Світові ЗМІ про Україну
Боротьба за Україну нагадує початок Першої світової війни, вважає видання Washington Times.
ЄС та США витратили мільйони доларів "навертаючи в свою віру всередині України і спонукаючи цей неспокійний народ" до членства в ЄС, де існувала надія, що країна може зрештою навіть стати членом НАТО.
Проблема такого задуму, пише видання, у тому, що його автори не взяли до уваги історичні прагнення Росії. Наслідки такого прорахунку "трагічні й передбачувані". "Російський президент Володимир Путін у сто разів більше прагнув перекрити Україні шлях на Захід, ніж ЄС цей шлях хотів підтримувати."
Пан Путін починає розуміти, що сьогодні на Заході ніхто не хоче, або не може нічого зробити, щоб зупинити російську агресію чи захистити своїх друзів. "США під лідерством президента Обами задовольняються риторичними осудами", називаючи Путіна керівником "другосортної" держави та забороняючи його друзям в‘їзд до країни.
На думку автора, незважаючи на "м‘яку силу ЄС", Європа більше нагадує і діє як "стара Габсбурзька імперія".
Історики й досі сперечаються про причини початку Першої світової війни, але більшість погоджується, що основним чинником стала слабкість Габсбурзької імперії, "збірної солянки" народів з різними інтересами й мовами, які не хотіли бути частиною централізованої структури. Такий опис підходить і теперішньому ЄС, який не здатен діяти одноголосно, вважає автор.
"Сьогоднішню політику творять люди, які повторюють історію, не знаючи її. Наприклад, пан Обама вважає що історія не має стосунку до сьогодення". Автор висловлює сподівання, що "наївність" Обами не призведе до повторення минулого.
Вправа з демократії
Вправа з демократії або проросійське голосування на сході України мало значні недоліки, пише британська газета Guardian. Найбільшою проблемою, окрім процесу голосування та відсутності спостерігачів, газета вважає явку виборців і називає оприлюднену цифру в 75 відсотків "очевидно неправдивою".
Газета додає, що досі залишаються незрозумілими наміри Володимира Путіна щодо сходу України. Реакція Кремля, де говориться, що голосування показало волю людей, була малообіцяючою. Надію вселяє той факт, що Кремль оминув питання анексії східних областей за прикладом Криму. Це єдиний позитивний бік подій, пише газета.
Автор додає, що фокус потрібно тримати на президентських виборах 25 травня, хоча недільне голосування це ускладнює, адже його організатори говорять, що закликатимуть громадян не брати участі у виборах.
Газета вважає, що заходу потрібно розширювати список цілей, що підпадають під санкції та поєднати це зі збільшеною підтримкою ОБСЕ, чия місія буде моніторити ситуацію на місці та спонукати сторони до діалогу.
Зацикленість на фашизмі
Російські лідери використовують історію часів війни, для окреслення власних політичних завдань, вважає International New York Times.
"Поки пан Путін прагне відбудувати власну репутацію і репутацію Росії, кожне питання зовнішньої політики буде формуватися так, щоб нагадувати падіння Третього Рейху"
Народне зациклення на фашизмі применшує темнішу роль Радянського Союзу в Другій світовій війні і не дає можливості вести об‘єктивний діалог щодо сьогоднішньої зовнішньої політики, видання цитує експертів.
Ряд істориків і аналітиків відносять зацикленість на перемозі над фашизмом до прагнення пана Путіна відшліфувати радянське минуле та відновити роль Росії як світової сили.
Отже, поки пан Путін прагне відбудувати власну репутацію і репутацію Росії, кожне питання зовнішньої політики буде формуватися так, щоб нагадувати падіння Третього Рейху. "Байдуже, яким буде конфлікт, уряд пана Путіна пов'язує себе з перемогою в 1945-му, проголошуючи, що боротьба із фашизмом, це причина існування Росії", пише видання.
"Були афганські фашисти, грузинські фашисти, а тепер є українські фашисти," - видання цитує історика пана Соколова. "Усі з ким ми боремося – фашисти."
Поверніть наших дівчат
Британський прем‘єр міністр і перша леді США рекламують неспроможність Заходу, вважає газета Daily Telegraph і запитує, що робити, якщо терористичне угрупування Боко Харам "не поверне наших дівчат", понад 200 школярок, викрадених в Нігерії в середині квітня.
" Відколи ми почали вести переговори з терористами щодо звільнення викрадених жертв?"
З одного боку реакція на викрадення була оптимістичною, спонтанною і глобальною, вважає автор. Світ сказав, що не буде таке терпіти.
Британський прем‘єр Девід Кемерон і перша леді США Мішель Обама з‘явилися перед камерами тримаючи слоган з хештегом "поверніть наших дівчат". Та чи цього достатньо? "Припустімо, ми хочемо, щоб Боко Харам зробили те, чого їх просять, а саме – повернули наших дівчат. Але відколи ми почали вести переговори з терористами щодо звільнення викрадених жертв? Коли ми почали робити це привселюдно?", - запитує автор.
Видання вбачає сумнівні результати такого вчинку британського лідера і дружини президента США.
Автор пише, що якби на місці викрадених школярок була його донька, він би хотів щоб люди зробили більше ніж просто дописували в Твіттер.
"Я б хотів, щоб мій прем'єр-міністр зробив більше, ніж просто тримав написаний від руки слоган. Я б хотів, щоб дружина найвпливовішої людини на планеті переконала свого чоловіка направити для її порятунку щось значніше ніж радіозвернення".
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк
Продовження погіршення ситуації в Лівії, Єгипті та інших країнах Північної Африки та Близького Сходу суттєво впливають на формування світових цін на енергоносії, у першу чергу - нафти. Я вважаю, що сьогодні США недостатньо працюють над збільшенням стратегічних обсягів нафти.
Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США
В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.
НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону
Єнс Столтенберг
НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону, і тому активно вивчає плани збільшення власних сил у Східній Європі у відповідь на «нову норму» російської агресії, погроз і примусу.