Румунія посилює вплив на українських кордонах

Останні події в румунсько-молдовських відносинах вказують на те, що вплив офіційного Бухаресту на внутрішні процеси в Молдові продовжує посилюватися. І це відбувається навіть не зважаючи на те, що Москва традиційно володіє значним інструментарієм для впливу на політичні та економічні процеси в Молдові, у першу чергу, через невизнане Придністров’я, на території якого продовжують знаходитися російські війська.
 

Аналіз ситуації

Молдова, як і Україна, підписала у 2014 році Угоду про асоціацію з країнами Європейського Союзу. Румунія була одним із найпотужніших лобістів Молдови на шляху її євроінтеграції. Офіційний Бухарест відіграє для Молдови таку саму роль, яку офіційна Варшава відіграє для України. Це й не дивно, оскільки Румунія розглядає Молдову як історичну частину свої території. До анексії Молдови колишньою Російською імперією у 19-му столітті, Молдова була частиною Румунського королівства. Після цього Молдова знову повернулася до лона Румунії у період з 1918 по 1940 роки, але після цього вона вкотре опинилася під протекторатом Москви.

Сьогодні Молдова продовжує знаходитися між двома геополітичними полюсами – Російською Федерацією, з одного боку, та Євросоюзом – з іншого. Така ситуація ускладнює просування Молдови шляхом реформ. У червні 2015 року прем’єр-міністр Молдови Кіріл КАБУРІЧ подав у відставку; основною причиною такого кроку стала відсутність прогресу у знаходженні компромісу між політичними акторами, які сповідують різні зовнішньополітичні пріоритети. Відставка уряду негативно вплинула на співпрацю Молдови із міжнародними фінансовими інституціями, у першу чергу, із МВФ та Світовим банком. Ситуацію додатково погіршив Європейський Союз, який 07 липня 2015 року заявив, що надаватиме фінансову допомогу Молдові лише у разі врегулювання урядової кризи. Розуміючи усі наслідки від призупинення співпраці з основними міжнародними донорами, молдовські політики заявили про наміри сформувати до початку серпня 2015 року новий уряд. Цей процес поки що не завершено, оскільки між проросійськими та проевропейськими групами зберігаються суттєві розбіжності. На фоні урядової кризи в Молдові популярність набирає проросійська Соціалістична партія, яка намагається в будь-який спосіб ускладнити рух Молдови в напрямку Євросоюзу.
 

Шанси для Румунії

За оцінками аналітиків групи Geostrategy, політична криза в Молдові, яка спричинила виникнення невідкладної потреби цієї країни у міжнародній фінансовій допомозі, відкрила нові перспективи для сусідньої Румунії. Складна економічна ситуація в Молдові, яку громадяни пов’язують із корупцією, все сильніше підштовхує місцеве населення до думки про політичне об’єднання із Румунією, яка «багата і знаходиться в Євросоюзі і НАТО». 5 липня молдовська громадська організація «Дія-2012» провели в молдовській столиці мітинг, в якому прийняли участь від 3 до 5 тисяч чоловік. Гаслами мітингу стализаклики до інтеграції із Румунією. Після цього близько тисячі громадян Молдови вирушили під аналогічними гаслами потягом до румунської столиці міста Бухарест. І хоча президент Румунії Клаус ІОХАНІС і не зустрівся із молдовськими активістами, проте визнав, що «люди з обох берегів річки Прут стануть колись не лише одним союзом, але й однією спільнотою».

Таким чином Румунія продовжує розігрувати карту основного адвоката Молдови в Європейському Союзі, який прагне легітимізувати майбутнє рішення про добровільну реінтеграцію Молдови до складу Румунії. Така політична тактика несе певні потенційні загрози для національної безпеки України. Адже у разі приєднання Молдови до Румунії українсько-румунський кордон буде суттєво збільшено.

Румунія збільшить операційні можливості для посилення свого впливу на прикордонну частину Чернівецької області, яку Румунія продовжує вважати своєю.

В умовах, коли політичні сили сусідньої із Україною Угорщини, за підтримки спецслужб Росії, не припиняють робити спроби розхитати ситуацію на Закарпатті, посилення напруги із Молдовою може спровокувати масштабну політичну кризу в Західній частині України.

Керуючись прагненням посилити залежність Молдови від Румунії, представники Національного банку Румунії в липні цього року здійснили робочий візит до Кишинева з метою обговорення питання про посилення інституційних спроможностей Національного банку Молдови. Зокрема, було обговорено хід реалізації проекту Євросоюзу на суму 1,2 млн. євро, який буде реалізовуватися Національним банком Молдови у співпраці з центральними банками Румунії та Нідерландів. Проект покликаний зміцнити національну банківську систему Молдови. Така потреба виникла після того, як на початку 2015 року з рахунків трьох найбільших молдовських банків - Ощадбанку, Соціального банку і «Unibank» - зникло близько 1 млрд. дол. США, що дорівнює 12,5% від ВВП цієї країни. Цей випадок призвів до виникнення в країні серйозної політичної кризи. Румунський політолог, директор Інституту політичних досліджень і міжнародних відносин Академії наук Румунії Дан ДУНГАЧИУ вважає, що криза фінансової системи загрожує Республіці Молдова втратою державності. «Нині ми можемо стверджувати, що в Молдові практично не функціонує фінансова система, а банківська сфера охоплена настільки глибокою кризою, що перед країною постає навіть питання про втрату державності», - зазначив Дунгачиу. З урахуванням таких тенденцій, Румунія прагне у будь-який спосіб допомогти Молдові подолати кризові явища та додатково посилити свій впив.

Однак при цьому Румунія усвідомлює ризики, з якими їй доводиться мати справу. Перш за все, мова йде про традиційно сильний вплив Росії. Протягом багатьох років, Росія була для Молдови основним торговельним партнером. Так, близько 70% банківського сектору Молдови контролюється російськими компаніями. Голова найбільшого молдовського банку Молдінкомбанк проживає на території Російської Федерації та має доволі міцні зв’язки із російським політичним істеблішментом. Загалом у Молдові сьогодні працюють 14 комерційних банків.

Натомість, хоча й повільно, проте поступово Румунія знижує залежність Молдови від Росії. Так, у 2014 році загальний обсяг молдовського експорту до Румунії склад 18%, у той час як за аналогічний період минулого року Молдова експортувала до Росії лише 11% своїх товарів. Протягом першого півріччя 2015 року обсяги молдовського експорту до Румунії було збільшено на 60% у порівнянні із минулорічним періодом.
 

Висновки

Очікується, що зовнішній борг Молдови в 2015 році зрівняється за розміром із річним ВВП країни. У травні МВФ переглянув прогнози щодо темпів зростання молдавської економіки. Згідно з ними, ВВП країни зросте за підсумками року не на 3,5, а лише на 2,5 відсотки. А державний борг, згідно з даними МВФ, зросте у 2015 році на 52 відсотки. У разі, якщо такий прогноз здійсниться, це був би найвищий показник зростання державного боргу країни в Центральній та Південно-Східній Європі, яке в цьому разі становитиме 48 відсотків від ВВП Молдови.

Наведені цифри змушують Румунію бути активним гравцем на політичній арені Молдови. У короткостроковій перспективі це не несе прямих загроз для національної безпеки України. Мати стабільного і прогнозованого сусіда, який зменшує свою залежність від російського фактору – позитив для офіційного Києва. Однак у середньостроковій або навіть віддаленій перспективі збільшення протяжності спільного українсько-румунського кордону (якщо Молдова буде інтегрована до політичної та економічної системи Румунії) може бути небезпечним для України. У першу чергу з огляду на історичні територіальні претензії, які Румунія має щодо України.