Новий освітній закон: чи зникнуть в Україні російськомовні школи

13 Sep, 2017
DW logo

Російську мову називають рідною 14 відсотків українців. Її присутність у школах одні вважають об'єктивною реальністю, інші - радянською інерцією. За новим освітнім законом вчитися нею незабаром в Україні може стати ніде.

Новий закон про освіту, який Верховна Рада прийняла минулого тижня, вже спричинив гострі критичні заяви офіційних Будапешта, Бухареста та Москви. У статті 7 цього закону йдеться про те, що навчатися мовою національних меншин в українських середніх школах можна буде лише з першого по четвертий клас. А вже з п'ятого класу викладання в усіх школах України, згідно з законом, має вестися лише українською, а мова національної меншини може викладатися лише як один із предметів.

Якщо закон у чинній редакції підпише президент Петро Порошенко, сотні шкіл в Україні, де сьогодні навчання з першого по 11 клас ведеться іншою мовою, з 2020 року формально припинять своє існування, переорієнтувавшись на викладання українською. Це передусім торкнеться шкіл із російською мовою навчання, яких серед таких навчальних закладів найбільше.

Мова освіти - лише державна?

Згідно з інформацією, наданою DW в українському міністерстві освіти, у 2016-2017 навчальному році в країні функціонувала 581 державна школа з російською мовою навчання з 227 тисячами учнів. При цьому загальна кількість дітей шкільного віку по всій країні становила близько 3,8 мільйона. Найбільше російськомовних середніх навчальних закладів працює у Харківській (115), Одеській (111), Дніпропетровській (105), Запорізькій (79), Донецькій (58), Луганській (38) і Херсонській (27) областях. Натомість у Києві таких шкіл лише вісім.

 

Згідно з даними опитування, оприлюднених Центром імені Разумкова у квітні 2017 року, рідною російську мову вважають 14 відсотків населення України. Тим не менш, співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда, який брав участь у підготовці нового закону про освіту, називає навіть ту незначну кількість школярів, які навчаються в Україні російською мовою, "аномально високою". Проблемою, за його словами, є не стільки те, що "діти вчаться російською мовою, скільки те, що вони не вчать української". "Випускники російських шкіл, складаючи обов'язкове зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з української мови і вступаючи до вишів, опиняються в гірших конкурентних умовах", - аргументує Тарас Шамайда. Він запевняє, що під час підготовки закону про освіту, зокрема його мовної статті, була врахована практика європейських країн щодо мов національних меншин.

Російська мова - в тренді

Тим часом російські школи Києва на недобір учнів не скаржаться. Хоча, обираючи таку школу, батьки нерідко керуються передусім близькістю до місця проживання і хорошою репутацією навчального закладу. Киянка Олена Буденко, яка цього року відвела свою дочку до першого класу 153-ї гімназії імені Пушкіна в українській столиці, розповіла DW, що обрала саме цю школу не через російську мову викладання, а через те, що вона має "давню шістдесятирічну історію, традиції і чудовий педагогічний колектив". Олена не вважає, що її дочка, навчаючись у російськомовній школі, не знатиме української: "У школі вивчають українську мову як предмет, тому вона не буде їй чужа". Потрапити до гімназії імені Пушкіна не так просто. Як повідомляється на її сайті, цього року на 56 місць у двох перших класах школи було подано 218 заяв від батьків.

На сьогодні російська мова часто вивчається у школах України також як друга іноземна, викладання якої запроваджується з 5-го класу, і як факультативний предмет. У 2016 році вона була на другому місці за популярності серед мов, які українські школярі вивчали як другу іноземну. Перше місце посіла англійська, а третє – німецька. Проте саме цей варіант вивчення російської стає причиною мовних скандалів, які дедалі частіше спалахують у соціальних мережах.

 

Тільки за згодою батьків

У Міносвіти пояснюють, що керівництво школи має узгоджувати з батьками дітей внесення російської мови як другої іноземної до навчальних планів. Проте часто школи, які не мають достатньо фахівців з інших іноземних мов, окрім російської, вносять її до навчальних планів без відома батьків або ж запроваджують її вивчення як факультатив.

Деякі батьки цим невдоволені. Так, Дарина Ярошенко з Обухова на Київщині розповіла на своїй сторінці в соцмережі Facebook про те, як відстояла право своєї дитини не вивчати російської мову, яка, попри побажання батьків, була занесена до навчальної програми. "Я не проти російської мови, у кожного свої причини вивчати її. Але я проти того, щоб нам силоміць нав'язували вивчення мови, яка не є державною", - написала жінка.

Політичние питання

Питання російської мови в Україні неминуче пов'язане з політикою, констатує експерт Української ради з питань міжнародних відносин Володимир Денисюк. "Це великою мірою пов’язано з тим, що в радянські часи в УРСР проводилася політика жорсткої русифікації, спрямованої на повне витіснення української мови зі сфери освіти, науки та культури", - пояснює він. Він вважає, що жодних проблем з вивченням російської мови в Україні не існує і її "за бажання можна опанувати досконало і без обмеженої шкільної програми".

Проте експерт радить українській владі направити текст нового закону про освіту на експертну оцінку Венеціанської комісії Ради Європи. "Президент міг би зробити такий крок, щоб продемонструвати світу відкритість України і довести, що цей закон відповідає найліпшим європейським практикам", - переконаний Денисюк.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?

Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України

Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу

Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.

Надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Павел Коваль (Paweł Robert Kowal)
Павел Коваль (Paweł Robert Kowal) Голова делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці «ЄС-Україна»

- Чи керуються євродепутати у своїх дискусіях щодо України і геополітичними підходами, зокрема думкою про те, що надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?