Німеччина стане більш відкритою для українських іммігрантів

Подія

Наприкінці травня 2013 року в Німеччині відбулися дві взаємопов’язані події, які в перспективі матимуть безпосередній вплив на кращу адаптацію у ФРН українських трудових мігрантів. Перше – в Німеччині було завершено обробку даних загальнодержавного перепису населення, який було проведено у 2011 році і який виявив несподівані результати. Друге – відбувся Шостий німецький інтеграційний саміт, мета якого полягала в обговоренні політики Німеччини із ширшого залучення та глибшої інтеграції іноземних робітників до німецького суспільства.

Міністр економіки Німеччини, член Вільної демократичної партії Філіп РЕСЛЕР під час виступу на інтеграційному саміті закликав до реформ, які дозволили б німцям мати подвійне громадянство. Результати референдуму та саміту дали поштовх до дискусій в німецькому суспільстві щодо ролі і місця іммігрантів у революційному відновленні економічного зростання економіки ФРН.

Аналіз ситуації

Аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вважають, що на сьогоднішній день Німеччина, у порівнянні з іншими країнами Євросоюзу, найбільше виграє від сильної імміграції. У пошуках кращої долі велика кількість висококваліфікованої робочої сили з так званих «периферійних європейських країнах», включаючи Україну, шукає роботу в Німеччині.

Розуміючи власну привабливість, Берлін до останнього часу тримав національне імміграційне законодавство у доволі жорстких рамках. Проте, нещодавні відкориговані дані про кількість населення в Німеччині, які вказали на те, що країна має доволі серйозні труднощі із облаштуванням іноземців, змусили німецьких політиків по-новому подивитися на проблему облаштування трудових іммігрантів.

Дані статистичного агентства ФРН Destatis, оприлюднені 31 травня 2013 року за результатами перепису населення в Німеччині, показали, що німців на 1,5 мільйона осіб менше (на 1,8%), ніж вважалося раніше, тобто ледве дотягує до 80,2 мільйона осіб. В одному лише Берліні кількість населення зменшилася на 5,2% (Берлін став «лідером» серед німецьких міст за втратою населення), а в Гамбурзі цей показник становить 4,6%. Насамперед, це пояснюється більш низькою, ніж очікувалося, кількістю іноземців, які проживають в Німеччині.

Результати перепису населення вказують на те, що 7,7% населення Німеччини не є громадянами цієї країни. Натомість до початку перепису населення очікувалося, що кількість іноземців може становити до 10% від загального населення країни. Ці результати не справдилися.

Переглянута статистика щодо кількості населення спровокувала у Німеччині дискусії з приводу інтеграційної політики, яка, на думку німецьких політиків та експертів, повинна стати більш лояльною для потенційних іммігрантів, у тому числі – з України.

Безумовно, Німеччина, як і раніше, має найбільш чисельне населення в Європі, але нові демографічні показники викликають певні побоювання щодо майбутнього ФРН. Адже результати перепису населення 2013 року довели факт, що скорочення населення Німеччини, яке відбувається на фоні збільшення кількості старіючого покоління країни, здійснює все більше навантаження на пенсійну систему. Але окрім цього, в Німеччині також почало не вистачати робочої сили. А без кваліфікованих робітників Берліну стає все важче залишатися європейським двигуном, який витягує Європу з тяжких часів економічного занепаду та депресії.

Існуючі труднощі із оформленням та легалізацією починають все більше відлякувати потенційних освічених іммігрантів від пошуку роботи в Німеччині, внаслідок чого традиційно чисельні потоки кваліфікованої робочої сили зменшуються.

Парадоксально, але саме в умовах триваючої економічної рецесії такій потужній європейській державі як Німеччина конче необхідно залучити талановитих іммігрантів, здатних підтримувати німецьку економіку на передових позиціях в світі. Окрім того, краща адаптація іммігрантів до німецького суспільства також необхідна для пом'якшення негативних наслідків старіння свого населення.
 

Відтак, Німеччина планує вирішувати свої демографічні проблеми двома шляхами:

• за рахунок проведення комплексної пенсійної реформи;
• а також за рахунок залучення більшої кількості іммігрантів до роботи на німецьких підприємствах.

У 2012 році Німеччина чи не перше за останні десятиліття відчула на собі зовсім не традиційні для себе імміграційні хвилі. До традиційних іммігрантів з таких країн Центральної та Східної Європи як Польща, Румунія та Україна несподівано приєдналися Іспанія та Греція, де рівень безробіття сягнув 20%. Розуміючи необхідність залучення кваліфікованої робочої сили для підтримання високих темпів економічного зростання, Німеччина почала докладати більше зусиль для заохочення людей із країн, охоплених економічною кризою, наприклад, пропонуючи їм професійне навчання або більше мовних курсів для полегшення інтеграції в німецьке суспільство.

Аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вважають, що у короткостроковій перспективі високий рівень імміграції допомагатиме покрити потреби Німеччини у кваліфікованій робочій силі, але країні як і раніше потрібна більш довгострокова політика збереження іммігрантів.

Новітня історія імміграції в Німеччині вказує на те, що протягом десятиліть після Другої світової війни ФРН активно залучала робочу силу з-за кордону, зокрема з Італії та Туреччини. Однак, оскільки іммігранти стикалися із проблемами інтеграції до німецького суспільства або бачили кращі економічні можливості у своїх країнах, вони залишали Німеччину. За інформацією Турецько-німецького фонду освіти і наукових досліджень, у період між 2007 і 2011 роками майже 200 тисяч турків повернулися з Німеччини до Туреччини. Основними причинами були безробіття, дискримінація і кращі економічні перспективи в Туреччині.
 

Чого чекати в майбутньому?

Берлін, усвідомлюючи існуючі труднощі з інтеграцією іммігрантів, почав робити поступові зміни для вирішення цієї проблеми. За інформацією українських громадян, які працюють в Німеччини, ставлення до них з боку німецької влади почало мінятися в кращу сторону. Німецька влада стає більш лояльною під час розгляду справ, які стосуються набуття трудовими мігрантами з України німецького громадянства. Статистичні дані з українських консульських установ, розташованих в Німеччині, також вказують на поступове збільшення справ щодо виходу громадян України з українського громадянства у зв’язку із набуттям ними німецького громадянства.

У світлі результатів останнього перепису населення група Geostrategy очікує ще більшого пом’якшення у ставленні імміграційних служб Німеччини до українських громадян, особливо висококваліфікованих.

Буде також справедливим відзначити, що за останні роки німецька влада зробила багато для залучення іммігрантів з неєвропейських країн, у першу чергу – з Індії. Це робилося з прицілом на майбутнє, оскільки в Берліні усвідомлюють, що нинішня хвиля міграції з так званих «кризових європейських країн» не буде вічною і колись закінчиться. Таким чином Італія та Греція припинять відігравати роль імміграційних донорів, оскільки й самі стикаються із проблемами старіння і скорочення власного населення.

Висновки

Очікується, що ближчими місяцями в Німеччині наростатиме хвиля дискусій щодо необхідності внесення змін в імміграційну політику країни. Не виключено, що Німеччина погодиться ввести бальну систему для іммігрантів, схожу із запровадженими в Канаді та Австралії. Це буде зроблено з метою спрощення працевлаштування в Німеччині високоосвічених працівників-іммігрантів.