Польща лобіює збільшення українських робітників

03 Jul, 2020 | |
EU_Poland

Починаючи з березня 2020 року, коли Уряд Польщі почав запроваджувати жорсткі заходи у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19, близько 150 тисяч громадян України, які проживали та працювали у Польщі, покинули цю країну. За результатами аналізу групою Geostrategy наявної інформації, польська економіка відчула відтік української робочої сили, внаслідок якого розпочалося уповільнення економічних процесів, викликаних пандемією. Польський бізнес почав бити на сполох, намагаючись знайти прийнятні способи повернення українських громадян назад до Польщі.

В останні роки Польща стала найбільшим імпортером іноземних робітників серед держав Європейського Союзу. Так, у 2018 році Польща видала 635 000 дозволів на проживання, що загалом складає п'яту частину усіх дозволів на проживання, виданих в усіх державах-членах Євросоюзу. Починаючи з 2014 року, майже 2 мільйони українців були залучені до робіт у сфері сільського господарства, будівництва, на виробництві та у сфері логістики. Саме тому сьогодні польські відчайдушно борються за українських робітників, на яких вони покладаються, шукаючи способів повернути їх назад до Польщі.

Україна Польща кордон

На фото: українсько-польський кордон

Саме іноземні працівники, у більшості громадяни України, підтримували економічне зростання економіки Польщі, населення якої стрімко старішає, а на цьому фоні відбувається скорочення народжуваності та еміграція поляків до інших держав Євросоюзу з метою працевлаштування.

Ці економічні імперативи часом стикалися з ворожим антиіміграційним ставленням членів націоналістичної правлячої партії "Закон і справедливість" (PiS). Польський уряд у складі PiS прагне ужорсточити правила щодо прийняття шукачів притулку. На початку червня, разом із шістьма іншими країнами Східної Європи, Польща виступила проти "культурного експерименту" переселення "нелегальних іммігрантів" до Євросоюзу, що стало символічним напередодні розгляду та можливого ухвалення нового Регламенту ЄС про притулок та міграцію.

Однак після закриття польських кордонів в березні 2020 року у зв’язку з COVID-19 роботодавці в Польщі стикнулися із проблемою відсутності достатньої кількості робочої сили. Це питання стало особливо гострим на фоні початку збору ягід, вражай яких може бути втрачено через недостатню кількість сезонних працівників з України. Реагуючи на цей виклик, польська консульська система лише 4 травня відновила видачу робочих віз і визначила пріоритет у кількох секторах.

Деякі польські підприємства почали активні кампанії по залученню безробітних поляків, однак ці дії поки що не мають значного позитивного ефекту для польської економіки. Фермери відчули ще більшу терміновість набирати сезонних господарств. Один виробник чорниці з південного села Ольховець щороку наймає 800 працівників. Ще в 2014 році 90 відсотків були польськими, а лише 10 відсотків - українцями. У 2019 році майже всі сезонні працівники були з України. Цього року до ягідної ферми приєдналася абсолютно нова група: кожний десятий працівник - студент з Індії, Нігерії, Зімбабве та Руанди, які перенесли свої університетські курси в Інтернеті через коронавірус. Коли вони мають заняття, вони залишають поле на годину-дві, а потім повертаються до роботи.

Дії польського уряду

Польський уряд нещодавно послабив правила карантину для іноземних ферм, дозволивши їм розпочати роботу відразу після скасування жорстких обмежень у зв’язку із COVID-19. 28 травня 2020 року було відкрито місце для тестування сезонних працівників у місті Груєць – яблучній столиці Польщі. Зараз сезонні працівники мають можливість отримувати преференції від держави, які навіть не були надані вчителям, які повернулися до шкіл наприкінці травня.

Це наочно демонструє критичну ситуацію із сезонними працівниками, яка склалася на ринку праці в Польщі.

Незважаючи на те, що після запроваджених обмежень критичні питання заповнення вакантних посад у сільському господарстві та логістиці були вирішені, пандемія все ж таки оголила глибші проблеми управління міграцією в Польщі.

Нинішня система орієнтована насамперед на отримання іноземними громадянами, у першу чергу українськими, короткочасної роботи в Польщі: вони можуть працювати у Польщі до півроку без візи. Це завжди хвилювало польських політиків. Надмірна залежність країни від єдиного джерела іноземних робітників означала, що її робоча сила може легко зникнути з Польщі, якщо зміниться політичні, економічні чи соціальні умови. Цю проблему чітко підсвітила пандемія.

Коли розпочався пік пандемії, багато українських громадян повернулися додому через страх стати безробітними у Польщі. Негативний вплив відтоку робочої сили на економіку Польщі, який базується на короткостроковій праці, змусив уряд продовжити легальне перебування українських громадян. На думку аналітиків групи Geostrategy, Польща повторює помилки німецьких програм гостьових робітників у 1970-х роках, трактуючи мігрантів як [тимчасову] працю.

Проте хоча і повільно, проте поступово характер міграції до Польщі змінюється. У 2019 році уряд надав майже на 40 відсотків більше дозволів на роботу українцям, ніж у 2018 році, дозволяючи їм проживати до трьох років. Однак багато з цих трудових мігрантів переходять у високооплачувані галузі, такі як промисловість та сфера послуг, а частка українців, які працюють у сільському господарстві Польщі, зменшилася вдвічі за чотири роки після 2014 року.

"Багато з них працюють нижче своєї кваліфікації, що залишає їм багато місця для просування", - сказав Томаш Врублевський, президент аналітичного центру Варшавського інституту підприємств. У минулому році іноземці створили рекордну кількість нових компаній, зареєстрованих у Польщі. "Такі робітники неймовірно цінні, і уряд повинен зробити все можливе, щоб утримати їх у Польщі", - сказав Врублевський, який пропонує створити шлях для отримання українцями повних прав на проживання в Польщі.

За останні три роки Польща прийняла на роботу 36 тисяч непальців, 20 тисяч індіанців і 18 тисяч бангладешців, але кадрові агенції неохоче працюють з цими категоріями громадян через великі витрати та логістичні труднощі ввезення робітників з так далеких країн. Польща має шість консульських установ для обслуговування близько 40 мільйонів українців, але лише два в Індії для обслуговування 1,5 мільярда людей.

Висновки

Аналітики групи Geostrategy вважають, що у найближчому майбутньому Польща буде збільшувати залежність від робітників-мігрантів набагато більше, ніж це хотів би визнати її консервативний уряд. Економічне зростання за останнє десятиліття стало можливим завдяки притоку іноземних, у першу чергу, українських робітників. Відповідно до положень звіту Національного банку Польщі, українські робітники збільшували ефективну пропозицію робочої сили в Польщі на 0,8 відсотка щороку в періож між 2013 та 2018 роками: це призвело до зростання ВВП Польщі на 13 відсотків за останній п’ятирічний період.

Важко сперечатися з тим, що поки економіка Польщі залишається трудомісткою, лише дешева робоча сила може підтримувати її експорт конкурентоспроможним.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Румунія проти додаткових передумов для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Адріан Северин (Adrian Severin)
Адріан Северин (Adrian Severin), депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія)

Адріан Северин, депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія), про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом:

Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek)
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»

Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.

НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону

Єнс Столтенберг
Єнс Столтенберг
Генсек НАТО

НАТО не бачить ознак відступу Росії від українського кордону, і тому активно вивчає плани збільшення власних сил у Східній Європі у відповідь на «нову норму» російської агресії, погроз і примусу.