Болгарія: Хіларі Клінтон відвідає з робочим візитом Софію

31 Jan, 2012 | |

5 лютого 2012 року Державний секретар США Хіларі КЛІНТОН відвідає з робочим візитом Болгарію. Візит відбувається на запрошення Міністра закордонних справ Болгарії Ніколая МЛАДЕНОВА.

Відомо, що під час візиту Держсекретар США зустрінеться з Президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим, Прем’єр-міністром Бойко Борісовим, а також Міністром закордонних справ Болгарії Ніколаєм Младеновим.

Під час візиту буде обговорено питання двостороннього балгарсько-американського співробітництва, у тому числі співпрацю у рамках стабілізації ситуації на Близькому Сході та Афганістані.

Група Geostrategy передбачає, що питання енергетичної безпеки також стоятимуть на порядку денному під час візиту Х.Клінтон до Софії. Нинішній Прем’єр-міністр Болгарії Б.Борісов продовжує демонструвати непоступливість Росії в питаннях реалізації важливих для російського керівництва енергетичних проектів. 

Зокрема, у грудні 2011 року Уряд Болгарії офіційно повідомив російську сторону про відмову в участі масштабного проекту будівництва Трансбалканського нафтопроводу «Бургас – Александруполіс», що сильно роздратувало російське керівництво.

Для інформації: Проект прокладання нафтопроводу з болгарського порту Бургас до грецького Александруполіса у 2001 році тому розробила Росія. Але запропонувати його реалізацію кільком урядам Болгарії російські політики і бізнесмени довго не наважувалися. Коли до влади у Болгарії прийшов уряд соціалістів, а країною керували випускники московських ВУЗів - Георгій Пирванов і Сергій Станішев – відповідна пропозицію була зроблена.

У 2007 році Росія, Греція і Болгарія домовилися побудувати майже 282-кілометровий нафтопровід в обхід переобтяжених проток Босфор і Дарданелли. Він мав прокачувати 35 мільйонів тонн нафти на рік зі збільшенням пропускної потужності до 50 мільйонів.

Партнери створили компанію Trans-Balkan Pipeline B.V., якій потрібно було розробити проект прокладання нафтопроводу, а потім експлуатувати його. Участь у проекті та розподіл майбутніх прибутків було поділено таким чином 51% - російська сторона, і по 24,5% - Болгарія та Греція.

Своєю відмовою від участі у згаданому проекті Болгарія ускладнила реалізацією Росією планів по збільшенню власних нафтопродуктів на європейському ринку.  

Під питанням також перебуває перспектива будівництва на території Болгарії атомної електростанції «Белене». 

Не виключено, що в енергетичному контексті також може порушуватися питання про сучасний стан українсько-російського співробітництва в енергетичній сфері, особливо у контексті зміни статусу української газотранспортної системи.
 

31.01.2012

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".

Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek)
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»

Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.

Надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Павел Коваль (Paweł Robert Kowal)
Павел Коваль (Paweł Robert Kowal) Голова делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці «ЄС-Україна»

- Чи керуються євродепутати у своїх дискусіях щодо України і геополітичними підходами, зокрема думкою про те, що надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?