Захід посилює тиск на режим Лукашенка

21 червня в Люксембурзі відбулося засідання Ради міністрів закордонних справ держав-членів Європейського Союзу у рамках якого обговорено питання посилення політичного та санкційного тиску на Білорусь. Результатами засідання стали рішення Євросоюзу «бити по гаманцям Лукашенка».

Перед тим, як розпочати внутрішнє обговорення на тему ситуації в Білорусі, міністри провели неформальний сніданок із Світланою Тихановською, яка спеціально для цього прибула в Люксембург. За оцінками аналітиків Geostrategy, у рамках засідання держави Євросоюзу продемонстрували єдність позицій щодо необхідності продовження політичного та економічного тиску ре режим Лукашенка.

Одним із інструментів є санкції, тому міністри закордонних справ запропонували внести до нового санкційного пакету 78 фізичних осіб та 8 організацій.

До списку фізичних осіб увійшли особи, причетні до примусової посадки літака компанії Ryanair, а також до актів насилля проти мирних протестувальників. Секторальні санкції, на думку міністрів, мають стосуватися компаній, які працюють у банківському та енергетичному секторах.

Запровадження секторальних санкцій проти Білорусі демонструє новий підхід держав-членів Євросоюзу щодо Білорусі, оскільки офіційний Брюссель починає бити бо болючих місцях режиму.

Страхові компанії ЄС мають припинити надавати необхідні послуги Центробанку Білорусі, також треба накласти заборона на імпорт з Білорусі калійних добрив, нафтохімічну продукцію та тютюнові вироби.

Ці ініціативи можуть боляче вдарити по Лукашенко. У 2020 році Євросоюз імпортував з Білорусі хімічних речовин, у тому числі калійних добрив, на суму 1.2 мррд. євро, а також сирої нафти та супутніх продуктів, таких як паливо і мастила, на суму понад 1 мрлд. євро. Білорусь здійснює активні запозичення у комерційних банків держав-членів ЄС, а також реалізує проекти за фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Тепер усе це може бути заморожено на невизначений термін.

Євросоюз також хоче заборонити експорт до Білорусі комунікаційного обладнання, яке може використовуватися владою Білорусі для шпигунських цілей. Звучали пропозиції до посилення режиму ембарго на постачання в Білорусь окремих видів зброї, включаючи гвинтівки, які використовуються біатлоністами.

У цей же день Рада Європейського Союзу оголосила про ухвалення рішення запровадити санкції проти 78 фізичних осіб та 8 організацій. У рішенні Ради зазначається, що воно було прийнято з огляду на продовження серйозних порушень прав людини в Білорусі та жорстокі репресії проти представників громадянського суспільства, демократичної опозиції та журналістів. Підкреслюється, що сім фізичних осіб із нового санкційного списку безпосередньо причетні до примусової посадки літака компанії Ryanair, а також до затримання Романа Протасевича та Софії Сапеги. Ухвалюючи новий санкційний пакет, ЄС надсилає прихильникам та учасникам «режиму Лукашенка» чіткий сигнал про те, що їх подальша підтримка О.Лукашенка матиме високу ціну.

Також 21 червня була оприлюднена заява Європейського Союзу, Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, в якій висловлюється глибоке занепокоєння щодо ситуації із забезпеченням прав людини в Білорусі. Підкреслюється, що сьогодні міжнародні партнери реалізували скоординовані заходи у відповідь на примусову посадку літака компанії Ryanair та політично вмотивовані затримання Протасевича та Сапеги. Партнери закликали владу Білорусі до негайного припинення репресивних дій проти білоруського народу та початку співпраці режиму Лукашенка із міжнародною спільнотою з питання розслідування інциденту з літаком Ryanair. У спільній заяві також міститься заклик звільнити усіх політичних в’язнів та за підтримки ОБСЄ розпочати політичний діалог між владою, представниками опозиції та громадянського суспільства.

Висновки

Таким чином, станом на кінець червня Євросоюз запровадив санкції проти 166 фізичних осіб та 15 організацій: заморожені активи фізичних осіб у банках держав-членів ЄС, накладено обмеження на їх поїздки, а підсанкційним білоруським організаціям заборонено надавати фінансові ресурси. Важливим новим елементом є те, що міжнародні партнери погоджуються на запровадження секторальних санкцій, які мають набагато потужніший ефект для режиму Лукашенка, ніж персональні санкції.