Країни східного флангу НАТО, також відомі як Бухарестська дев'ятка (B9), зібралися в столиці Латвії Ризі перед вирішальним липневим самітом НАТО у Вашингтоні.

У заході B9 беруть участь офіційні особи та лідери з Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Словаччини, а також нових членів НАТО Швеції та Фінляндії, а також генеральний секретар Єнс Столтенберг.

Глава альянсу Столтенберг залишить свій пост у жовтні та останні кілька місяців посилює заклики підтримати Україну.

Відбулася зустріч Радника Президента США з питань національної безпеки Дж.Саллівана з Генсекретарем НАТО Є.Столтенбергом.

Сторони привітали нещодавнє схвалення Туреччиною членства Швеції в НАТО та висловили спільне бажання побачити якомога швидше приєднання Швеції до Альянсу.

«Поки що ми не бачимо жодних ознак деескалації на місцях — жодного виведення військ чи техніки», — сказав Столтенберг на прес-конференції після першої сесії дводенної зустрічі міністрів оборони союзників у штаб-квартирі НАТО в Брюссель.

Союзники НАТО переводять сили в режим очікування та відправляють додаткові кораблі та винищувачі до розгортання НАТО у Східній Європі, посилюючи стримування та оборону союзників, оскільки Росія продовжує нарощувати війська біля України.

Протягом останніх днів ряд членів Альянсу зробили оголошення щодо поточних або майбутніх розгортань.

Все це говорить про те, що Путін налаштований змінити статус-кво в Європі на своїх власних умовах. Тому що він відчуває загрозу. Але не від НАТО, а від прагнення людей сусідів Російської Федерації до самовизначення, демократії, верховенства права та ринкової економіки.

«У діалозі зі Сполученими Штатами та їх союзниками ми будемо наполягати на виробленні конкретних домовленостей, які б виключали будь-які подальші рухи НАТО на схід і розгортання систем озброєнь, які загрожують нам у безпосередній близькості від території Росії», – сказав Путін, зазначивши, що Москва хотіла не просто усних запевнень, а й «юридичних гарантій»

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевнив Україну в підтримці альянсу на тлі того, що він назвав «незвичайною концентрацією» російських сил у цьому районі.

Виступаючи 15 листопада в Брюсселі на прес-конференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, Столтенберг заявив, що члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні «значну політичну та практичну підтримку», включаючи військову підготовку, оскільки протистояння триває.

12 червня Україна стала партнером НАТО з розширеними можливостями.

Такий статус мають лише шість найближчих партнерів Північноатлантичного альянсу.

Сталося це у символічну дату - День Росії, тому подію почали оцінювати вже з точки зору геополітики.

Розширене партнерство не дає чітких перспектив вступу у НАТО. Тому воно сприймається ще й як своєрідна заміна повноцінного членства України в Північноатлантичному альянсі - стеля, вище якої країні вже не стрибнути.

Протокол про вступ Північної Македонії в НАТО ратифікований всіма країнами альянсу на зустрічі в Брюсселі.

Таким чином, країна стане 30-м членом НАТО завдяки договору з Грецією про зміну назви з Македонії на «Північну Македонію».

Генсек альянсу Йенс Столтенберг заявив, що на час бюрократичних процедур Македонія братиме участь в засіданнях як запрошена країна.

Як очікується, процедура ратифікації буде повністю завершена вже в цьому році - до саміту альянсу в грудні, який пройде в Лондоні і ознаменує 70-річчя НАТО.

The first trip of the US President to Europe created mix feelings regarding the anticipation what a format would be for further development of the EU – US strategic relationships. However, despite anything, there is a fact that the US President is not very much involved and even not interested to be involving into the European affairs. At the same time, the expansion of the NATO at the expense of Montenegro has proved opposite thinking.