Іранські безпілотники не покинуть небо України

Повномасштабна російсько-українська війна, що триває уже понад два роки, безумовно, зачіпає інтереси не лише воюючих сторін, а й союзників та партнерів по обидва боки лінії фронту. Якщо ж Україну підтримує більша частина цивілізованого світу (переважаючий відсоток західних демократій), а також значна кількість країн Глобального Півдня, то відданість Росії незмінно виказує невелика група держав-вигнанців, що перебувають під економічними санкціями та шукають покровительства подібних авторитарних режимів. Однією з таких держав є Ісламська республіка Іран.

Загибель президента Ірану: як це вплине на Україну

Іран є безпосереднім, навіть не партнером, а союзником Росії. Ці країни мають дуже близькі зв'язки у військовій, економічній та політичній сферах. Тож, загибель президента Ібрагіма Раїсі кардинально не вплине на зовнішню політику Ірану та його тісну співпрацю з Російською Федерацією. Зокрема, виконувач обов’язків президента Мохаммад Мохбер уже запевнив російського диктатора Володимира Путіна, що планує й надалі розвивати відносини з РФ. Нагадаю, восени 2022 року Мохбер був лідером іранської делегації, яка прилетіла до Москви, щоб провести переговори про постачання до Росії іранських безпілотників. Навіть цей чинник вказує на те, що розраховувати на скорочення поставок військової допомоги через обрання нового іранського президента не варто.

Вибори наступника Раїсі можуть спричинити спалах протестних настроїв у країні. Все буде залежати від того, чи будуть допущені помірковані кандидати, чи повториться досвід 2021 року. Але говорити про можливі позитивні зміни не доводиться.

Взагалі, фігура президента в Ірані не є головною. Якщо еліти приймуть рішення продовжити курс на обрання консервативного президента, то всередині консерваторів це зараз або нинішній спікер парламенту, або мер Тегерану. Із більш поміркованих також кілька кандидатів, а саме колишній спікер парламенту та колишній міністр закордонних справ. Вони досвідчені, мають популярність та визнання. Помірковані реформатори завжди виступали за зближення та відкритий діалог із Заходом, за повернення до ядерної угоди та пошук шляхів нормалізації відносин з ЄС і НАТО. Це може означати, що Іран намагатиметься проводити більш збалансовану політику і, до прикладу, не зближуватиметься з Росією в майбутньому. Але до моменту завершення виборів та оголошення результатів усе це - лише припущення, оскільки багато чого буде залежати від того, наскільки новообраний президент буде залежним від парламенту та верховного аятоли Хаменеї.

Не секрет, що Іран є активним постачальником озброєнь, що використовуються Росією для нанесення ударів як по військовим об’єктам, так і по цивільній інфраструктурі (зважаючи на відсотковий розподіл цивільні об’єкти є пріоритетними цілями для агресора). Так, станом на лютий 2024 року Росія отримала від Ірану понад 3800 безпілотників типу Shahed-131/136. До того ж їй вдалося налагодити виробництво власних БПЛА на основі запозичених іранських технологій. Також у рамках передачі озброєнь для Москви Тегеран надав 100 мільйонів набоїв до стрілецької зброї, 300 тисяч зарядів до мінометів та гранатометів, а також невизначену кількість артилерійських снарядів, протитанкових засобів ураження та екіпірування для російських солдатів.

Іранський чинник залишається відчутним

Попри на відсутність прямих доказів та фактичного використання іранських балістичних ракет на території України на даний момент, існує можливість, що Росія в середньостроковій перспективі може отримати ракети Fateh-110 та Zolfaghar. Враховуючи досвід передачі балістичної зброї від КНДР до Російської Федерації та відсутність реакції на це західних партнерів України, Іран також може зробити подібний крок.

Незважаючи на загибель іранського президента та призначення тимчасового виконувача обов’язків, російські кораблі досі регулярно курсують Каспійським морем до Ірану по чергову партію боєприпасів. Тим часом Іл-76 щосереди приземляється у Москві із «шахедами» на борту. Ці поставки мають значний вплив на перебіг війни в Україні, адже станом на травень 2024 року, зафіксовано 906 влучань іранських безпілотників по об’єктах України. Окрім великої кількості жертв серед цивільного населення, такі атаки наносять шкоду економіці держави. Збитки, завдані українській стороні комбінованими атаками російських ракет та поставлених Тегераном для Москви дронів, становлять десятки мільярдів доларів США.

Україна шукає варіанти, щоб обернути ситуацію на свою користь та знайти ефективніші методи захисту повітряного простору. Дипломатію не варто списувати з рахунків навіть у такій ситуації. МЗС України докладає зусиль до пошуків можливостей дипломатичного впливу на Іран. Зокрема, українське зовнішньополітичне відомство неодноразово проводило експертні зустрічі представників України та Ірану, на котрих обговорювалась причетність останнього до передачі ударних безпілотників Росії. За словами представника вітчизняного МЗС, Україна поінформувала Іран, що наслідки співучасті в російській агресії будуть неспівмірними з потенційними вигодами від співпраці з Росією.

Наостанок, кроки, щодо обмеження іранського впливу на війну в України лежать у кількох площинах. Якщо розглядати політико-дипломатичну сферу, адже зрозуміло, що ракети не полетять на Тегеран, як вони зараз летять на військові об’єкти на території Росії, то ще не всі механізми тиску були задіяні на іранський уряд. Утім варто зазначити, що законодавча та виконавча влади Ірану неодмінно зазнають трансформації після обрання нового президента. Тому слід шукати інструменти міжнародного рівня, якими вдасться дотиснути Іран. Також варто формувати коаліції держав, що, як і Україна, зацікавлені у послабленні російсько-іранського партнерства. У цьому вимірі роль української дипломатії ще остаточно не відбулася.

Владислав Курган, аналітик