Президент США у Брюсселі повільно входив у «українське досьє»

Президент США Дональд ТРАМП у рамках свого першого в президентській якості європейського турне провів 25 травня 2017 року у Брюсселі зустрічі з лідерами Європейського Союзу. Деталі проведених зустрічей, а також інформація акумульована із відкритих джерел, дають підстави вважати, що американський президент залишається далеким від розуміння та усвідомлення ролі і місця Євросоюзу в глобальних геополітичних процесах.

Американський президент, незважаючи на дводенне перебування на європейському континенті, не присвятив значну увагу питанням, пов’язаним із тематикою Євросоюзу. Оскільки перебування президента США в Європі супроводжується поки що обмеженим доступом ЗМІ, виникло враження, що тематика ЄС взагалі не звучала. Натомість інформаційні потоки, які висвітлювали роботу самітів НАТО і «Великої сімки», повністю глушили тему Євросоюзу. Президент США був у приміщенні Європейської Ради близько 1 години, де провів коротку спільну зустріч Президентом Європейської Ради Д.Туском та Президентом Європейської Комісії Ж.-К.Юнкером, а також зустріч з лідерами Євросоюзу у розширеному форматі за участі Президента Європейського Парламенту А.Таяні та Високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Ф.Могеріні.

Особисто Трамп за результатами проведення згаданих зустрічей із керівництвом Євросоюзу не сказав практично нічого. Натомість основним спікером з діалогу США – ЄС виступив Дональд Туск, який загалом стримано оцінив результати переговорів. Зокрема, він вказав на те, що під час зустрічі було обговорено питання зовнішньої політики, безпеки, клімату та торгівлі. Оцінюючи практичні результати, Туск зазначив, що з багатьох питань було знайдено порозуміння, передусім щодо боротьби з тероризмом. Водночас, деякі питання залишилися відкритими, зокрема, що стосується проблематики кліматичних змін і торгівлі.

Важливою є ремарка щодо російської агресії. Туск зазначив, що за підсумками зустрічі він не впевнений на 100%, що Брюссель і Вашингтон мають спільну позицію щодо Росії, хоча, що стосується конфлікту в Україні, здається, США і ЄС мають спільні підходи.

Прокоментував зустріч також Президент Європарламенту Таяні, який назвав її позитивною, що має посилити відносини ЄС і США. За словами Таяні, під час розмови між лідерами ЄС і США було досягнуто спільного розуміння щодо боротьби з ІДІЛ та необхідності пошуку рішення щодо іноземних бойовиків, підтверджено спільну позиції стосовно Північної Кореї. Сторони знайшли порозуміння в частині промислової політики та започаткували хороші зв’язки в питаннях торгівлі і сировинних матеріалів. Головним сигналом Таяні за підсумками зустрічі став заклик зміцнення альянсу ЄС і США, заснованого на спільних цінностях, культурних коріннях, мові та релігії, задля миру громадян ЄС і США, у захисті від тероризму, прискоренні зростання та створенні робочих місць для майбутніх поколінь. Окремо було відзначено, що нові робочі місця вимагають ефективного відкриття ринків на основі рівних правил. У частині закидів США щодо недостатнього внеску ЄС у колективну оборону Таяні наголосив, що більша оборонна відповідальність Європи полягає у розвитку спільної європейської промисловості, ринку і досліджень.

Тріщина у відносинах США - ЄС

Не дивлячись на стримано-позитивні коментарі за результатами перших контактів на найвищому рівні між США і ЄС, реакція ключових міжнародних партнерів США щодо трансатлантичної єдності є доволі стриманою. Так, міністр закордонних справ ФРН З.Габріель заявив, що дії Президента США Д.Трампа "послаблюють" Захід і направлені проти інтересів Євросоюзу. Міністр підкреслив, що той, хто послаблює екологічний захист, продає більше зброї в зони конфлікту і не хоче політично вирішувати релігійні конфлікти, ставить під загрозу мир в Європі. Виступаючи у Мюнхені за кілька днів після візиту Трампа до Європи, А.Меркель була близька до оголошення про смерть західного альянсу. Одна її заява про те, що Європа більше не може спиратися у своїх діях на підтримку США, свідчить про ту недовіру, яка існує між партнерами у найпотужніших трансатлантичних об’єднаннях.

Тому є усі підстави стверджувати, що перший візит Трампа в Європу був «незграбним», а його наслідки – «вибухонебезпечними». Д.Трамп дав зрозуміти, що США більше не захищатиме Європу задарма. Це, у свою чергу, може підштовхнути Росію перевірити обороноздатність НАТО. Адже у Москві на експертному рівні доволі довго обговорюється бажання «протестувати» 5 статтю Договору НАТО, яка стосується зобов’язань щодо колективної безпеки.

Франція виявляє несподіванки

На цьому фоні доволі незвично виглядає позиція новообраного президента Франції Емануеля Макрона, який на днях приймав у Парижі президента Росії Путніа.

Лідери Франції та Росії обговорили двосторонні відносини, питання тероризму, ситуацію в Сирії та України, хоча було відзначено, що вони мали в контексті останнього «різні точки зору». Щодо українського питання Макрон заявив, що переговори у Нормандському форматі можуть відбутися вже найближчим часом для детального обговорення виконання Мінських Угод, а також для розгляду доповіді ОБСЄ про події на місцях.

У контексті санкцій, Путін зазначив, що вони не є прийнятними і мають бути зняті, щоб розблокувати вирішення ситуації на Донбасі. Втім, Президент Франції і Європейська комісія єдині у думці, що наразі не може бути й мови про скасування санкцій. За словами Е.Макрона, у разі ескалації на сході, санкції проти РФ можуть бути навіть посилені.

Відносини між двома країнами є «відображенням глибоких розбіжностей», але той факт, що вони взагалі до цих пір існують, ілюструє реалізм, про який говорила Канцер ФРН А.Меркель після самітів НАТО та G7.

Вчорашня зустріч у Версалі дає додатковий імпульс аргументу, що після обрання Дональда Трампа можна говорити про зближення між Європою та Росією. Але це лише перший крок, який є частиною міжнародного багатостороннього підходу. Питання про зняття санкцій не стоїть, хоча для Росії це, як і раніше, є пріоритетом. Під час спільної прес-конференції Президент Франції також піддав жорсткій критиці пропагандистські медіа РФ, назвав їх «агентами впливу та пропаганди».

Противники російського президента та частина французьких «лівих» розкритикували Е.Макрона за те, що він приймав В.Путіна «у золоті Версалю», і назвали такий крок «помилкою».