Ратифікація Нідерландами Угоди про асоціацію: що далі?
Ухвалення Радою Європейського Союзу 15 грудня 2017 року рішення щодо консультативного референдуму в Нідерландах (2,5 мільйона голландців у квітні проголосували проти Угоди про асоціацію між ЄС і Україною), який до останнього часу гальмував завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відкрило шлях до завершення довгої історії із ратифікацією. Тепер останнє слово за парламентом Нідерландів. Наскільки є безпечним цей остаточний крок?
У згаданому рішенні Ради ЄС щодо референдуму, на думку багатьох українських експертів та західних ЗМІ, присутній так званий «елемент зради». І це через те, що в рішенні не було підтверджено перспективу членства України в Євросоюзі, а також наголошено на неможливості надання безпекових гарантів, фінансової підтримки та відкриття ринку праці для українських громадян. В ній говориться, що угода не робить Україну кандидатом у члени ЄС.
Багато домислів, але недостатньо об’єктивних оцінок.
Почнемо по черзі розвіювати деякі міфологічні твердження. Перше, говорячи про те, що в Україні забрали перспективу членства в ЄС, варто пам’ятати, що процедура отримання членства в ЄС, на проходження якої може претендувати будь-яка європейська країна, закладена в самому договорі про функціонування ЄС. У ньому ж таки говориться, що кожен член ЄС може блокувати початок таких переговорів. Так що юридично обов'язковий шлях для Нідерландів зупинити поступ Україна до ЄС вже є. І він дозволяє наприклад, Греції, протягом багатьох років блокувати кандидатуру Македонії.
На фото: прем’єр Нідерландів та президент України
У документі також говориться, що завдяки Угоді про асоціацію країни ЄС не зобов'язані надавати Україні додаткові кошти. Формально це так, втім в контексті політики, яку ЄС обрав щодо України, є про що сперечатись. Сама угода - не про гроші. Згадаймо, що ЄС надав Україні в останні роки кілька мільярдів у вигляді позик. Україна стала важливим партнером для Європи, і може розраховувати на програми підтримки ЄС у більшій мірі, ніж інші країни. У рішенні Ради ЄС декларації також говориться, що європейські країни не зобов'язані надавати військової допомоги Україні. Втім таке зобов'язання було б дивним, оскільки європейські країни регулюють свій захист через НАТО. Члени ЄС не зобов'язані взагалі ні з ким співпрацювати у військовій сфері.
Тому згадане рішення Ради ЄС не закриває перед Україною жодних дверей і показує, наскільки заплутаною стала вся ця дискусія Аналітики групи Geostrategy звертають увагу на те, що позитивний наслідок рішення – це те, що воно врахувало застереження Уряду Нідерландів та відкрило для позитивного голосування парламентом цієї країни рішення про ратифікацію Угоди. Очкується, що розгляд цього питання у Палаті представників Нідерландів відбудеться до парламентських виборів (15 березня 2017 р.), в Сенаті - напередодні або одразу після виборів.
Нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте упевнений, що йому вдасться відстояти угоду з Україною і в Сенаті, і в Нижній Палаті. Він вважає, що зможе заручитися підтримкою фракції CDA в Сенаті, особливо завдяки домовленостям, яких він досяг у Брюсселі. Після декількох місяців просування такої вимоги тепер чорним по білому визначено, що Угода про асоціацію ЄС з Україною не є прелюдією до вступу в ЄС та не гарантує Києву військову допомогу або додаткові гроші . Зазначається також, що не буде ніяких зобов'язань в контексті вільного влаштування українців в країнах ЄС.
За повідомленнями нідерландської преси, джерело у CDA, яке займає високу позицію, підтверджує картину вірогідної підтримки фракції в Сенаті. "Переважна більшість християнсько-демократичних сенаторів підтримають угоду. Я думаю, що вісім чи дев'ять осіб". Очевидним також є те, що проєвропейська D66 схвалить угоду з Україною як в Нижній, так і у Верхній Палаті. Для Прем'єр-міністра багато поставлено на карту. У разі провалу голосування парламентом «за» ратифікацію Угоди про асоціацію, він може втратити авторитет серед своїх європейських колег, що поставить під сумнів подальші перспективи його політичної кар‘єри.
Що очікує Європа?
Після вивчення публікацій в європейській преси, у групи Geostrategy виникло враження, що для більшості європейських лідерів проблема України в Нідерландах вже знята. Саме так почувається їх переважна більшість і навіть не розглядають можливості повернення до неї .
Канцлер Німеччини А.Меркель, яка разом з президентом Франції Ф.Олландом бере участь в мирному процесі в Україні, «дуже рада, що ми можемо виконати наші зобов'язання по відношенню до України». «Ми життєво зацікавлені в тому, щоб всі могли ратифікувати угоду» - каже Меркель. Так само президент Франції Ф.Олланд вважає, що перемога є доконаним фактом: «Із рішенням, яке ми знайшли, голландський уряд може повернутися додому, щоб завершити ратифікацію в своєму парламенті».
Голова Європейської Ради Д.Туск трохи більш обережніший: «Ми зробили все, що могли, щоб допомогти врятувати ратифікацію угоди з Україною. Це рішення дає відповідь на всі проблеми, підняті тими, хто голосував проти в Нідерландах. Далі, рішення за голландцями. Ми покладаємося на наших голландських колег».
Отже, перше голосування з питання ратифікації Угоди про асоціацію з Україну в нижній палаті парламенту Нідерландів, яке орієнтовно відбудеться у січні 2017 року, покаже, чи вдалося Рютте виконати свою політичну місію.
Ми не маємо європейської армії…
Жозеф Доль ( Joseph Daul), Голова Європейської народної партії в Європарламенті
Голова найбільшої політичної групи Європарламенту «Європейська народна партія» Джозеф Доль висловив своє розчарування тим, що на разі ніхто не має впевненості з приводу подальшого розвитку ситуації в Україні.
Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:
Україна, криза: чому програють всі?
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation
За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн. В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим як ніколи. Це не повинно бути так.