ООН здає «кримський іспит» на добре

25 Nov, 2017 | Володимир Денисюк | старший аналітик групи Geostrategy
UN_vote

Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН 14 листопада 2017 року ухвалив оновлений проект резолюції "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна". Цей проект за кілька тижнів стане вже третім вагомим документом, який починаючи з моменту тимчасової окупації Росією території Криму, ухвалює Генеральна Асамблея ООН. Попередня Резолюцією про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна), затвердженою Генасамблеєю ООН в грудні минулого року.

Дійсно, хто б що не говорив, але ухвалення Третім комітетом документу, який детально описує ситуацію з правами людини в окупованому Криму та містить чіткі заклики до країни-окупанта виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН щодо відновлення прав і свобод громадян України на півострові, є дійсно значним кроком вперед по де окупації. При цьому варто мати на увазі, що проект доволі жорсткої Резолюції у Третьому комітету було ухвалено через майже чотири роки окупації, протягом яких

а) у багатьох країнах-членах ООН змінилося політичне керівництво і до влади прийшли популістські сили «проросійського спрямування»,

б) в середині одного з найбільш «проукраїнських» міждержавних формувань – Євросоюзу – почали відцентрові процеси, кульмінацією яких стало рішення Великої Британії залишити лави ЄС,

в) у США було обрано президента, якого звинувачують у прихованих зв’язках із режимом російського президента Володимира Путіна.

Тим ціннішим став проект Резолюції, яку на Третьому комітеті був підтриманий 71 державою-членом ООН. Адже процес його підготовки та хід голосування вказали на те, що проросійське лоббі в ООН хоча з залишається доволі стабільним – паритет сил у порівнянні з 2016 роком майже не змінився, проте й Україні поки що вдається ціною неймовірних дипломатичних зусиль тримати питання «окупованого Криму» на політичному порядку денному не лише європейської, але й світової політики. Хоча, на жаль, відсутність серед авторів проекту Резолюції по Криму таких держав-членів ЄС, як, наприклад, Греція та Італія, вказують на те, що російська дипломатія не зовсім дрімає. Я напевне знаю, що українська дипломатія напередодні голосування в Третьому Комітеті ООН провела переговори із усіма країнами-членами ЄС на предмет заручення підтримкою. Проте, як бачимо, внутрішні розкладки та сторонні фактори призвели до певного розколу в лавах Євросоюзу щодо змісту проекту Резолюції.

Що, на мій погляд, є важливим у тексті ухваленого проекту Резолюції?

По-перше, важливо, що Генеральна Асамблея ООН вкотре підтверджує відданість незалежності та територіальній цілісності України. Друге, від Росії вимагають забезпечити доступ до території тимчасово окупованого півострову для представників моніторингових місій не лише ООН, але й інших міжнародних організацій, мандат яких передбачає вивчення ситуації зі забезпеченням прав людини в Криму. Це важливо, наприклад, для Ради Європи, чия повноцінна моніторингова місія ніяк не може потрапити до півострову. Також у цьому ж контексті згадується відповідна місія ОБСЄ. По-третє, ООН у проекті резолюції засуджує застосування на території півострова російських законів, що зайвий раз свідчить про неготовність міжнародного співтовариства погоджуватися навіть на найменші натяки щодо нібито визнання анексії Криму. У проекті Резолюції міститься заклик до Офісу Комісара ООН з прав людини підготувати та представити до березня 2018 року на Третьому комітеті доповідь щодо забезпечення прав людини в Криму.

Важливо, що у цьому контексті Комітет ООН дуже чітко артикулює необхідність забезпечення громадян України, які проживають в Криму, зокрема українців та кримських татар, релігійними та освітніми правами, які порушуються де-факто окупаційною владою. Положення проекту Резолюції також визначають, що другий тематичний звіт щодо Криму буде підготовлено до кінця 72-ої сесії ГА ООН, тобто до початку вересня 2018 року. Необхідно підкреслити, що готуючи проект Резолюції, Третій комітет не забув згадати про таку надзвичайно важливу і болісну проблему, як звільнення Росією політичних в’язнів.

Отже, весь набір «політичного та правового тиску» на країну-окупанта було лаконічно зібрано у новому проекті Резолюції по Криму. І хоча у своїх коментарях російські ЗМІ цілком передбачувано говорили про невідворотну втрату інтересу світової спільноти до проблеми окупації Криму (основним аргументом в таких поясненнях виступали цифри тих, хто утримався), так званого металу в їх словах не було чути. Можливо, тому, що до росіян нарешті приходить усвідомлення того, що кримська тема не буде забути міжнародною спільнотою ніколи. А, можливо це пов’язано із тим, що принцип «вода камінь точить» добрався і до кремлівських пропагандистів та дипломатів.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Експерт про ініціативу розпуску Конституційного суду

Франческо Палермо
Франческо Палермо
Професор порівняльного конституційного права університету Верони

Розвиток подій в Україні викликає стурбованість, бо погіршується. Варто зауважити, що сьогодні у багатьох країнах спостерігається помітна тенденція до загострення конфлікту між політичною та судовою гілками влади, за якого перша бере контроль над другою.

2013 рік – найбільш складний для Ірану

Аліреза Надер (Alireza Nader)
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Через дії в Україні Росія повністю втратила довіру до себе

Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини
Урсула фон дер Ляєн
Міністр оборони Німеччини

Наскільки насправді великі навчання? Точний розмір відомо лише Москві та Мінську. Сусіди та багато партнерів в НАТО припускають, що фактична кількість сил, задіяних на російській та білоруській стороні, перевищує офіційно зареєстровану кількість 12,700 військових.