Болгарія: Хіларі Клінтон відвідає з робочим візитом Софію

5 лютого 2012 року Державний секретар США Хіларі КЛІНТОН відвідає з робочим візитом Болгарію. Візит відбувається на запрошення Міністра закордонних справ Болгарії Ніколая МЛАДЕНОВА.

Відомо, що під час візиту Держсекретар США зустрінеться з Президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим, Прем’єр-міністром Бойко Борісовим, а також Міністром закордонних справ Болгарії Ніколаєм Младеновим.

Під час візиту буде обговорено питання двостороннього балгарсько-американського співробітництва, у тому числі співпрацю у рамках стабілізації ситуації на Близькому Сході та Афганістані.

Група Geostrategy передбачає, що питання енергетичної безпеки також стоятимуть на порядку денному під час візиту Х.Клінтон до Софії. Нинішній Прем’єр-міністр Болгарії Б.Борісов продовжує демонструвати непоступливість Росії в питаннях реалізації важливих для російського керівництва енергетичних проектів. 

Зокрема, у грудні 2011 року Уряд Болгарії офіційно повідомив російську сторону про відмову в участі масштабного проекту будівництва Трансбалканського нафтопроводу «Бургас – Александруполіс», що сильно роздратувало російське керівництво.

Для інформації: Проект прокладання нафтопроводу з болгарського порту Бургас до грецького Александруполіса у 2001 році тому розробила Росія. Але запропонувати його реалізацію кільком урядам Болгарії російські політики і бізнесмени довго не наважувалися. Коли до влади у Болгарії прийшов уряд соціалістів, а країною керували випускники московських ВУЗів - Георгій Пирванов і Сергій Станішев – відповідна пропозицію була зроблена.

У 2007 році Росія, Греція і Болгарія домовилися побудувати майже 282-кілометровий нафтопровід в обхід переобтяжених проток Босфор і Дарданелли. Він мав прокачувати 35 мільйонів тонн нафти на рік зі збільшенням пропускної потужності до 50 мільйонів.

Партнери створили компанію Trans-Balkan Pipeline B.V., якій потрібно було розробити проект прокладання нафтопроводу, а потім експлуатувати його. Участь у проекті та розподіл майбутніх прибутків було поділено таким чином 51% - російська сторона, і по 24,5% - Болгарія та Греція.

Своєю відмовою від участі у згаданому проекті Болгарія ускладнила реалізацією Росією планів по збільшенню власних нафтопродуктів на європейському ринку.  

Під питанням також перебуває перспектива будівництва на території Болгарії атомної електростанції «Белене». 

Не виключено, що в енергетичному контексті також може порушуватися питання про сучасний стан українсько-російського співробітництва в енергетичній сфері, особливо у контексті зміни статусу української газотранспортної системи.
 

31.01.2012