями Європейської Ради;

Основні сигнали, озвучені А.Бабішом:

• Про відновлення співпраці у форматі V4: маю гарні відчуття, хімія між нами працює;
• Підтримка формату V4+, згадувалася Австрія;
• ETS система є жахливою для нашої економіки (мається на увазі EU Emissions Trading System — Система торгівлі викидами ЄС (EU ETS);
• Ми торкнулися порядку денного майбутнього саміту НАТО в Анкарі (7-8.07.2026);

Сигнали щодо України та розширення ЄС:

П.Мадяр зауважив про підтримку розширення ЄС, згадавши саме країни Західних Балкан, не згадавши ні Україну, ні Молдову:

«Важливо, щоб довіра та передбачуваність процесу розширення сприяли довгостроковій безпеці та конкурентоспроможності Європи».

Така позиція є цікавою з огляду на останні заяви П.Мадяра щодо членства України в ЄС, а також відповідного рішення угорської сторони на рівні COELA (23.06.2026), яке було ухвалено і про яке повідомили ЗМІ в той самий день і момент, коли П.Мадяр приймав саміт V4.

Р.Фіцо: окреслюючи 4 ключові пріоритети майбутнього річного головування Словаччини у V4 (починається з 1 липня) назвав одним з них розширення ЄС, і згадав у цьому ключі Чорногорію, Албанію, Сербію, а також Україну.

За підсумками саміту також було ухвалено / оприлюднено спільну заяву. Її ключові положення:

• Глави урядів країн Вишеградської групи спільно констатували, що держави V4 повернулися до своїх витоків, та домовилися прагнути до ще тіснішої співпраці, ніж будь-коли раніше, в рамках історичного формату Вишеградської групи.
• Прем'єр-міністри погодилися зміцнювати співробітництво V4, спираючись на спільні інтереси та спільні досягнення, які вже були продемонстровані в минулому в таких сферах, як вироблення спільних позицій щодо політик Європейського Союзу, зокрема у питаннях боротьби з високими цінами на енергоносії та міграцією.
• Водночас лідери також домовилися розвивати співпрацю із зовнішніми партнерами на основі спільних інтересів.
• У рамках формату V4+ країни Вишеградської групи в майбутньому тісно співпрацюватимуть з регіональними, європейськими та глобальними партнерами.
• Прем'єр-міністри країн Вишеградської групи визначили сфери, у яких чотири держави мають спільні інтереси на європейському рівні, що створює можливості для їхніх спільних та скоординованих дій. До таких актуальних напрямів належать, зокрема: наступна Багаторічна фінансова рамка ЄС (MFF), включаючи політику згуртованості та спільну аграрну політику; забезпечення стійкості єдиного внутрішнього ринку; розвиток сталого агропродовольчого сектору; заснована на заслугах (merit-based) інтеграція до ЄС країн-кандидатів; забезпечення балансу між екологічним (зеленим) переходом та конкурентоспроможністю економіки (зокрема шляхом перегляду системи торгівлі квотами на викиди ETS); пакет пропозицій щодо автомобільної промисловості; торгова політика.
• Прем'єр-міністри погодилися, що тісна регіональна співпраця має особливо важливе значення у сфері розвитку регіональної транспортної та енергетичної інфраструктури, насамперед за напрямком Північ–Південь. Крім того, з метою підвищення конкурентоспроможності регіону необхідно активізувати співпрацю у таких сферах, як цифровізація, штучний інтелект, транскордонна кібербезпека, цифрові державні послуги.

Висновок:

Вишеградський формат і спроба його перезапустити є позитивним сигналом і можливістю для України, як у контексті розбудови добросусідства у Центрально-Східній Європі, так і в контексті вступу до ЄС. Важливим виглядає використання словацького головування в цьому ключі, зокрема:

• Через визначення розширення ЄС і згадки України в цьому ключі як одного з 4-х пріоритетів, які за словами П.Мадяра готові підтримувати всі країни формату;
• Через формат V4+ і публічне підтвердження всіх учасників Вишеградської четвірки у підтримці цієї модальності. Виглядає доцільним і вигідним пропонувати відновлення формату V4+ Україна саме з фокусом на вступ України до ЄС і використання досвіду країн V4;
• Через політичний діалог та залучення країн-учасниць V4 для формування спільної проєвропейської позиції щодо України, допомозі в контексті російської агресії та вступу до ЄС. V4 може дати більше політичної гнучкості в ситуації, коли питання підтримки вступу України до ЄС є або може стати чутливим з точки зору внутрішньої політики.