Реакція Заходу на безпекову пропозицію Путіна
Безпековий ультиматум Путіна, поставлений США і НАТО, спочатку викликав шокову реакцію і столицях Західних держав. Після публікацій Кремлем низки закритих дипломатичних документів на тему врегулювання ситуації на Донбасі, переписки з Францією, довіра до московського керівництва ще більше була підірвана. Висунення безпекового ультиматуму остаточно переконав партнерів у тому, що від мінімальної довіри не залишилося нічого.
Проте колективний розум Заходу перетворив шок на прагматичний підхід. Сторони ЄС і США домовились про координацію зусиль щодо підготовки узгодженої відповіді російській стороні на їх «безпековий ультиматум». За наявною у групи Geostrategy інформацією, Західні партнери вже провели попередні переговори, на яких погодили спільні позиції щодо відповіді Кремлю. У рамках переговорів партнери домовились, що Захід має говорити з РФ одним голосом, його позицію зводиться до того, що РФ була і залишається стороною конфлікту, тому вона має докладати усіх необхідних зусиль для врегулювання ситуації на Донбасі.
Задоволення так званих «безпекових вимог РФ» у форматі Москви є неприйнятними для Західних партнерів, такий сигнал мають озвучувати усі Західні столиці.
Усім очевидно, що Заходу не уникнути переговорів з Путіним на тему безпеки, однак при цьому партнери мають виходити із погоджених позицій.
Наприкінці грудня свою позицію озвучили НАТО і Євросоюз. Альянс погодився провести на початку 2022 року переговори у форматі НАТО – Росія на безпекову тему.
Європейський Союз також зберіг коаліційний підхід. Брюссель зазначив, що повністю відданий забезпеченню безпеки в Європі на основі ключових принципів ненападу та поваги до національного суверенітету та територіальної цілісності. Сьогодні безпека Європи знаходиться під загрозою.
Дії Росії, зокрема незаконна анексія Криму, її роль у розпалюванні конфлікту на сході України, а також її дії в відокремлених регіонах Південної Осетії та Абхазії, у Придністровському регіоні та її підтримки режиму Лукашенка, призвели до серйозного погіршення безпекової ситуації в Європі.
Останнім часом військове нарощування Росії на кордонах з Україною та в незаконно анексованому Криму створило нові загрози та побоювання вторгнення.
Разом із партнерами та союзниками ЄС чітко вказав, що буде рішуче реагувати на будь-які подальші порушення суверенітету України. Водночас ЄС вважає, що діалог, переговори та співпраця є єдиними засобами подолання суперечок і встановлення миру.
Будь-яка справжня дискусія про безпеку в Європі має спиратися на та посилювати зобов’язання ОБСЄ та ООН – справжні опори архітектури європейської безпеки – і не призводити до їх розмивання. Таке обговорення має бути всеохоплюючим і має враховувати занепокоєння та інтереси всіх зацікавлених сторін.
ЄС буде співпрацювати як із США, так і з НАТО, щоб забезпечити представлення його інтересів у будь-яких можливих дискусіях з Росією щодо європейської безпеки.
Пропозиція НАТО провести Раду НАТО-Росія у відповідь на проекти договорів про європейську безпеку, які Росія оприлюднила минулого тижня, є важливим кроком.
НАТО відіграє ключову роль у забезпеченні миру в Європі. ЄС прагне співпрацювати з союзниками, а також зі своїми партнерами у вирішенні сучасної безпекової ситуації на європейському континенті.
2013 рік – найбільш складний для Ірану
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND
США потребують більш активної участі в подіях в Україні
Річард ХААС (Richard Haass), президент Ради зовнішніх зносин, США (Council on Foreign Relations)
Сполучені Штати з моменту виникнення напруги у Східних регіонах України системно працюють над тим, щоб запровадити проти Росія санкції, оскільки вона відіграє ключову роль у дестабілізації ситуації в регіоні. Поки що важко передбачити, чим може закінчитися конфлікт на Сході України.
Україна, ЄС: окремі результати дії зони вільної торгівлі
Модератор групи Geostrategy Сергій Даниленко
Українські виробники активно використовують преференції в рамках торгівлі між Україною та ЄС. Наприкінці 2016 року вже повністю використано 11 тарифних квот: