ЄС створить нову систему кіберзахисту

30 Oct, 2021 | |
cyber

У жовтні 2021 року Рада Європейського Союзу ухвалила Висновки, в яких запропонувала інституціям ЄС та державам-членам продовжувати розвивати систему управління кризовими ситуаціями у сфері кібербезпеки, у тому числі шляхом подальшого вивчення потенціалу Спільного кібер-підрозділу (Joint Cyber Unit). Мета цієї ініціативи полягає в об’єднанні потенціалу вже створених механізмів кіберзахисту в одну інтегровану систему, здатну захистити критичну інфраструктуру Євросоюзу та його держав-членів.

Процес підготовки зі створення Спільного кібер-підрозділу розпочався у червні 2021 року, коли Європейська Комісія презентувала відповідну пропозицію. В Брюсселі розраховують на те, що JCU має стати своєрідною новою платформою, покликаною зміцнити співпрацю між інституціями Євросоюзу, агенціями, органами ЄС та відповідними інституціями держав-членів, відповідальними за питання кібер-безпеки.

У жовтні було зроблено черговий крок на цьому напрямку. Євросоюз окреслив прагнення консолідувати існуючі інституційні спроможності у сфері кібербезпеки, а також підкреслив важливість виявлення потреб у забезпеченні кращого обміну інформацією всередині Євросоюзу та між підрозділами, які займаються кібербезпекою. Така робота має сприяти підготовці чіткого переліку цілей та пріоритетів майбутньої діяльності JCU, а також забезпечити поетапний, прозорий та інклюзивний процес, необхідний для підвищення ефективності діяльності підрозділів, які у межах інституцій Євросоюзу відповідають за кібербезпеку.

При формуванні параметрів майбутньої діяльності JCU окрема увага приділятиметься шляхам уникнення дублювання у діяльності національних та ЄСівських підрозділів, відповідальних за забезпечення кібербезпеки. Це важливо, оскільки станом на сьогодні інфраструктура відповідних підрозділів у рамках інституцій Євросоюзу та в державах-членах є доволі розгалуженою і тому потребує кращої взаємодії.

Загалом при наявній розгалуженій системі з питань кібербезпеки очевидними і зрозумілим бажанням Євросоюзу є продовження розбудови всеосяжної та ефективної системи управління кризовими ситуаціями у сфері кібербезпеки, спираючись на існуючі механізми та вже досягнутий прогрес. Для цього має бути посилено співробітництво та обмін інформацією між різними кіберпідрозділами Євросоюзу та держав-членів на всіх необхідних рівнях – технічному, оперативному та стратегічному/політичному.

В Євросоюзі переконані, що до процесу об’єднання розгалуженої системи в один потужний механізм мають бути залучені такі інституції:

  • держави – члени Євросоюзу;
  • Європейська служба зовнішньої діяльності;
  • Розвідувальний та ситуаційний центр ЄС (EU INTCEN);
  • Підрозділ реагування на надзвичайні комп’ютерні події (CERT-EU)
  • Європол;
  • Євроюст;
  • Європейське оборонне агентство.

Де місце України?

Представлені інституціями Євросоюзу позиційні матеріали поки що не дають підстави для того, що розглядати можливе включення третіх країн, у тому числі України, до процесу створення нового Спільного кібер-підрозділу. Однак позитивним є те, що Україна в червні 2021 року започаткувала кібердіалоги з Європейським Союзом. Тому питання про глибшу інтеграцію України до існуючої інфраструктури ЄС може стати предметом для окремого обговорення між двома стратегічними партнерами.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.  

Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України

Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу

Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.

НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону

Єнс Столтенберг
Єнс Столтенберг
Генсек НАТО

НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону, і тому активно вивчає плани збільшення власних сил у Східній Європі у відповідь на «нову норму» російської агресії, погроз і примусу.