Преса США: Кремль не віддасть Київ без бою

"Лише кілька тижнів тому смута в Україні здавалася одним з далеких конфліктів, де у Вашингтона мало що поставлено на карту і не так вже й багато впливу", - писала в суботу Los Angeles Times.

"Вірно, що, на перший погляд, Україна не є особливо важливою, - зауважує він в журналі Newsweek. - У сенсі економіки це важкий випадок. Річний ВВП на душу населення - менше 4 тис. доларів, і нульовий темп зростання за останні два роки. Найзнаменитіші з нині живих українців - це, мабуть, американські актриси Міла Куніс і Мілла Йовович, причому обидві виїхали дітьми".

Ніби ілюструючи свою тезу, пан Метьюс написав прізвище Йовович з помилкою, а редактори цього не помітили.

"Там сталося мало подій всесвітньо-історичного значення, - безжально продовжує автор, - не враховуючи хрещення Русі 988 року і Полтавської битви 1709 року, коли Росія замінила Швецію в ролі балтійської наддержави. Вибач мені, Україно, але, чесно кажучи, протягом майже всієї своєї історії ти була полем бою, на якому з'ясовували стосунки великі європейські держави - в основному Росія, Оттоманська імперія, імперія Габсбургів, Німецький Рейх".

"І проте саме тому, що Україна і сьогодні залишається полем бою, вона має настільки критичне значення, - пише пан Метьюс. - Збігнев Бжезинський сказав знамениту фразу: "Без України Росія більше не імперія".

Багато ліберальних росіян вважають, що це було б на краще, насамперед для самої Росії, тому що дозволило б її майбутнім правителям розбазарювати менше коштів на те, щоб величатися і намагатися панувати у світі. Замість цього вони будуть більше дбати про повсякденні потреби простих росіян.

Але, як показала сочинська Олімпіада вартістю 50 млрд доларів, Кремль дуже серйозно налаштований утвердити Росію як велику світову державу і не налаштований відпустити Київ без бою".

Питання життя і смерті

Wall Street Journal згодна з цією оцінкою і зазначає, що західні дипломати дуже часто повторюють нині формулювання "асиметрія інтересів". Воно означає, що для Путіна, на відміну від лідерів Заходу, "доля України - це питання життя і смерті, життєво важливе для досягнення його мети - відновлення глобального впливу Росії за рахунок зколочування блоку із сусідів по колишньому Союзу, керованого з Москви".

Україна, "колиска російської нації", є найважливішим призом, "без якого кремлівський блок, що з'являється на світ, буде мертвонародженим", пише головна ділова газета Америки.

Але для США і великих європейських держав доля України не була одним з головних пріоритетів, продовжує Wall Street Journal. Вашингтон прагнув заручитися підтримкою Кремля в таких питаннях, як Сирія і Іран, і тому спускав на гальмах регіональні тертя з Росією.

Європейці теж не лізли на рожен. Як образно висловився Ендрю Вілсон з Європейської ради з міжнародних відносин, Брюссель "з'явився на різанину з багетом".

Пан Метьюс пояснює в Newsweek причини цієї пасивності Європи в українській кризі, за яку заступник держсекретаря Вікторія Нуланд необачно обізвала Євросоюз матом у своїй телефонній розмові, що просочилась у ЗМІ.

Повно своїх проблем

За словами журналіста, в Європі нульові темпи економічного зростання, дефляція, зростаюче безробіття і підйом популістських партій, налаштованих і проти ЄС, і проти імміграції. Тобто там повно своїх проблем.
"Прийняття гігантської, багатонаселеної і злиденної України до і так неблагополучного ЄС не входить в його найближчі плани"

Newsweek
"Тому прийняття гігантської, багатонаселеної і злиденної України до і так уже неблагополучного (Європейського. - Ред.) Союзу не входить в його найближчі плани, - пише пан Метьюс. - Ось чому Брюссель дозволив безжальним амбіціям Путіна і його готівки взяти гору над своїми кволими обіцянками якоїсь туманного співпраці".

Німецькі представники говорили, що у них вкрай мало можливостей вплинути на ситуацію. Як пише Wall Street Journal, минулого вівторка Віктор Янукович наче підкреслив обмеженість впливу Європи, відмовившись відповісти на дзвінки Ангели Меркель, хоча розмовляв по телефону з віце-президентом США Джо Байденом.

З іншого боку, в Пентагоні скаржилися, що міністр оборони України не відповідає на дзвінки свого американського колеги Чака Хейгела. Персонажі на київських верхах встигли відтоді помінятися, але американські критики Білого дому продовжують згадувати про цей епізод як про черговий приклад слабкості зовнішньої політики США.

Багато американських коментаторів впевнені, що Путін спробує взяти реванш за останню перемогу Майдану.

Ні в чиїх інтересах

За словами пана Метьюса, МЗС Росії, мабуть, не випадково почало розміщувати у Twitter новини, "які виглядали як зловісна прелюдія до інтервенції". Наприклад, "делегати в Криму просять захисту у російської армії".

У неділю по телебаченню виступала помічниця президента США Сюзан Райс, яку запитали, що вона думає з приводу перспективи військового втручання Москви в український конфлікт.

"Це було б серйозною помилкою", - сказала пані Райс. Вона додала, що розкол України не відповідає ні її власним інтересам, ні інтересам Росії, Європи або США. "Поновлення насильства і ескалація ситуації ні в чиїх інтересах", - заявила вона.

Білий дім відгукнувся в суботу на падіння Януковича стриманою заявою, в якій закликав до формування на Україні "представницького, технократичного уряду національної єдності".

За словами Ендрю Вайса, віце-президента Фонду Карнегі, заяву адміністрації США була "навмисно обережною і безсторонньою", оскільки ситуація у той момент була неясною.

Конфронтаційний тон

У п'ятницю Путін і Обама говорили по телефону і, за їхніми словами, залишилися розмовою задоволені. Але в суботу міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, відзначає недільна Los Angeles Times, знову обрав конфронтаційний тон відносно США і назвав українську опозицію "погромниками".

Чимало американських коментаторів впевнені, що Путін спробує взяти реванш за останню перемогу Майдану

Повідомляють, що російські представники зустрілися у вихідні з місцевими чиновниками у східній та південній Україні. Los Angeles Times тлумачить це як "ознаку того, що Москва готується зайняти їхню сторону в конфлікті, що розгортається".

Вашингтон, за словами газети, так дорожить співпрацею з Москвою в ряді важливих питань, що всіма силами намагається уникнути конфронтації з нею.

Якщо на початку минулого тижня держсекретар Джон Керрі, будучи в Індонезії, різко критикував Москву за поставки зброї Дамаску, то до п'ятниці американські представники кардинально змінили тон і заговорили про торговельні угоди з Росією, про можливий літній саміт між Обамою і Путіним і свій намір знову завести "перезавантаження". Критики адміністрації сприйняли це вороже.

"Наш президент не просто наївний, - бушував у п'ятницю на каналі Fox News військовий оглядач Ральф Пітерс. - Мені здається, що він свідомо наївний. І на якомусь глибинному психологічному рівні він, схоже, реально боїться Володимира Путіна, оскільки він дозволив Путіну витирати об нас ноги в питанні щодо Ірану, Сирії, Сноудена або жахливого одностороннього договору РНО. У мене виникає думка, а чи немає між ними якоїсь божевільної угоди, хоча я далеко не шанувальник теорій змови".

"У будь-якому випадку сигнали, які посилає Обама, - його небажання сказати щось зрозуміле, що-небудь рішуче з приводу боротьби за свободу в Україні, дає Володимиру Путіну зрозуміти, що ми, США, як і раніше вважаємо, що Україна належить до сфері впливу Росії", - закінчив свою тираду пан Пітерс.

Перезавантаження провалилося?

У неділю сенатор-республіканець Келлі Айот виступала на каналі Fox і заявила, що спроба Обами "перезавантажити" відносини з Москвою провалилася і що "пора вже перезавантажити перезавантаження".
"Я вважаю, що Україна дає президенту привід саме так і вчинити", - сказала вона.
З іншого боку, колишній кореспондент CNN в Москві Джилл Догерті цитує ряд експертів, які заперечують припущення, що Путін є "ляльководом української кризи".

"У Вашингтоні багато говорять про Росію і її роль, але ігнорують той факт, що Україна вже 25 років веде незалежне життя, і що ця криза насправді є внутрішньою політичною кризою на Україні, - заявив Догерті колишній головний спеціаліст ЦРУ щодо Росії та Євразії Юджин Румер. - Не те, щоб росіяни були зовсім ні при чому, але це внутрішня політична криза України".

Так само Янукович не був маріонеткою Кремля, вважає Дмитро Тренін з Московського центру Карнегі. "Я вважаю, що це міф, - заявив він американській журналістці. - Він був дуже важким партнером для Росії, дуже ненадійним партнером, який не раз підводив росіян... Росіяни давно махнули на нього рукою".