Військова гра Заходу проти Росії: напруга зростає

15 Dec, 2014 | |

Увагу аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy привернув виступ начальника Генерального штабу збройних сил Росії Валерія ГЕРАСИМОВА, який він зробив 10 грудня 2014 року перед представниками військово-дипломатичного корпусу, акредитованого в Росії. Високо посадовець в дуже концентрованій формі описав комплексну військово-політичну гру країн Заходу, спрямовану на досягнення кількох цілей –

а) підірвати російський політичний режим зсередини,

б) оточити Росію військовим кільцем,

в) перетворити Україну на територію довгострокової контрольованої нестабільності,

г) перекласти відповідальність за анексію Криму та війну на Донбасі на Росію 

 

 

Для кращого розуміння позиції Росії аналітики наводять нижче основні тези, які були оприлюднені російським військовим щодо розвитку глобальних процесів політико-військового характеру. Ці сигнали потребують не лише уважного вивчення. Вони допомагають краще усвідомити, в якій системі координато живе російське керівництво. Причому сприймати це необхідно як даність, без зайвих емоцій та почуттів. Крім того, ці сигнали ще раз переконали аналітиків Geostrategy у тому, що саме російські військові стояли за рішеннями про анексію Криму та війною на Донбасі, втягнувши тим самим свого президента Володимира Путіна у найбільш катастрофічну для нього міжнародну авантюру.

На фото: по центру – Валерій Герасімов

Група переконана, що головним завданням усіх політичних акторів, які хоча б якимось чином здатні впливати на політику Кремля, є пошук можливих шляхів обережної деескалації та зниження градусу напруги за усіма напрямками. Паралельно Путіну треба відкрити якійсь опції для відступу, але такі, щоб не сталося різкого внутрішнього перевороту із непередбачувальними наслідками.

Завдання дуже складне, особливо з урахуванням великої кількості акторів, зацікавлених у зміні влади в Росії.

 

 

Основні тези, які були оприлюднені російським військовим щодо розвитку глобальних процесів політико-військового характеру

США та НАТО намагаються підірвати військово-економічний потенціал Росії, послабити «ударний потенціал стратегічних ядерних сил Росії», у тому числі розширюючи систему ПРО, військовий потенціал якої у багато разів перевищує рівень, необхідний для нейтралізації не лише існуючої, але й потенційної ракетної небезпеки в Європі. При цьому, незважаючи на наші чисельні звернення офіційної Москви, ні США, ні європейські країни, ні НАТО не бажають надавати гарантії незастосування системи ПРО проти Росії.

• Захід розглядає Росію як одного із головних геополітичних суперників і просуває свою військову інфраструктуру до кордонів РФ, дестабілізуючи обстановку в регіоні, організовуючи «кольорові революції», у тому числі в Україні. Західні країни переслідують мету вирішення існуючих міжнародних проблем у вигідному для себе форматі. Це стосується питання врегулювання криз в Сирії, іранської ядерної проблеми, подій в Україні, створення в Європі позиційного району американської системи ПРО та інших ключових проблем глобальної безпеки.

• В перспективі військово-політична ситуація в світі буде загострюватись, причому, особливу тривогу викликає зростання активності радикального ісламу, представників якого не так давно спонсорували самі США.

• НАТО використовує події в Україні для подальшого просування своєї військової інфраструктури до кордонів Росії. В Польщі, на Балтиці, в акваторіях Чорного та Балтійського морів нарощується сухопутне, авіаційне та морське угруповання Альянсу. Активізувалось проведення військових навчань НАТО під надуманими легендами «відповіді на загрози зі Сходу». Все це відбувається на фоні намагань перетворити Україну у джерело довгострокової контрольованої нестабільності, що завдає прямої шкоди геополітичним інтересам Росії та інтеграційним процесам на пострадянському просторі.

• Незважаючи на численні звинувачення Росії у розв‘язанні конфлікту на Донбасі, такий конфлікт суперечить інтересам Москви, яка зацікавлена у тому, щоб Україна подолала політичну та економічну кризи. Росія не є стороною конфлікту, а навпаки, намагається «погасити полум‘я громадянської війни», застосовуючи миротворчі зусилля. Так, на прохання начальника Генштабу України в Дебальцеве направлені представники Збройних сил Росії на чолі з генерал-лейтенантом А.Лєнцовим. Завдання цієї місії – допомогти разом з ОБСЄ конфліктуючим сторонам, а саме українським військам та «місцевим ополченцям», знайти компромісне рішення щодо деескалації напруженості та відводу військ від лінії розмежування. Головна мета – домогтися припинення обстрілів житлових кварталів та гибелі невинних мирних жителів. Процес йде непросто. Якщо б не постійне втручання ззовні представників низки європейських країн – членів НАТО і США, проблемні питання вирішувались би значно скоріше.

• Перед нашою сьогоднішньою зустріччю ми спеціально порахували, скільки російських військ, згідно із провокаційними заявами Заходу, ніби має знаходитись на території Донбасу. За найскромнішими підрахунками, виходить більше 8,5 тис. одиниць танків та броньованих машин, близько 1 тис. 200 артилерійських гармат та близько 1 тис. 900 реактивних установок залпового вогню. Всі тут присутні є професіоналами, тому, сподіваюсь, ви розумієте, що сховати таке величезне загальновійськове угрупування на відносно невеликій території, де вільно працюють журналісти та представники ОБСЄ, неможливо навіть гіпотетично. При цьому необхідно взяти до уваги, що ця територія знаходиться під постійним моніторингом засобів космічної розвідки та контролем західних держав.

• Керівництво провідних країн Заходу прямо залучені у повалення законної влади у Югославії, Лівії, Сирії. Складна ситуація складеться в Афганістані після виведення військ США, висока вірогідність переходу реального контролю окремих районів до терористичних угруповань. На фоні різкого загострення ситуації в Іраку та Сирії, а також активізації терористичного угрупування ІДІЛ під загрозою опинилася безпека усієї Центральної Азії. Примітно, що раніше саме США надавали фінансову та технічну допомогу цьому угрупованню (ІДІЛ) в боротьбі проти уряду Сирії. При цьому зусилля Заходу щодо зміни режиму в Сирії зараз тільки активізуються, зростають обсяги допомоги військовим формуванням опозиції, посилюється міжнародний політичний та інформаційний тиск на сирійське керівництво.

• Вбачається доцільним реанімувати раніше існуючі механізми взаємодії зацікавлених країн для виключення розвитку ситуації в Афганістані за негативним сценарієм.

• Міністерство оборони Росії пріоритетну увагу приділило відносинам з державами – членами ОДКБ. Цього року проводилась планова робота щодо удосконалення коаліційних та регіональних угруповань військ за участю Збройних сил Вірменії, Білорусі, Казахстану та Таджикистану. Мета цієї роботи проста – нейтралізувати загрози військовій безпеці в цьому регіоні. В рамках довгостроковим угод з Абхазією, Вірменією, Киргизією, Таджикистаном та Південною Осетією зміцнюється потенціал розміщених на їх територіях військових баз.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

США з імпортера стали експортером газу

Френк Веррастро
Френк Веррастро, Центр стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон

Френк Веррастро, Центр стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон

Україна, криза: чому програють всі?

Семуель Чарап
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation

За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн.  В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим  як ніколи. Це не повинно бути так.

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.