Угорський чинник в українському політичному ландшафті

Минулої неділі в Угорській Республіці відбулися парламентські вибори, явка на яких склала майже 78 відсотків, а участь у виборах взяли близько 7,5 мільйона виборців. Очікувану перемогу здобула опозиційна до Віктора Орбана партія «Тиса» на чолі з Петром Мадяром. Останній – вихідець з партійного кола В. Орбана. Так політична сила «Тиса» отримала 69,35 відсотків голосів і тепер матиме конституційну більшість в 138 мандатів. В. Орбан, який є лідером партії «Фідес», отримав 27,64 відсотка і 55 місць. Бронза за лідером ультраправої партії «Наша батьківщина» Ласло Тороцкай, який отримав 3,02 відсотка і 6 мандатів.

Очевидно, що в парламенті він утворить коаліцію з В. Орбаном, де буде 61 мандат. Важливим моментом є те, що П. Мадяр мобілізував всі вікові категорії виборця, зокрема угорську молодь, а також тих, хто втомився від правління В. Орбана і його скорумпованого оточення.

Що робитиме В. Орбан в статусі опозиціонера? Він визнав свою поразку на виборах, зробивши це напрочуд легко, і закономірно перейде в опозицію, зберігши свій вплив і зв’язки в силовому секторі та судовій владі. В.Орбан панічно боїться відкриття кримінальних справ проти нього, тому й вирішив залишитися у законодавчій гілці влади. Ймовірно, спробує розвалити «Тису» зсередини. Більшість депутатів угорського парламенту обрано за одномандатними округами, тому команда В. Орбана вдасться до методу «тушкування», метою якого буде перехід членів фракції «Тиса» до фракції «Фідес». Для розвалу коаліції йому треба переконати (перекупити) лише 5 з 138 депутатів, бо для більшості необхідно 133 парламентарія. Не виключено, що у «Тисі» знайдуться агенту впливу В. Орбана і вищого керівництва «Фідес». Також агенти хитатимуть партію Петра Мадяра через внутрішньопартійні суперечності, які матимуть штучний характер.

Таким чином В. Орбан готуватиметься до реваншу на місцевих виборах в 2028 році, бо має вплив на муніципальному рівні.

Чи вирівняються відносини Києва і Будапешта після перемоги Петра Мадяра?

Той позиціонує себе як про західний політик, який виступає за збереження Угорщини в складі ЄС і НАТО. Засуджує зв’язки з Російською Федерацією і її збройну агресію проти України. Водночас П. Мадяр виступає за винесення питання членства України в ЄС на референдум, зволікає, чи скоріше не підтримує відправку озброєння для Збройних сил України та інших воєнізованих формувань. Тут він закономірно орієнтується на настрій і реакцію електоральної більшості, яка перейшла від попередника. Чи втіляться його передвиборчі обіцянки про підтримку України, покаже лише час. Поки ми залишаємося спостерігати за переходом влади від В. Орбана до П. Мадяра і формування нового проєвропейського уряду.

Позитивним моментом для української внутрішньої політики є те, що угорські регіональні партії на кшталт союзника «Фідес» - КМКС «Партія угорців України», яка представлена 8 мандатами в Ужгородській обласній раді завдяки підтримці виборців з прикордонних міст регіону і Націонал-демократичної партії угорців України, які також представленні в муніципалітетах прикордоння, остаточно розбиті. Прогнозовано вони зникнуть з політичного життя регіону і будуть поглинуті осередками парламентських партій, а угорська меншість остаточно асимілюється у великі політичні проєкти.

КМКС трималася завдяки підтримці уряду В. Орбана, а лідер КМКС, нардеп VIII скликання від Блоку Петра Порошенка/«Європейська Солідарність» Василь Брензович за даними руху «Чесно» з 2020 року, переховується від українського слідства в Угорщині за звинуваченнями в пропаганді «Великої Угорщини», яка спрямована на підрив суверенітету України. Також рух інформує, що лідер Націонал-демократичної партії угорців України Ласлов Зубанич користувався підтримкою людей з оточення кума Владіміра Путіна Віктора Медведчука. Так, зокрема одним з донорів політичної сили є виходець з ГО «Український вибір» Андрій Опаленик. Звідси випливає логічний висновок, що 12 квітня 2026 року стало політичним кінцем проугорського впливу на Закарпатті.

Резюмуючи, можна сміливо сказати, що епоха В. Орбана як лідера Угорщини закінчилася, але він залишається в політичному житті країни. Завчасно говорити про покращення відносин між Україною і Угорщиною, допоки новий уряд на чолі з П. Мадяром і його оточенням не зроблять практичних кроків для підтримки суверенітету і територіальної цілісності України і зближення з Європейським Союзом.

Назар Даниленко