Доступно про Угоду про асоціацію з ЄС

19 Aug, 2013 | |

Сьогодні інформаційний простір України та Росії буквально вщент заповнений повідомлення про те, які вигоди, або ж навпаки – які ризики таїть у собі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку Київ та Брюссель мають намір підписати в листопаді 2013 року. Очікується, що кількість матеріалів на цю тематику буде лише зростати із наближенням цієї дати. І якщо із політичною частиною Угоди усе більш-менш зрозуміло, то із положеннями Угоди, які передбачають створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС – багато плутанини.  
З урахуванням високого інтересу українського суспільства до тематики Угоди про асоціацію з Євросоюзом та створення зони вільної торгівлі, старші аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy Сергій ДАНИЛЕНКО та Володимир ДЕНИСЮК вирішили у простій і доступній формі обмалювати те, за що бореться українська інтелігенція, бізнес та політикум.
 

Які бувають типи Угоди про асоціацію з Євросоюзом?

 

Законодавче підґрунтя

Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» передбачене забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття повноправного членства в Європейському Союзі.

Виходячи з цього, створення зони вільної торгівлі належить до стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Враховуючи євроінтеграційні прагнення нашої держави, Євросоюз запропонував Україні створити зону вільної торгівлі у форматі ЗВТ+.

Необхідно розрізняти класичну зону вільної торгівлі (ЗВТ) від більш поглибленого формату «всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ+)».

 

Класична ЗВТ

Класична ЗВТ передбачає створення угруповання з двох або кількох митних територій, які скасували тарифні обмеження та інші обмежувальні заходи на значні обсяги торгівлі товарами з цих територій. При цьому, відповідно до принципів Світової організації торгівлі, допускаються певні виключення з режиму вільної торгівлі так званих “чутливих” товарів.

 

ЗВТ +

Формат «всеохоплююча зона вільної торгівлі (ЗВТ+)» включає не лише торгівлю товарами, але й послугами, передбачає доступ до ринків державних закупівель, тощо. Укладання угод у форматі ЗВТ+ передбачає низку специфічних положень щодо:

 

  • глибокої лібералізації торгівлі товарами та послугами, що значно відрізняються від положень відповідних угод СОТ;
  • лібералізації режимів іноземного інвестування;
  • лібералізації режиму державних закупівель;
  • запровадження нових правил щодо окремих аспектів конкурентної політики, у тому числі державної допомоги;
  • застосування більш жорстких заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності;
  • запровадження спільних екологічних норм та стандартів, а також стандартів праці.

 

 

Цілі поглибленої ЗВТ

Метою створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом є формування спільного економічного простору України та Євросоюзу. Наповнення майбутньої ЗВТ спрямовується на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набувають положення про застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
 

 На фото: Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ та фактичний «Міністр закордонних справ ЄС» Кетрін ЕШТОН

 

Що таке зона вільної торгівлі з ЄС?

У проекті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є цілий розділ про створення зони вільної торгівлі. Це – найбільш важлива частина цього документу, оскільки вона регулює торгівлю товарами і послугами між 46-мільйонною Україною та 500-мільйонним Європейським Союзом. Вона передбачає таке революційне нововведення як вільне пересування товарів (окрема їх частина буде мати квоту – наприклад молоко, м'ясо або зерно, решта – будуть без мита ввозитися на територію ЄС та України відповідно) та забезпечення можливості надання українською стороною послуг для ЄС (наприклад, які стосуються автоперевезення).
 

І.
Вільне пересування товарів
 

  • торгівля товарами, у тому числі технічні бар’єри в торгівлі;
  • інструменти торгівельного захисту;
  • санітарні та фітосанітарні заходи;
  • сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері;
  • адміністративне співробітництво в митній сфері;
  • правила походження товарів;
  • торговельні відносини в енергетичній сфері.

 

 

ІІ.
Послуги та інвестиції
 

  • послуги, заснування компаній та інвестування;
  • визнання кваліфікації;
  • рух капіталів та платежів.
     

ІІІ.
Правила та горизонтальні питання
 

  • конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога);
  • права інтелектуальної власності, у тому числі географічні зазначення;
  • державні закупівлі;
  • торгівля та сталий розвиток.
     

ІV.

Інституційні положення

  • врегулювання суперечок (загальне);
  • врегулювання суперечок в енергетичній сфері;
  • інституційні органи.
     

 

Які переваги від створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію?

 Сьогодні про ризики та переваги від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС не каже хіба що ледачий. Навіть Президент Росії Володимир ПУТІН в різні часи і в різній формі намагався публічно говорити про те, скільки втратить український виробників внаслідок відкриття українських кордонів з Євросоюзом. Після слів господаря Кремля питань виникало ще більше, ніж відповідей на них. На жаль, українським громадянам рідко доводиться чути щось зрозуміле і доступне від представників чинної української влади.

Тому аналітики групи Geostrategy вирішили власноруч акумулювати ті плюси і мінуси, які отримає Київ після запровадження ЗВТ з ЄС.
 

Переваги створення ЗВТ
 

  • Покращення доступу українських товарів та послуг до ринку ЄС.
  • Покращення умов експорту української продукції у зв’язку з отриманням цінової переваги за рахунок скасування ввізного мита.
  • Переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств.
  • Збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку України.
  • Підвищення обсягів двосторонньої торгівлі і збільшення надходження валютних коштів.
  • Зростання обсягів продажу сільськогосподарської продукції традиційних експорто орієнтованих галузей (зерно, олія).
  • Підвищення ефективності розміщення трудових ресурсів.
  • Розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому ринку.
  • Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції у зв’язку із впровадженням нових стандартів.
  • Зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
  • Гармонізація митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів у контексті сприяння торгівлі.
  • Створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС.
  • Стимулювання розвитку конкуренції та обмеження монополізму.
  • Покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо.

 

Які ризики від створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію?

 Цілком очевидно, що будь-які інтеграційні процеси також містять у собі й ризики. Аналітики групи Geostrategy бачать для України наступні загрози від створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

 

Ризики створення ЗВТ
 

  • Необхідність залучення значних фінансових ресурсів для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавства.
  • Посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку України.
  • Втрати для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможності.
  • Зростання рівня безробіття.
  • Витіснення національного виробника з внутрішнього ринку.
  • Зростання негативного для України сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів.
  • Дефіцит вітчизняних товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з експортною переорієнтацією виробників.
  • Брак коштів та необхідність пошуку партнерів та інвесторів з метою модернізації існуючих виробництв.
  • Необхідність переоснащення та зміни технологій виробництва.
  • Обмеженість можливості надання захисту “молодим” галузям економіки, які не досягли належного рівня конкурентоспроможності та потребують державної підтримки.
  • Зниження конкурентоспроможності національної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку з наявністю потужної системи державної підтримки сільського господарства ЄС.
  • Зниження попиту на сільськогосподарську техніку національного виробництва.

 

Підсумовуючи усе викладене вище дає підстави групі Geostrategy говорити про те, що підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом є безумовним прогресом, натомість сповзання в бік Митного союзу означатиме «комфортну стагнацію», або таку собі теплу ванну, в якій вода буде швидко стигнути. І від того удар по не модернізованій, відсталій українській економіці, яка ховатиметься на пострадянських ринках, буде ще більш неприємний, ніж це може трапитися сьогодні – внаслідок ужорсточення Митним союзом правил доступу українських товарів до їх внутрішнього ринку.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи можливі санкції проти українських політиків гомофобів?

Марійе КОРНЕЛІССЕН
Марійе КОРНЕЛІССЕН
депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс»

Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс» про санкції проти українських політиків-гомофобів:

План з 5 пунктів відновлення економіки України

Пенні Пріцкер
Пенні Пріцкер
Спеціальний представник США з питань економічного відновлення України

1) Оснащення України міжміністерським потенціалом планування з міжнародними планувальниками, менеджерами проектів та інженерами для підтримки державних службовців у наданні стратегічного керівництва та сполучної тканини для міжнародної спільноти донорів та приватного сектору.

Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".