КВАРТАЛЬНИЙ ПРОГНОЗ: Що чекає на Україну та держави СНД у другому кварталі 2012 року?

Експерти групи глобальної розвідки Geostrategy визначили основні напрямки розвитку політичних та економічних процесів, які розвиватимуться в Україні та інших країнах Співдружності незалежних держав у другому кварталі 2012 року. Від траєкторії їх розвитку залежить те, яким буде курс зовнішньої політики України, які сили тяжіння будуть впливати на євроінтеграційні прагнення Києва та які ризики з’являться на Східних кордонах України.

Отже, загалом такі події та тенденції будуть найбільш значимими у другому кварталі 2012 року:

• завершиться процес формування нового Уряду в Російській Федерації після президентських виборів, на яких перемогу отримав Володимир ПУТІН;
• продовжуватиметься падіння світових цін на метал та металопродукцію, що негативно позначатиметься на економічних процесах в Україні;
• будуть і надалі наростати протестні настрої в Казахстані, Киргизстані та Азербайджані, які, однак, поки що не призведуть до суттєвих внутрішньополітичних потрясінь в цих державах;
• можливий вступ Росії до Світової Організації Торгівлі;
• відкриються нові можливості розвитку російсько-грузинських відносин після демонстрації офіційним Тбілісі готовності вирівняти відносини з Росією;
• продовжать загострюватися відносини між Білоруссю та Європейським Союзом;
• проведенням в Україні та Польщі Чемпіонату Європи з футболу тимчасово пом’якшить психологічний тиск Європи на керівництво України у зв’язку із останніми внутрішніми подіями.

  Аналіз окремих вказаних тенденцій

Як зазначалося вище, тривале падіння світових цін на метал та хімічну продукцію буде у другому кварталі цього року негативно позначатися на економічних процесах в Україні. Вітчизняний експорт все ще продовжує критично залежати саме від цих видів продукції. Фінансова нестабільність внаслідок падіння цін на метал та хімію буде суттєво ускладнювати отримання Україною дуже важливих західних валютних резервів, у першу чергу – Міжнародного валютного фонду.  

Разом з тим, у другому кварталі поточного року Уряду України вдасться утримати під контролем курс гривні, що буде особливо важливим на фоні проведення Чемпіонату Європи з футболу. Група Geostrategy очікує, що рішення України купувати невеликі – до 3 млн. куб. метрів на день – обсяги природного газу в Європі дещо покращить переговірні позиції між НАК Нафтогаз та Газпромом щодо перегляду як ціни на газ, так і обсягів його закупівлі відповідно до існуючих контрактів. На цьому фоні інформація про можливе суттєве збільшення Сполученими Штатами власного видобутку газу і відповідно скорочення експорту іноземного газу може також стати для України додатковим фактором впливу на російську сторону.

Однак, у другому кварталі передвиборчі обіцянки нинішньої української влади будуть призводити до популістських кроків – наприклад, непідняття газових тарифів для населення або підвищення соціальних виплат – що здійснюватиме додатковий негативний фінансовий вплив на економіку. 

Політичне життя в Україні буде певною мірою також залежати від кадрової конфігурації майбутнього Уряду Росії, який призначить новообраний Президент Росії Володимир ПУТІН. Хоча ще напередодні проведення президентських виборів ним були зроблені заяви про готовність призначити на цю посаду Дмитра МЕДВЕДЄВА, сьогодні це призначення, на думку Geostrategy, стоїть під великим знаком питання. Протестні настрої середнього класу у великих російських містах змушують В.ПУТІНА розглядати щонайменше п’ять кандидатур на посаду Прем’єр-міністра Росії:

•    Дмитра МЕДВЕДЄВА
•    Ігоря СЕЧІНА
•    Дмитра РОГОЗІНА
•    Олексія КУДРІНА
•    Михайла ПРОХОРОВА

В залежності від цих кандидатур фактично буде обрано кілька варіантів розвитку внутрішньополітичних процесів всередині Росії, зокрема «збереження існуючого статус-кво» або «посилення впливу близького оточення ПУТІНА» або «реформаторський шлях».

Економічна ситуація сусідньої з Україною Білорусі, швидше за все, продовжуватиме погіршуватися у другому кварталі цього року. Це відбуватиметься навіть не зважаючи на продовження кредитування білоруської економіки російськими банками, а також враховуючи те, що Білорусь наприкінці 2011 року прийняла рішення продати російському Газпрому решту 50% акцій Белтрансгаз – найбільшого національного оператора з транспортування російського газу в Європу.

У першу чергу розвиток негативних тенденцій у білоруській економіці  пояснюється ужорсточенням позиції ЄС щодо керівництва Білорусі та її національних компаній (список заборонених до в’їзду на територію ЄС осіб постійно розширюється). Ще більший негативний ефект для білоруської економіки спостерігатиметься внаслідок введення США економічних санкцій проти білоруських компаній, у першу чергу – проти Белнефтехім.   
На цьому фоні відносну політичну та економічну стабільність продовжить демонструвати у другому кварталі 2012 року лише Казахстан. Однак доволі висока непрозорість банківського сектору країни, а також велика кількість проблемних кредитів заважатимуть тримати ситуацію на фінансовому ринку країни під повним контролем.

Заворушення в енергетично багатій казахській провінції Жанозен, які мали місце у грудні 2011 року і які не призвели до масових антиурядових протестів по всій країні, продемонструють міцність та стабільність існуючого режиму Нурсултана НАЗАРБАЄВА.

Також у другому кварталі матиме розвиток історія з використання військово-повітряними силами США авіабази Манас, розташованої на території Кирзизстану.

Для інформації: з грудня 2001 року американські військово-повітряні сили базуються у найбільшому в Середній Азії військовому аеродромі Манас, що розташований на території Киргизстану. Головне завдання авіабази «Манас» - повітряне перевезення пасажирів та вантажів в Афганістан і з Афганістану на американських військово-транспортних літаках С-17, а також здійснення дозаправки на літаках КС-135. Авіабаза «Манас» є основним аеромобільним центром для антитерористичної операції «Непохитна свобода».

Президент Киргизстану Алмазбек АТАМБЄВ напередодні здійснення 24 лютого 2012 року до Москви заявив про те, що до 2014 року військово-повітряні сили США, а також американський військовий персонал повинні залишити територію аеропорту «Манас». Це викликало значне занепокоєння в Міністерстві оборони США, яку було висловлено особисто Міністром оборони Леоном ПАНЕТТОЮ під час його візиту до Киргизстану 13 березня 2012 року. Керівник американського військового відомства заявив про те, що США продовжують розглядати Манас як ключовий фактор для перекидання військ до Афганістану а також здійснення дозаправки американських військових літаків, які беруть участь у військових операціях на території Афганістану.

З урахуванням цього очікується, що американська сторона продовжуватиме у другому кварталі цього року шукати можливість продовження терміну використання бази Манас після 2014 року.