OSINT у умовах повномасштабної війни: від України до глобальної трансформації OSINT

Повномасштабна війна Росії проти України стала першим збройним конфліктом, у якому відкриті дані, супутникові знімки та соціальні мережі стали офіційною складовою військової розвідки, а Україна перетворилася на лабораторію для випробування нової моделі збору розвідданих, за якої інформацію збирають не лише спецслужби, а й цивільні особи, журналісти, приватні компанії та навіть звичайні користувачі смартфонів.

Початок найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни у лютому 2022 року став не лише початком повномасштабної війни Росії проти України, а й першою прозорою війною в історії: комерційні супутники фіксували накопичення російських військ на українському кордоні, а аналітики OSINT у X, Reddit та інших платформах відстежували рух конвоїв за допомогою відео в TikTok. Те, що колись було прерогативою розвідувальних агентств, стало публічним у режимі реального часу, що дозволило цивільним особам аналізувати супутникові знімки, визначати координати ударів або наввіть перевіряти правдивість офіційної пропаганди. Це була цивільна трансформація OSINT.

Безперечно, війна в Україні стала тим моментом, коли розвідка з відкритих джерел перестала бути допоміжним інструментом і перетворилася на самостійну силу в сучасній геополітиці.

Україна стала глобальним полігоном для цифрової розвідки, де сформувалася нова модель прозорості на полі бою, де інформація поширюється швидше, ніж держави встигають її регулювати.

Український досвід безсумнівно показав, що OSINT трансформує сучасну війну та міжнародну безпеку, що монополія держав на розвідку руйнується, а відкриті джерела стають інструментом стримування, стратегічної комунікації та глобальної інформаційної війни.

Передумови для трансформації OSINT

До початку повномасштабної війни OSINT асоціювався переважно з журналістськими розслідуваннями або спеціалізованими аналітичними структурами, але трагедія з рейсом MH17 у 2014 році стала одним із перших випадків, коли світ на власні очі побачив його потенціал. Російський зенітно-ракетний комплекс «Бук», який збив літак «Малайзійських авіаліній», було відстежено на території Донбасу на основі фотографій із соціальних мереж, супутникових знімків та відео очевидців, проаналізованих Bellingcat, що дозволило створити цифровий ланцюжок доказів присутності російської техніки на Донбасі. Справа MH17 стала дуже значущою, оскільки OSINT продемонстрував таку ж точність і оперативність, як і традиційна розвідка.

Однак з 2022 року сфера застосування OSINT різко розширилася, і зараз він впроваджується у військовій, медійній та дипломатичній сферах.

Одним із найяскравіших прикладів прозорості на полі бою стали супутникові знімки компанії Maxar. Ще до початку вторгнення на їхніх знімках було зафіксовано російські конвої, польові госпіталі та склади техніки поблизу кордонів України. Коли Москва заявила, що її війська «відводяться», аналітики OSINT порівняли знімки «до» та «після», довівши, що техніка все-таки залишилася на місці.

Іншим вражаючим випадком стало бомбардування Маріупольського драматичного театру. Після удару супутникові знімки та відео в соціальних мережах дали змогу міжнародним ЗМІ реконструювати події та підтвердити, що з висоти біля театру було видно великий напис «ДІТИ». У цьому випадку OSINT перетворився з засобу збору розвідданих на інструмент цифрової підзвітності.

Не менш символічним було затоплення крейсера «Москва». Задовго до того, як Росія офіційно визнала цю втрату, спільноти OSINT зуміли вже проаналізувати супутникові дані, маршрути кораблів та повідомлення російських моряків у соціальних мережах. Інформаційний простір фактично випередив офіційні державні заяви. Ця динаміка стала визначальною рисою сучасної цифрової війни: конфлікти більше не можна повністю приховати від світової аудиторії.

Ще один приклад використання OSINT був висвітлений у фільмі ‘’Кіллхаус’’. Цей екшн-трилер базується на реальній спецоперації ЗСУ, СБУ та ГУР з порятунку цивільного подружжя та їхної 14-річної доньки, яка опинилася в заручниках росіян на окупованій території.

У фільмі показано, як OSINT використовується як важливий компонент операції. З метою знайдення ворожих позицій та вибору безпечного маршруту евакуації, військові аналітики використовують загальнодоступні дані із супутникових зображень соціальних мереж і відеозаписів безпілотників. Наприклад, вони визначають точне місцезнаходження мирних жителів, порівнюючи деталі місцевості з відео з відкритими базами даних і онлайн-картами. Моніторинг відкритих джерел також допомагає оцінити ворожу активність і визначити найбезпечніший час виконання місій. Це дає змогу команді координувати операцію в режимі реального часу та змінювати рухи дронів.

Децентралізація розвідки

Війна в Україні децентралізувала розвідку, адже сьогодні приватні супутникові компанії, групи добровольців OSINT, журналісти та навіть випадкові користувачі соціальних мереж проводять ґрунтовний аналіз, а смартфони стали датчиками сучасної війни.

Система OSINT могла за лічені хвилини опрацювати відео з TikTok про пересування російських військ, а українські канали в Telegram та такі проєкти, як DeepState, перетворилися з волонтерських ініціатив на визнані інструменти оцінки обстановки, якими користуються журналісти, аналітики та пересічні люди по всьому світу. Ця модель колективної розвідки, де цивільні особи збирають інформацію, OSINT перевіряє її, ЗМІ поширюють, а держави інтегрують руйнує закриту монополію розвідки XX століття.

OSINT як геополітична зброя

OSINT став центральною ланкою стратегічної комунікації України, надаючи миттєві докази атак на цивільну інфраструктуру та військових злочинів. Сама інформація зараз стала силою, і держави ведуть війну не лише за територію, а й за глобальне сприйняття.

Поки Україна боролася з комунікаційними викликами війни, OSINT став ключовою частиною її стратегічної комунікації та слугував для швидкого підтвердження ударів по цивільній інфраструктурі та військових злочинів, як-от у Бучі, де Росія заперечувала масові вбивства, але супутникові знімки Maxar підтвердили наявність тіл на вулицях під час окупації, і OSINT легітимізував факти на міжнародному рівні, тоді як Росія використовувала фейковий OSINT як зброю, маніпулювала каналами Telegram та застосовувала пропаганду, згенеровану штучним інтелектом, що призвело до когнітивної війни - війни за довіру до інформації. Доступ більше не є таким важливим, як перевірка.

AI

Ще одна трансформація в сфері OSINT пов’язана зі штучним інтелектом (ШІ). ШІ здатний сканувати тисячі супутникових знімків, виявляти техніку, укріплення чи конвої, а також вже зараз обробляти величезні потоки відкритих даних в Україні, що значно перевищують можливості людських аналітиків. Водночас ШІ підвищує ризик дезінформації, оскільки переконливі фейкові відео з бойових дій або політичні заяви можуть використовуватися для підриву глобальної безпеки. Перевірка достовірності стане головним викликом майбутнього.

Сценарії розвитку

Можна простежити декілька сценаріїв можливого розвитку.

Позитивний сценарій: OSINT перетворюється на всесвітню систему підзвітності та прозорості, де відкриті дані дозволяють швидше документувати військові злочини та обмежують можливості авторитарних урядів приховувати свою діяльність.

Базовий сценарій: OSINT повністю включений у військову розвідку та діє як стандартна частина систем безпеки великих міжнародних держав НАТО та ЄС.

Кризовий сценарій: у міру того, як контент, створений штучним інтелектом, поширюється, а інформаційний безлад зростає, виникає криза довіри населення до держав та інформації, яку вони утримують, що, таким ччином, ускладнює розрізнення між маніпулятивними та правдивими даними.

Висновки:

Україна стала першим знаковим прикладом того, як цифрові технології змінюють обличчя війни. Вторгнення продемонструвало, що розвідка більше не перебуває виключно в руках держав, що відкриті джерела, цивільні аналітики та комерційні супутникові компанії є новими гравцями у сфері глобальної безпеки. Таким чином формується нова розвідувальна екосистема, в якій прозорість бойових дій та інформаційна перевага відіграють ключову роль у геополітичній конкуренції, а також те, що досвід України вже змінює підхід до розвідки в НАТО, ЄС та провідних державах. Майбутні війни будуть ще менш «невидимими», а конкуренція за інформацію стане такою ж важливою, як і конкуренція за територію.

Анна-Марія Волошин, аналітикиня