Штайнмаєр й Еро у Києві: від політичної кризи до війни на Донбасі

24 Feb, 2016 | |

"Політична погода в Україні нагадує бурю", - заявив у вівторок, 23 лютого, у Києві міністр закордонних справ Німеччини Франк Вальтер Штайнмаєр. В українській столиці він разом зі своїм французьким колегою Жан-Марком Еро зустрічалися з президентом Петром Порошенком, прем'єром Арсенієм Яценюком, а також міністрами закордонних справ, фінансів, агрополітики та інфраструктури України. Штайнмаєр сказав, що в Європі з великою увагою стежать за політичною боротьбою у Києві. "Ця боротьба матиме наслідки не лише для самої України, але впливає і на сусідні держави", - зазначив міністр.

Глава зовнішньополітичного відомства Німеччини застеріг від зупинки політичних та економічних реформ в Україні та нагадав про підтримку Берліна та Парижа, яку вони надають Києву. Але у відповідь обидві держави очікують від України "такої політики, яка не терпітиме корупції і боротиметься з нею". За словами німецького міністра, Берлін готовий надати консультації Києву з продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро наголосив, що і Україна, і Європа потребують українського уряду, який рішуче впроваджує реформи. Він висловився за перетворення України на державу, в якій поважаться закон, є відкрита і сильна економіка і є місце для суспільства та реалізації сподівань громадян. "Це є способом виявлення вірності духові Майдану, який надихає Україну, Францію і Німеччину", - підкреслив Еро.

Напередодні зустрічі "нормандської четвірки"

Напередодні зустрічі міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, Росія), яка запланована на третє березня в Парижі, обидва європейські міністри дали зрозуміти, що політична нестабільність у Києві ускладнює вирішення воєнного конфлікту на Донбасі. Водночас Франк-Вальтер Штайнмаєр очікує, що на паризькій зустрічі "будуть зроблені рішучі кроки".

Водночас екс-міністр закордонних справ України, а нині керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко налаштований скептичніше стосовно зустрічі міністрів "нормандської четвірки". Він допустив на ній досягнення лише певних тактичних результатів з обміну заручниками та часткового припинення обстрілів. "Москва не для того створює конфлікти, щоби їх врегульовувати, - зауважив екс-міністр у розмові з DW. - Цього, на жаль, не розуміють ані в Берліні, ані в Парижі, тож завданням української дипломатії є донесення цієї простої істини до високих європейських представників".
А як з деокупацією Криму?

Під час візиту Штайнмаєра та Еро до Києва йшлося й про перспективи деокупації Криму. Українські журналісти поцікавились перспективами створення для цього нового міжнародного механізму переговорів у форматі "Женева+". За словами Штайнмаєра, президент Порошенко підтвердив, що розглядає мінські домовленості як єдиний поки що засіб для просування вперед. Водночас німецький міністр вважає, що про започаткування таких переговорів Україна має ухвалити рішення сама. "Якщо в Україні буде ухвалене інше рішення, ми будемо першими, хто про це дізнається", - впевнений Штайнмаєр.
 

Така позиція офіційного Берліна насторожила Володимира Огризка. Він вважає, що Штайнмаєр та Еро в своїй статті, що була опублікована перед візитом в Україну, невипадково зазначили, що мінські домовленості є інструментом відновлення Україною суверенітету над усією територією. "Оце слово "над усією" викликає багато запитань, бо виходить, що відновлення суверенітету на Донбасі, це і є вся територія України. А як же Крим?" - запитав Огризко.

Це запитання має ставити українська дипломатія на всіх рівнях і на всіх міжнародних зустрічах, експерт київської аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк. Він вважає, що досі ця проблема була помічена західною пресою лише завдяки діям громадських, зокрема, кримсько-татарських організацій, що піддавали розголосу порушення прав людини на півострові та блокували торгівлю та контрабандні потоки з Кримом. "Уряд та МЗС України просто абстрагувалися від теми повернення Криму", - зазначив експерт.

Денисюк піддав критиці й запеклу політичну боротьбу в Києві. На його думку, така ситуація гальмує не лише реформи. "Мінський процес затягується, бо наші політики граються і маніпулюють цією війною", - сказав експерт в інтерв'ю DW.

 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.

Перемир’я на Донбасі триває, але важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди.

Стівен ПАЙФЕР
Стівен ПАЙФЕР, колишній Посол США в Україні, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса

Не зважаючи на те, що перемир’я на Донбасі триває, важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди. Російські військові разом із технікою продовжують перебувати на території Донбасу, непідконтрольній Україні.

Імпічмент чи енергетична незалежність України

Richard Morningstar
Річард Л. Морнінгстар
Глобальний енергетичнний центр Атлантичної ради

Незважаючи на корупційні проблеми, які історично хвилювали цю націю, потрібно пам’ятати, що незалежно від результатів цього розслідування Україна не створила проблеми.