Перспективи України у боротьбі за світовий ринок залізної руди

Подія

Бразилія, яка є одним із найбільших світових експортерів залізної руди, оголосила про залучення у розширення виробництва залізної руди близько 45 млрд. дол. США, що у перспективі 5 років значно посилить експортні позиції компаній на світовому ринку.
Два індійських штати – Карнатака і Орісса – повністю заборонили експорт залізної руди до Китаю, переорієнтовуючись тим самим на розвиток внутрішнього ринку.

Аналіз ситуації

Основні валютні надходження України продовжують залежати від сировинного експорту, зокрема металу та виробів з нього. Останні тенденції  розвитку світового ринку експортерів та споживачів залізної руди, які виокремила аналітична група «Geostrategy», вказують на відсутність для таких українських компаній як Метінвест, Південний гірничо-збагачувальний комбінат та АрселорМіттал – Кривий Ріг у ближчій перспективі ризиків різкої втрати позицій на міжнародних ринках.
Світова торгівля залізною рудою у 2010 році збільшилася на 13% у порівнянні з 2009 роком. Зокрема, фізичний обсяг торгівлі склав більше 1,1 мільярда тон, що у грошовому еквіваленті становило близько 105 мільярдів дол. США.
У 2010 році експорт української залізної руди склав близько 33 мільйонів тон, причому основні ринки збуту продовжили залишатися у Центральній та Східній Європи, а також Китаї. Останні роки спостерігається стійка тенденція до збільшення продажу української залізної руди саме до Китаю. Так, у 2010 році на китайський ринок було поставлено близько 40% експорту залізної руди, на польський ринок – 14%, на чеський – 13%, на австрійський – 11% та на словацький – 9%.

  Отже, китайський ринок для українського експорту залізної руди – найбільш перспективний. Особливо у світлі швидкого процесу виснаження власних ресурсів. Якщо темпи виробництва залізної руди у Китаї зберігатимуться на рівні 2010 року,  ця країна, відповідно до статичних даних у таблиці 1, вичерпає свої ресурси протягом наступним восьми років.

Для довідки: відповідно до наявної інформації, останні два роки Китай інвестував у пошук нових покладів залізної руди близько 1 млрд. дол. США щороку, проте отримані результати не дають підстав стверджувати, що існуючі резерви значно збільшаться.

Однак, навіть у світлі таких начебто сприятливих обставин, сьогодні тривають процеси, які можуть призвести до часткової втрати українськими виробниками залізної руди китайського ринку.

Китай – найбільша перспектива чи найбільша небезпека?

У 2010 та 2011 роках включно аналітичною групою «Geostrategy» було зафіксовано кілька загрозливих тенденцій, які можуть значно похитнути позиції українських експортерів залізної руди.

Перше

Три основні світові виробники залізної руди – бразильська компанія «Vale», британсько-австралійські «Rio Trio» та  BHP Billiton – оголосили про масштабне залучення інвестицій у розвиток власних потужностей для виробництва залізної руди. Зокрема, є інформація про те, що у період з 2011 по 2015 роки Бразилія залучить у розширення виробництва залізної руди близько 45 млрд. дол. США, що значно посилить експорті позиції компанії на світовому ринку.

Ця сума, яка буде спрямована лише на розвиток однієї галузі економіки Бразилії, практично дорівнює обсягу усіх іноземних інвестицій, залучених в українську економіку протягом 20 років.

Друге

Китай активно працює над диверсифікацією джерел постачання залізної руди на власний ринок. У цьому зв’язку основна увага звертається на країни Північної Африки, які володіють достатніми покладами цих корисних копалин. Китайська компанія Sichuan Hanlong, яка нещодавно придбала за 1,5 млрд. дол. США австралійську металургійну компанію Sundance Resources, планує вкласти у залізорудний проект  Mbalam у Західній Африці ще 4,6 млрд. дол. США.
За підрахунками групи, сукупні інвестиційні проекти, запущені Китаєм у країнах Північної Африки, дадуть Пекіну змогу у перспективі 5 років постачати на власний ринок близько 250 мільйонів тон залізної руди.
Це обвалить позиції українських експортерів на китайському ринку.

Що може виправити ситуацію у короткій перспективі?
Індія перебуває на порозі масштабних інфраструктурних перетворень, які вимагають використання значних обсягів залізної руди. Вже сьогодні можна говорити про початок процесів скорочення експорту залізної руди з Індії до головного споживача – Китаю. Традиційно, Індія забезпечувала близько 25% потреб Китаю у цій сировині.
У 2011 році картина продовжує різко мінятися у цьому ж русі:
- штат Карнатака повністю заборонив експорт залізної руди;
- штат Орісса оголосив про наміри повної заборони експорту залізної руди і переорієнтації її використання на внутрішньому індійському ринку.
Скорочення індійського експорту залізної руди на ринок Китаю в обсягах близько 20 млн. тон на рік у короткій перспективі частково пом’якшить удар по позиціях українських експортерів, який буде нанесено після потужної розробки китайськими компаніями залізорудного ринку Північної Африки.

Однак у середньостроковій перспективі індійські компанії, які залучають значні обсяги інвестицій на розвиток внутрішнього залізорудного ринку, стануть ще більш потужними і зможуть повернутися на китайській ринок.  

Висновки

Розвиток ситуації на світовому ринку залізної руди приховує низку ризиків для трьох українських компаній - Метінвест, Південний гірничо-збагачувальний комбінат та АрселорМіттал – Кривий Ріг – які почнуть проявлятися вже у перспективі наступних двох років. Для того, щоб уникнути масштабних втрат перспективного китайського ринку, українським виробникам залізної руди необхідно різко активізувати діяльність, спрямовану на залучення великих обсягів іноземних інвестицій у розвиток національної залізорудної галузі.

Наступні два роки є сприятливими для такого «інвестиційного прориву».