Китай уповільнює економічне зростання: можливі наслідки для України та світу

04 Aug, 2011 | |

Подія

За оцінками фінансових аналітиків щодо середньосторкових перспектив розвитку економіки Китаю, які були узагальнені аналітичною групою «Geostrategy», темпи економічного зростання Китаю до 2015 року можуть знизяться з нинішніх 10% до 5%. Уповільнення, майже вдвічі, темпів економічного розвитку негативно вплине на розвиток українсько-китайських відносин у торговельно-економічній сфері, а також відобразиться на загальносвітових економічних процесах.

Аналіз ситуації

Починаючи з 2001 року – після вступу до Всесвітньої торговельної організації – Китай демонструє високі темпи економічного зростання. Щорічне середньостатистичне зростання обсягів імпорту у глобальних масштабах становить близько 8.5%, у той час як, наприклад, на Сполучені Штати припадає близько 7.4% зростання обсягів світового імпорту.
Зростання китайської економіки, до останнього часу, впливало на збільшення обсягів глобального імпорту, а також призводило до зростання цін на метал та енергоносії, перш за все нафту та природний газ. Такі тенденції позитивно позначалися на розвитку українсько-китайського торговельно-економічного співробітництва, яке у загальних цифрах виглядає наступним чином.




Динаміка зовнішньої торгівлі

Роки

Експорт (тис.дол.США)

Імпорт

Сальдо

2001

542083,06

195604,45

346478,61

2002

699947,11

259657,08

440290,03

2003

1003176,

519026,44

484150,46

2004

831407

733272,57

98134,43

2005

711241,23

1810404,15

-1099162,92

2006

251762,8

11538,4

240224,4

2007

431655,2

3307056,7

-2875401,6

2008

547524,8

5601545,8

-5054021,0

2009

1434404,7

2734257,1

-1299852,3

2010

1316550,1

4700393,5

-3383843,3

Лідерську позицію у структурі експорту займають поставки мінеральних продуктів (переважно залізовмісні руди), їх питома вага становить близько 60%. Серед інших головних складових українських поставок відзначається хімічна продукція (здебільшого органічна хімія), частка якої становить 14,5%, а також машини, устаткування та механізми, частка яких становить 11,2%.
У 2010 році Китай посів друге після США місце серед найбільших економік світу, випередивши Японію. При цьому близько 70% ВВП забезпечували приватні компанії.
Обсяги внутрішнього валового продукту Китаю у 2010 році становили 5,8 трлн. дол. США, у той час як Сполучені Штати мали близько 14,6 трлн. дол. США. У середньому щороку протягом 2001-2010 років Китай додавай до загльносвітового ВВП у середньому 486 млрд. дол. США. Майже стільки ж припадало на долю Сполучених Штатів – 471 млрд. дол. США.

Китай прагне розширювати торговельну присутність
Під час фінансової кризи китайська морська компанія Cosco купила у Піринеях (Грецька Республіка) головний контейнерний порт країни. Cosco знаходиться у стадії інвестування близько 700 млн. дол. США у будівництва додаткових потужностей для прийняття та підправки морських контейнерів.
Чому це сталося? Китайські виробники прагнуть розширювати доступи до перспективного європейського та північноафриканського ринків збуту своїх власних товарів.  Доступ до транспортних комунікацій дозволить Китаю полегшити подальший продаж власних товарів у країни Африки та Латинської Америки.

Китай купує облігації державного боргу США
У 2009 році Міністерство фінансів США прийшло до висновку, що Китай купив більше облігацій державного боргу США, ніж заявляв про це офіційно. За даними уряду США, опублікованими у червні поточного року, станом на початок 2011 року Китай купив облігацій державного боргу США на суму близько 1.115 трлн. дол., що еквівалентно приблизно 26% усіх цінних паперів, випущених Вашингтоном.

Китайські активи відіграють для США подвійну роль.
З одного боку – це величезні валютні надходження, якими може оперувати Уряд Сполучених Штатів для вирішення своїх бюджетних питань.
З іншого – це причина для серйозного занепокоєння. Якщо китайці протягом короткого часового періоду продадуть усі американські цінні папери, це може підірвати фінансовий ринок США завдяки швидкому зростанню відсоткових ставок. Якщо ж реальний розмір китайських активів США невідомий, політичний вплив Китаю на фінансову ситуацію в США прорахувати ще важче.  
Відповідно до статистичних даних Міністерства фінансів США, на сьогодні Російська Федерація також володіє близько 2,8% від загального обсягу американських цінних паперів.
Японія також супила цінних паперів США на суму близько 600 млрд. дол.

Китайські гроші також рятують Європу
Прем'єр-міністр Китаю Вень Дзябао зробив заяву про наміри його країни купити облігації державного боргу деяких країн Європейського Союзу, зокрема Угорщини, які доповнять пакет вже куплених Китаєм боргів Греції та Іспанії.
Так званий загальний «інвестиційний пакет» боргових активів ЄС може скласти близько 500 млрд. євро. Це значні кошти, хоча лише один тільки грецький пакет оцінюється у близько 300 млрд. євро.
Такими діями Китай, фактично, купує собі перепустку на європейський ринок.

Наслідки уповільнення економічного зростання
Уповільнення зростання економіки Китаю змусить цю країну переорієнтуватися більше на розвиток внутрішнього ринку, що уповільнить темпи глобальної торгівлі.
Українські експортери низькотехнологічної продукції можуть поступово втратити китайський ринок.
США можуть втратити джерело валютних надходжень.    

Висновки

Уповільнення у перспективі темпів економічного росту економіки Китаю матиме глобальні наслідки для світової економіки, а також негативно вплине на фінансове становище українських компаній, які постачають свою продукцію на китайський ринок.
Китай, економіка якого не постраждала внаслідок світової фінансово-промислової кризи 2009-2010 років, акумулював значні валютні резерви, які дозволили придбати величезні обсяги облігацій державного боргу Сполучених Штатів Америки, а також низки країн-членів Європейського Союзу, зокрема Греції.
Таким чином, Китай найбільше скористався з наслідків фінансово-промислової кризи, оскільки взяв під контроль розвиток фінансово-економічних процесів у ключових регіонах світу.

 04.08.2011

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.  

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.

2013 рік – найбільш складний для Ірану

Аліреза Надер (Alireza Nader)
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND