Збройні сили Польщі стають найбільш потужними в Центральній Європі. Що це означає для України?

01 Mar, 2012 | |

Подія:

розвиток останніх політичних, економічних та військово-безпекових процесів у регіоні Центрально-Східної Європи має спонукати Україну принаймні до теоретичної оцінки та моделювання ситуації, за якою, наприклад, можуть виникнути обставини, коли  прикордонні з Україною держави висунуть територіальні претензії до української сторони. У цьому зв’язку існує нагальна необхідність об’єктивної оцінки військово-технічного потенціалу держав-сусідів України.

Першою країною, щодо якої група Geostrategy здійснила так званий «ситуативний аналіз потенціалу збройних сил» – стала Республіка Польща. Вона за військовими витратами та модернізацією національних збройних сил  значно випереджає такі країни, як Чеська Республіка, Румунія, Угорщина та Словаччина, що робить її найбільш впливом з військової точки зору гравцем у Східноєвропейському регіоні.

Група Geostrategy не бачить потенційних загроз з боку Польщі для національної безпеки України. Навпаки, Польща протягом тривалого періоду часу надає максимального економічного та політичного сприяння на шляху Європейської інтеграції України.   

Ситуативний аналіз:

протягом останніх кількох років, які були позначені негативними наслідками світової фінансово-економічної кризи, Польща була практично єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка не скорочувала витрати на оборону.

На початку січня 2012 року Польща презентувала основні параметри оборонного бюджету держави на поточний рік, витрати на який становитимуть 1,95% від обсягу річного ВВП країни, або близько 8,6 мільярдів доларів США. При цьому Польща посідає 74 місце у списку країн, які у відсотковому вимірі з ВВП країни витрачають найбільше на військові цілі. Україна посідає 103 місце з результатом 1,4% від загального обсягу ВВП. На першому місці – Оман, який на військові цілі виділяє 11,4% від загального обсягу свого річного ВВП.

Якщо говорити про наповнення військових бюджетів країнам-членами ЄС, то лише Швеція та Греція (попри катастрофічну внутрішню ситуацію) запланували у 2012 році не зменшувати асигнувань на військові цілі.  

Які військові програми для Польщі є пріоритетними у 2012 році?

Польща вважає одним з пріоритетних напрямків в оборонній сфері продовження модернізації національних збройних сил. У цьому зв’язку Міністерство оборони Польщі запланувало на 2012 рік реалізацію наступних модернізаційних проектів:

  • розробка гелікоптерів нового покоління – Sikorsky Black Hawk та NH 90;
  • розробка броньованих модульних машин Rosomak;
  • розробка тренажерних бойових автомобілів та літаків;
  • розробка командних, комунікативних, комп’ютерних, спостережних та  розвідницьких (C4ISR) систем;
  • розробка протитанкових та протиракетних пускових установок Spike.

Протягом поточного року в стадії виконання буде також знаходитися 5-річний контракт між Польщею та США на закупівлю польською армією американських військових літаків F16  на загальну суму 447 мільйонів доларів США.

Загалом, у 2012 році Польща має намір витратити на закупівлю нового озброєння близько 1,9 мільярдів доларів, що на 20% більше ніж це було у 2011 році.

Разом з тим, Міністерство оборони Польщі на фоні збільшення витрат на модернізацію має намір знизити фінансування польського контингенту в Афганістані. Також буде зменшено асигнування на операції за участю польських військовослужбовців у Косово, Боснії та Герцеговині, а також у тренувальних місіях НАТО в Іраку.  

Міжнародне співробітництво Польщі у військовій сфері

Сьогодні Польща проводить дуже активну співпрацю з Україною – як через Польсько-литовсько-українську бригаду (їх мандат буде закінчено наприкінці 2013 року), так і через бойову групу Вишеградської четвірки. Таку співпрацю не можна втратити, оскільки вона дає можливість Україні бути залученою до важливих технологічних та тренувальних механізмів НАТО.

Інша країна Вишеградської четвірки - Чеська Республіка - також опікується питаннями військової модернізації виступаючи за участь НАТО у проекті з модернізації військових гелікоптерів МІ-17, які можна використовувати в Афганістані та інших зонах конфлікту, в які залучений Північноатлантичний Альянс.

Україна та майбутня європейська безпека

У той час як Сполучені Штати Америки – основний безпековий донор НАТО – вирішують нагальні питання Афганістані, Пакистані та в регіоні Близького Сходу, одночасно відчуваючи на собі негативні наслідки глобальної фінансово-економічної кризи, питання європейської безпеки та подальшого розвитку та модернізації НАТО відходять на другий план.

Група Geostrategy  вважає, що у середньостроковій перспективі (до 5 років) європейський безпековий ландшафт буде змінено.

Україна, яка з 2010 року законодавчо зняла пріоритет інтеграції до Євроатлантичних структур, у першу чергу НАТО, поки що продовжує перебувати у так званій «сірій безпековій зоні». При цьому послаблення обороноздатності країн-членів ЄС та НАТО загалом посилює безпекові ризики для України, пов’язані з її можливим сповзанням та подальшою інтеграцією до безпекових проектів під протекторатом Російської Федерації.

Проте нинішня кризова ситуація в сфері європейської безпеки відкриває також для України цілком реальні, хоча й далекі, перспективи. Їх можна класифікувати за наступними категоріями:

  • Україна мала б розглянути можливість внесення на розгляд НАТО плану по створенню так званого Другого Військового Ешелону, до якого могли б увійти такі країни як Україна, Білорусь та Молдова. Саме поступове залучення цих трьох держав до тісного співробітництва з НАТО відповідало б пропозиції групи Geostrategy по реалізації геополітичного проекту «Слов’янська дуга», покликаного забезпечити пояс стабільності від Балтійського до Чорного морів до повної інтеграції трьох держав до ЄС та НАТО.
  • Другий Військовий Ешелон міг би стати механізмом, покликаним активізувати співпрацю України, Білорусі та Молдови з НАТО у питаннях розвитку військових технологій та модернізації власних збройних сил. Таким чином може бути суттєво збільшена обороноздатність цих трьох держав.

Висновки:

експерти Geostrategy вважають, що світова фінансово-економічна криза дуже суттєво підірвала обороноздатність європейських країн, послабивши тим самим оборонні потужності Північноатлантичного Альянсу. Разом з тим сусідня з Україною держава Польща зберігає високий інтерес до модернізації власних збройних сил, що робить її найбільш потужною з військової точки зору державою у регіоні Східної Європи.

Залученість США у процеси в Афганістані, Пакистані та країнах Близького Сходу та Північної Африки також продовжує суттєво послаблювати обороноздатність країн-членів НАТО та самого блоку у цілому.

Однак, не дивлячись на нинішні оборонні та безпекові труднощі, для України, Білорусі та Молдови відкриваються практичні можливості посилення власної безпеки, а також модернізації національних збройних сил.  
 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Ми повинні продовжити надавати підтримку

Боб Коркер (Bob Corker)
Сенатор США Боб Коркер (Bob Corker) республіканець-Теннесі

Після телефонної розмови з послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, сенатор США Боб Коркер (республіканець-Теннесі), голова сенатського комітету із закордонних справ, наголосив на подальшій

Франція готова до переговорів з Путіним

Жан-Марк Эро
Жан-Марк Эро
Міністр закордонних справ Франції

Франція готова до переговорів з В.Путіним, однак жодного політичного рішення за участю Б.Асада не буде. Наразі необхідним є відновлення переговорів для забезпечення політичного переходу на основі резолюції 2254 Ради Безпеки ООН.

Надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Павел Коваль (Paweł Robert Kowal)
Павел Коваль (Paweł Robert Kowal) Голова делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці «ЄС-Україна»

- Чи керуються євродепутати у своїх дискусіях щодо України і геополітичними підходами, зокрема думкою про те, що надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?