Бельгійці більше співчувають українським біженцям

20 Dec, 2023 | Вікторія Власенко | Брюссель
refugees

Умови прийому українських біженців у Бельгії істотно відрізняються від ставлення до шукачів притулку з інших країн. Про це свідчить нове дослідження, проведене науковцями університету Антверпена.

Після початку російського вторгнення в Україну близько чотирьох мільйонів українців, переважно жінки та діти, знайшли притулок у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту. Швидка активація ЄС Директиви про надання тимчасового захисту для переміщених осіб дала змогу українцям обійти складні і тривалі процедури надання притулку і отримати фактично відразу доступ до соціальних пільг, державного медичного страхування, ринку праці та освіти у країнах-членах ЄС.

Теплий прийом

Така політика щодо українських біженці спричинила виникнення нерівності у ставленні до шукачів притулку, які прибули до ЄС з інших країн. До такого висновку, зокрема щодо Бельгії, прийшли науковці університету Антверпена, у своєму «Щорічному дослідженні рівня бідності та нерівності».

«Швидкий і скоординований підхід до прийому українців, надання їм доступу до житла, соціальної допомоги та освіти контрастує з підходом до прийому інших претендентів на міжнародний захист», – констатує дослідження.

Бельгійський уряд швидко визнав необхідність і схвалив термінове будівництво соціального житла для українських біженців. Його почали зводити у січні 2023 року у фламандській частині Бельгії, і у квітні цього ж року туди вже заселилися перші мешканці з України. При цьому, наголошують дослідники, шукачі притулку з інших краї «почувають хронічну нестача місць для тимчасового прийому», тим більше, що криза біженців у Бельгії загострилася ще до початку війни Росії проти України, - з жовтня 2021 року.

Це призвело до того, що тисячі шукачів притулку спали фактично під відкритим небом на вулицях, хоча мають право на місце у соціальних будинках чи гуртожитках для біженців, йдеться у дослідженні. «Навіть після офіційного схвалення їхнього запиту на міжнародний захист, кроки, які треба було зробити для отримання житла, соціальних пільг, місць у навчальних закладах були і є для цих визнаних міжнародним правом біженців набагато складнішими», - стверджують науковці. Вони відзначають: ситуація продовжує залишатися такою, попри тисячі скарг, поданих шукачами притулку проти Бельгії зі звинуваченнями у тому, що ця країна не забезпечили умови для прийому шукачів притулку.

Тим часом, щоб розмістити біженців з України, уряд Бельгії звернувся до простих громадян з проханням надати їм своє житло і розгорнув для цього спеціальну кампанію #PlekVrij. Проте навіть тоді, коли криза біженців у Бельгії досягла кульмінації, подібна урядова кампанія для шукачів притулку з інших країн не була розпочата, наголошується у дослідженні.

Не всі біженці заслуговують на співчуття?

Вчені з університету Антверпена вказали, що «почуття нагальної необхідності у наданні допомоги, яке було в уряду і населення Бельгії в цілому після напливу українських біженців, відсутнє, коли мова йде про біженців і шукачів притулку з інших країн».

Те, як у ЄС приймають українських біженців, стало доказом того, що представники влади різних рівні можуть працювати об’єднано, «тоді коли криза з прийомом шукачів притулку стала наслідком перекидання відповідальності одних органів влади на інші, навіть на рівні ЄС». При цьому автори дослідження наголошують, що, «на людському рівні, ймовірно, бельгійці більш доброзичливі до українських біженців через те, що Україна ближча для їхнього розуміння та сприйняття».

Проте у громадській думці існує також розподіл біженців на «тих, які заслужили співчуття» і на «тих, які його не заслуговують». І бельгійці вважають, що українські біженці «гідні їхнього співчуття і заслужили на теплий прийом». Тоді коли, з іншого боку, у суспільстві Бельгії часто ставлять під сумнів «щирість думок шукачів притулку, називаючи їх шукачами удачі, і тому вважають, що вони не заслуговують на підтримку». На думку авторів дослідження, подібне ставлення демонструють також представники федеральної та регіональної влади Бельгії. Вчені застерігають, що такий підхід до розподілу на «гідних» та «негідних» біженців «ускладнює їх інтеграцію і збільшує ризик того, що вони опиняться у мовах крайньої бідності».

Вікторія Власенко, Брюссель

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

США та Німеччина: триває важкий пошук позиції по Україні

Уільям Дроздяк (William Drozdiak)
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?

Ми не маємо європейської армії…

Жозеф Доль ( Joseph Daul)
Жозеф Доль ( Joseph Daul), Голова Європейської народної партії в Європарламенті

Голова найбільшої політичної групи Європарламенту «Європейська народна партія» Джозеф Доль висловив своє розчарування тим, що на разі ніхто не має впевненості з приводу подальшого розвитку ситуації в Україні.