ЄС створить нову систему кіберзахисту

30 Oct, 2021 | |
cyber

У жовтні 2021 року Рада Європейського Союзу ухвалила Висновки, в яких запропонувала інституціям ЄС та державам-членам продовжувати розвивати систему управління кризовими ситуаціями у сфері кібербезпеки, у тому числі шляхом подальшого вивчення потенціалу Спільного кібер-підрозділу (Joint Cyber Unit). Мета цієї ініціативи полягає в об’єднанні потенціалу вже створених механізмів кіберзахисту в одну інтегровану систему, здатну захистити критичну інфраструктуру Євросоюзу та його держав-членів.

Процес підготовки зі створення Спільного кібер-підрозділу розпочався у червні 2021 року, коли Європейська Комісія презентувала відповідну пропозицію. В Брюсселі розраховують на те, що JCU має стати своєрідною новою платформою, покликаною зміцнити співпрацю між інституціями Євросоюзу, агенціями, органами ЄС та відповідними інституціями держав-членів, відповідальними за питання кібер-безпеки.

У жовтні було зроблено черговий крок на цьому напрямку. Євросоюз окреслив прагнення консолідувати існуючі інституційні спроможності у сфері кібербезпеки, а також підкреслив важливість виявлення потреб у забезпеченні кращого обміну інформацією всередині Євросоюзу та між підрозділами, які займаються кібербезпекою. Така робота має сприяти підготовці чіткого переліку цілей та пріоритетів майбутньої діяльності JCU, а також забезпечити поетапний, прозорий та інклюзивний процес, необхідний для підвищення ефективності діяльності підрозділів, які у межах інституцій Євросоюзу відповідають за кібербезпеку.

При формуванні параметрів майбутньої діяльності JCU окрема увага приділятиметься шляхам уникнення дублювання у діяльності національних та ЄСівських підрозділів, відповідальних за забезпечення кібербезпеки. Це важливо, оскільки станом на сьогодні інфраструктура відповідних підрозділів у рамках інституцій Євросоюзу та в державах-членах є доволі розгалуженою і тому потребує кращої взаємодії.

Загалом при наявній розгалуженій системі з питань кібербезпеки очевидними і зрозумілим бажанням Євросоюзу є продовження розбудови всеосяжної та ефективної системи управління кризовими ситуаціями у сфері кібербезпеки, спираючись на існуючі механізми та вже досягнутий прогрес. Для цього має бути посилено співробітництво та обмін інформацією між різними кіберпідрозділами Євросоюзу та держав-членів на всіх необхідних рівнях – технічному, оперативному та стратегічному/політичному.

В Євросоюзі переконані, що до процесу об’єднання розгалуженої системи в один потужний механізм мають бути залучені такі інституції:

  • держави – члени Євросоюзу;
  • Європейська служба зовнішньої діяльності;
  • Розвідувальний та ситуаційний центр ЄС (EU INTCEN);
  • Підрозділ реагування на надзвичайні комп’ютерні події (CERT-EU)
  • Європол;
  • Євроюст;
  • Європейське оборонне агентство.

Де місце України?

Представлені інституціями Євросоюзу позиційні матеріали поки що не дають підстави для того, що розглядати можливе включення третіх країн, у тому числі України, до процесу створення нового Спільного кібер-підрозділу. Однак позитивним є те, що Україна в червні 2021 року започаткувала кібердіалоги з Європейським Союзом. Тому питання про глибшу інтеграцію України до існуючої інфраструктури ЄС може стати предметом для окремого обговорення між двома стратегічними партнерами.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри

Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Blake Clayton
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Продовження погіршення ситуації в Лівії, Єгипті та інших країнах Північної Африки та Близького Сходу суттєво впливають на формування світових цін на енергоносії, у першу чергу - нафти. Я вважаю, що сьогодні США недостатньо працюють над збільшенням стратегічних обсягів нафти.

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.