Доступно про Угоду про асоціацію з ЄС

Сьогодні інформаційний простір України та Росії буквально вщент заповнений повідомлення про те, які вигоди, або ж навпаки – які ризики таїть у собі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку Київ та Брюссель мають намір підписати в листопаді 2013 року. Очікується, що кількість матеріалів на цю тематику буде лише зростати із наближенням цієї дати. І якщо із політичною частиною Угоди усе більш-менш зрозуміло, то із положеннями Угоди, які передбачають створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС – багато плутанини.  
З урахуванням високого інтересу українського суспільства до тематики Угоди про асоціацію з Євросоюзом та створення зони вільної торгівлі, старші аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy Сергій ДАНИЛЕНКО та Володимир ДЕНИСЮК вирішили у простій і доступній формі обмалювати те, за що бореться українська інтелігенція, бізнес та політикум.
 

Які бувають типи Угоди про асоціацію з Євросоюзом?

Законодавче підґрунтя

Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» передбачене забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття повноправного членства в Європейському Союзі.

Виходячи з цього, створення зони вільної торгівлі належить до стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Враховуючи євроінтеграційні прагнення нашої держави, Євросоюз запропонував Україні створити зону вільної торгівлі у форматі ЗВТ+.

Необхідно розрізняти класичну зону вільної торгівлі (ЗВТ) від більш поглибленого формату «всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ+)».

Класична ЗВТ

Класична ЗВТ передбачає створення угруповання з двох або кількох митних територій, які скасували тарифні обмеження та інші обмежувальні заходи на значні обсяги торгівлі товарами з цих територій. При цьому, відповідно до принципів Світової організації торгівлі, допускаються певні виключення з режиму вільної торгівлі так званих “чутливих” товарів.

ЗВТ +

Формат «всеохоплююча зона вільної торгівлі (ЗВТ+)» включає не лише торгівлю товарами, але й послугами, передбачає доступ до ринків державних закупівель, тощо. Укладання угод у форматі ЗВТ+ передбачає низку специфічних положень щодо:

• глибокої лібералізації торгівлі товарами та послугами, що значно відрізняються від положень відповідних угод СОТ;
• лібералізації режимів іноземного інвестування;
• лібералізації режиму державних закупівель;
• запровадження нових правил щодо окремих аспектів конкурентної політики, у тому числі державної допомоги;
• застосування більш жорстких заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності;
• запровадження спільних екологічних норм та стандартів, а також стандартів праці.

Цілі поглибленої ЗВТ

Метою створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом є формування спільного економічного простору України та Євросоюзу. Наповнення майбутньої ЗВТ спрямовується на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набувають положення про застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
 

Що таке зона вільної торгівлі з ЄС?

У проекті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є цілий розділ про створення зони вільної торгівлі. Це – найбільш важлива частина цього документу, оскільки вона регулює торгівлю товарами і послугами між 46-мільйонною Україною та 500-мільйонним Європейським Союзом. Вона передбачає таке революційне нововведення як вільне пересування товарів (окрема їх частина буде мати квоту – наприклад молоко, м'ясо або зерно, решта – будуть без мита ввозитися на територію ЄС та України відповідно) та забезпечення можливості надання українською стороною послуг для ЄС (наприклад, які стосуються автоперевезення).
 

І.
Вільне пересування товарів
 

• торгівля товарами, у тому числі технічні бар’єри в торгівлі;
• інструменти торгівельного захисту;
• санітарні та фітосанітарні заходи;
• сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері;
• адміністративне співробітництво в митній сфері;
• правила походження товарів;
• торговельні відносини в енергетичній сфері.

ІІ.
Послуги та інвестиції
 

• послуги, заснування компаній та інвестування;
• визнання кваліфікації;
• рух капіталів та платежів.
   

ІІІ.
Правила та горизонтальні питання
 

• конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога);
• права інтелектуальної власності, у тому числі географічні зазначення;
• державні закупівлі;
• торгівля та сталий розвиток.
   

ІV.

Інституційні положення

• врегулювання суперечок (загальне);
• врегулювання суперечок в енергетичній сфері;
• інституційні органи.
   

Які переваги від створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію?

 Сьогодні про ризики та переваги від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС не каже хіба що ледачий. Навіть Президент Росії Володимир ПУТІН в різні часи і в різній формі намагався публічно говорити про те, скільки втратить український виробників внаслідок відкриття українських кордонів з Євросоюзом. Після слів господаря Кремля питань виникало ще більше, ніж відповідей на них. На жаль, українським громадянам рідко доводиться чути щось зрозуміле і доступне від представників чинної української влади.

Тому аналітики групи Geostrategy вирішили власноруч акумулювати ті плюси і мінуси, які отримає Київ після запровадження ЗВТ з ЄС.
 

Переваги створення ЗВТ
 

• Покращення доступу українських товарів та послуг до ринку ЄС.
• Покращення умов експорту української продукції у зв’язку з отриманням цінової переваги за рахунок скасування ввізного мита.
• Переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств.
• Збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку України.
• Підвищення обсягів двосторонньої торгівлі і збільшення надходження валютних коштів.
• Зростання обсягів продажу сільськогосподарської продукції традиційних експорто орієнтованих галузей (зерно, олія).
• Підвищення ефективності розміщення трудових ресурсів.
• Розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому ринку.
• Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції у зв’язку із впровадженням нових стандартів.
• Зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
• Гармонізація митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів у контексті сприяння торгівлі.
• Створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС.
• Стимулювання розвитку конкуренції та обмеження монополізму.
• Покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо.

Які ризики від створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію?

 Цілком очевидно, що будь-які інтеграційні процеси також містять у собі й ризики. Аналітики групи Geostrategy бачать для України наступні загрози від створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Ризики створення ЗВТ
 

• Необхідність залучення значних фінансових ресурсів для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавства.
• Посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку України.
• Втрати для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможності.
• Зростання рівня безробіття.
• Витіснення національного виробника з внутрішнього ринку.
• Зростання негативного для України сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів.
• Дефіцит вітчизняних товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з експортною переорієнтацією виробників.
• Брак коштів та необхідність пошуку партнерів та інвесторів з метою модернізації існуючих виробництв.
• Необхідність переоснащення та зміни технологій виробництва.
• Обмеженість можливості надання захисту “молодим” галузям економіки, які не досягли належного рівня конкурентоспроможності та потребують державної підтримки.
• Зниження конкурентоспроможності національної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку з наявністю потужної системи державної підтримки сільського господарства ЄС.
• Зниження попиту на сільськогосподарську техніку національного виробництва.

Підсумовуючи усе викладене вище дає підстави групі Geostrategy говорити про те, що підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом є безумовним прогресом, натомість сповзання в бік Митного союзу означатиме «комфортну стагнацію», або таку собі теплу ванну, в якій вода буде швидко стигнути. І від того удар по не модернізованій, відсталій українській економіці, яка ховатиметься на пострадянських ринках, буде ще більш неприємний, ніж це може трапитися сьогодні – внаслідок ужорсточення Митним союзом правил доступу українських товарів до їх внутрішнього ринку.