Світ не визнає вибори в Криму

19 Mar, 2018
qha logo

Тимчасова окупація українського півострова продовжує залишатися прямим викликом для міжнародної безпеки

КИЕВ (QHA) -

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні у своїй заяві від 16 березня 2018 року чітко заявила про те, що Євросоюз не визнає проведення виборів Російською Федерацією на Кримському півострові. Аналогічні підходи щодо незаконності виборчого процесу на тимчасово окупованій території також демонструють інші країни світу. 

Уже ввечері того ж дня про невизнання виборів заявили Литва і Канада. Днями пізніше, свою категоричну позицію щодо невизнання дій Росії щодо Криму висловили або ж збираються озвучити також США, Норвегія, Японія, окремі заяви в національній якості зроблять країни-члени ЄС, можливо, країни-учасниці Східного Партнерства.

У цих заявах українська сторона очікує на чіткі політичні сигнали про те, що тимчасова окупація продовжує залишатися прямим викликом для міжнародної безпеки, що має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, який захищає єдність та суверенітет усіх держав. Ми також чуємо зі столиць наших партнерів про те, що права кримських татар серйозно порушуються через закриття кримськотатарських ЗМІ, заборону діяльності Меджлісу та переслідування його лідерів та членів громади. Мабуть, хтось додатково вкаже на неприпустиму мілітаризацію півострова, яка несе пряму загрозу усьому Чорноморському регіону.

Не виключено, що будуть і такі держави, які почекають оголошення результатів проведення так званих «виборів президента Росії» на території окупованого півострова, аби вказати на те, що цей елемент виборчої кампанії поставив під сумнів легітимність переобрання вже заздалегідь відомого кандидата.

Хоча малоймовірно, що якась держава ризикне відкрито та офіційно не визнати легітимність виборчого процесу в цілому і, як наслідок, заявить про те, що вчетверте обраний на посаду президента Росії Путін є нелегітимним президентом. Хоча б мінімальні комунікації світу з людиною, чий палець залишається на ядерній кнопці, все ж таки мають існувати.

Цікаво, до речі, у цьому контексті спостерігати за позицією Туреччини, яка засуджує окупацію Криму та, водночас, намагається знайти спільні точки дотику для продовження політичного діалогу з Кремлем.

Офіційна Анкара, у відповідь на звернення Києва, 18 березня підтвердила відданість повазі до суверенітету та територіальної цілісності України, і наголосила на тому, що не має намір визнавати окупацію півострова. Цю, які і інші заяви зі світових столиць, Москва воліє не помічати і залишати їхній зміст без коментарів. Хоча, судячи з того, що вже четвертий рік поспіль кремлівському керівництву ніяк не вдається навіть мінімально змінити позицію ключових міжнародних організацій та їхніх держав-членів щодо окупованого Криму, все більше дратує Кремль.

Сотні мільярдів доларів, втрачених через санкції та ізоляцію, постійно нагадують російському керівництву про те, що, можливо, варто було б у 2014 році шукати інші шляхи діалогу з Україною. Не даремно ж за декілька тижнів до президентських виборів Путін заявив, що «все частіше почав замислюватися над тим, що, можливо, Росію навесні 2014 року підштовхнули до таких дій» (окупації Криму — прим. авт).

На загальну атмосферу засудження виборчої кампанії в Криму навряд чи вплинуть голоси 43 маргінальних спостерігачів без відповідних мандатів із 20 іноземних держав (відомості російської сторони), які прибули на півострів, аби заробити трохи грошей. Їхня позиція для міжнародної спільноти залишиться непоміченою.

Хто привітає Путіна з «перемогою»?

Продовженням холодного душу, а не теплої ванни, стануть для прогнозованого переможця передвиборчих перегонів перші дні після завершення виборів. Навряд чи Путіна офіційно привітають лідери західного світу, які створюють більшу половину світового ВВП. Ну, хіба що сирійці, лідер Північної Кореї, а також практично ніким не визнані представники окремих районів Грузії, Молдови та України вишлють вітальні телеграми.

Така реакція вкаже на те, що буквально з перших днів входження Путіна на трон четвертого президентського терміну він стане «кульгавою качкою» — політиком, який є заручником власноруч створеної авторитетної системи, яка не передбачає зміну влади шляхом виборів.

Залишитися при владі він зможе лише за умови зміни Конституції. В існуючих політичних реаліях Росії це зробити, у принципі, буде можливо, однак це навряд чи додасть поштовху для соціальних та економічних процесів в країні, яка після окупації Криму та військової агресії проти України опинилася у безпрецедентній міжнародній ізоляції.

Андрій Наджос, доцент Інституту міжнародних відносин, КНУ ім. Тараса Шевченка

QHA

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:

Про окремі аспекти питань європейської безпеки

Ivo Daalder
Іво ДААЛДЕР (Ivo Daalder), Постійний представник США при НАТО

Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони

Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися

Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich)
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США

В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.