“Стратегічний Компас”: Росія – основна загроза

14 Feb, 2022 | |
Compas

Незважаючи на численні спроби та ініціативи, Європейський Союз поки так і не став впливовим гравцем на світовій арені у питаннях оборони та безпеки. Цього разу в ЄС вирішили підійти до цього ґрунтовно - ідеться про ініціативу "Стратегічний компас".

«Стратегічний компас ЄС» — це політична ініціатива для запобігання головних ризиків, з якими стикається Євросоюз. Саме тому він визначає амбітні цілі та надає конкретні інструменти для їх реалізації. Документ був підготовлений Європейською службою зовнішніх дій під керівництвом Жозепа Борреля, Високого Представника ЄС і Віце-Президента Європейської Комісії.

На сьогодні проект Компасу є виключно конфіденційним документом, який має бути схвалений державами-членами Євросоюзу орієнтовно у березні 2022 року.

Аналітики групи Geostrategy зібрали з відкритих джерелі інформацію про зміст Компасу.

Узагальнена інформація дає підстави вважати, що метою Компасу є оцінка загроз і викликів, з якими стикається Європа, і пропозиція оперативних вказівок, які дозволять Європейському Союзу стати постачальником безпеки для своїх громадян, захищаючи свої цінності та інтереси.

Через історичні та географічні фактори, європейці не бачать світ однаково. І саме тому в Європі поки що відсутня спільна стратегічна культура. Європейці мають усвідомити, що кожна держава-член ЄС потребує колективного реагування на загрози мінливого характеру. За успішним діалогом та дипломатією має стояти реальна сила.

Шлях ЄС до "Стратегічного компасу"

Роботу над компасом Євросоюз розпочав улітку 2020 року. Цю ініціативу активно просувала Німеччина, яка головувала у другій половині 2020 року в Раді ЄС. Першим кроком став підготовлений у листопаді 2020 року детальний аналіз загроз та викликів Євросоюзу. Документ засновується на інформації спецслужб, тому він є таємним та залишається неопублікованим. Наразі відомо, що в ньому приділили увагу найрізноманітнішим загрозам, включно з кібератаками, гібридними загрозами, дезінформацією, революційними технологіями, а також міграційним тиском. Майже весь 2021 рік країни-члени ЄС присвятили дискусії про "Стратегічний компас", після чого було розроблено перший проєкт документа. Його представили міністрам закордонних справ і оборони країн Євросоюзу 15 листопада 2021 року. Остаточне затвердження компаса заплановане на березень 2022 року під час головування Франції у Раді ЄС.

Документ подолав типову європейську тенденцію базувати свій підхід на концепції soft power, нехтуючи військовими вимірами безпеки та оборони, що у випадку «Стратегічного компасу» є його основним акцентом.

Проєкт «Стратегічного компасу» окреслює спільне стратегічне бачення безпеки та оборони ЄС з чотирьох напрямів - "Діяти", "Гарантувати", "Інвестувати" та "Співпрацювати з партнерами".

Дії

Головна мета першого блоку - створення сил швидкого реагування ЄС. Ці сили повинні бути "модульними" та включати сухопутні, повітряні та морські компоненти. Ідея модульності полягає у можливості застосовувати різну кількість військових - як кілька сотень, так і пару тисяч. Залежно від завдання змінюватиметься й "модуль", тобто досвід і тренування персоналу, а також їхнє технічне оснащення та спорядження. Звертаючи увагу на недоліки цього блоку, першим можна назвати дисбаланс між виявленими загрозами та можливостями ЄС. Наприклад, силам швидкого реагування ЄС чисельністю 5000 військовослужбовців буде важко змінити ситуацію.

Гарантії

Цей блок присвячено, передусім, гібридним загрозам, кібератакам, а також безпеці та обороні в космосі. Аби мати змогу швидко реагувати на такі загрози, ЄС планує розробити набір інструментів для протидії гібридним атакам. Як приклад, Євросоюз наводив створення груп швидкого реагування на гібридні загрози.

Інвестиції

Третій блок має на меті розвивати інновації та зменшити залежність країн ЄС від технологій і промисловості інших країн. Проєкт "Стратегічного компасу" наводить кілька видів озброєнь і технічного обладнання, на яких Євросоюз має зосередитися: морські безпілотники, бойові повітряні системи майбутнього, космічне спостереження за Землею та бойові танки.

Співпраця з партнерами

Останній блок присвячений співпраці з партнерами. Тут основна увага буде приділятися НАТО, адже більшість країн ЄС також є членами Альянсу. Але це створює ризик дублювання зусиль і виникнення конфліктів. Якщо Франція, наприклад, є головним прибічником розвитку військового потенціалу Євросоюзу, то країни Центральної та Східної Європи, такі як Польща, бачать гарантію своєї безпеки у НАТО та скептично ставляться до оборонних спроможностей ЄС. Саме тому Боррель окрему увагу приділив спробі переконати громадськість у тому, що компас не спрямовано проти Альянсу, натомість він лише піде йому на користь. Крім того, компас передбачає посилення співпраці й з регіональними організаціями, зокрема Африканським союзом та ОБСЄ. Серед основних країн-партнерів варто виокремити США, Норвегію, Великобританію та Канаду. В той же час, планується розвиток співпраці і з іншими країнами. Серед них згадують Україну, Грузію та Молдову. З ними мають намір посилити діалог, зокрема з протистояння гібридним загрозам та у сфері кібербезпеки.

Висновки для України

За нинішніх геополітичних обставин важливим є визнання для Європейського Союзу основної загрози для усієї архітектури безпеки.

Такою загрозою безумовно є московський режим Путіна.

У Стратегічному Компасі ця загроза повинна зайти ключове місце. Відповідно, вироблення адекватних шляхів та методів прибирання цієї загрози повинні об’єднати Європейських та Трансатлантичних партнерів. Аналітики групи Geostrqtegy переконані, що під ліквідацію політичного режиму Путіна мають бути сформовані бюджетні цикли Західних держав, лише таким чином європейських континент отримає шанс на подальший розвиток в мирних умовах.

Tags: ЄС
ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Тріумф Зеленського

Tor Bukkvoll
Tor Bukkvoll
старший науковий співробітник Норвезького відділу оборонних досліджень

Звичайно, занадто рано говорити, чи буде вибір Володимира Зеленського президентом для України гарним. Якби Порошенко виграв, ми б очікували продовження частинних реформ, які ми бачили за останні п'ять років. Але Зеленський є абсолютно новим для української політичної сцени.

Україні треба реальна фінансова допомога

Роберт Кан (Robert Kahn)
Роберт Кан (Robert Kahn), старший фінансовий аналітик, Рада зовнішніх зносин, США

На фоні драматичних переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, результати переговорів між Україною та Міжнародним валютним фондом відійшли на другий план. Однак важливим стало досягнення домовленості про виділення України кредиту МВФ на суму 17,5 млрд. дол. США.  

Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський: