Вибори в Європарламент: вперше без Британії
З 23 по 26 травня 2019 року за кілька місяців після президентських виборів в Україні відбудуться вибори до Європейського парламенту, за результатами яких повністю зміниться склад керівництва інституцій Європейського Союзу.
Протягом другої половини 2018 року тривало обрання головних кандидатів від європейських політичних партій. У березні 2019 року розпочнеться передвиборча кампанія, у квітні відбудуться дебати головних кандидатів, а в травні, власне, пройдуть самі вибори. За їх результатами вже у червні відбуватиметься процес відбору кандидатури на посаду президента Європейської комісії та винесення її на розгляд Європейської Ради, яка більшістю голосів має цю кандидатуру затвердити. Вже після літніх канікул триватимуть консультації у комітетах Європарламенту з питань майбутнього складу Єврокомісії, який має бути затверджений орієнтовно у жовтні або листопаді 2019 року.
Починаючи з 2014 року, Брюссель вирішив запровадити нову процедуру висунення головних кандидатів від європейських партій, яка дозволяє громадянам Євросоюзу висловити своє ставлення щодо майбутнього претендента на посаду президента Європейської комісії. Основні політичні партії, які мають обґрунтовані амбіції отримати значну кількість місць в новому Європарламенті, вже визначилися зі своїми кандидатами.
Так, Європейська народна партія висунула німця Манфреда Вебера, Партія європейських соціалістів визначила нідерландця Франса Тіммерманса, Європейська партія зелених робить ставку також на нідерландця Баса Ейкхута та німкеню Ска Келлер, а Альянс консерваторів та реформістів Європи висунув чеха Яна Заграділя.
Як бачимо, розмаїття представлених країн обмежене лише Німеччиною, Нідерландами та Чехією, що певною мірою образило такі держави, як Франція, Польща, Італія та Іспанія, які вважають себе «несправедливо недопредстапвленими у нових керівних органах Євросоюзу».
Вибори до Європарламенту в цьому році вперше пройдуть без участі політиків Великої Британії, яка у березні планує завершити своє розлучення з Євросоюзом. У Європарламенті британцям належала велика кількість мандатів – 73 місця. На період з 2019 року по 2024 рік визначається новий загальний склад ЄП, який становить 705 членів. Скорочення кількості євродепутатів до 705 за рахунок 73 мандатів Сполученого Королівства відбулося таким чином: 27 місць розподілено між 14-ма недопредставленими державами-членами, а 46 - заморожено, зокрема, з врахуванням майбутніх розширень ЄС. Таким чином, картина представленості держав-членів ,без врахування Великої Британії, виглядатиме так :
- 21 – Бельгія
- 17 – Болгарія
- 21 – Чехія
- 14 – Данія
- 96 – Німеччина
- 7 – Естонія
- 13 – Ірландія
- 21 – Греція
- 59 – Іспанія
- 79 – Франція
- 12 – Хорватія
- 76 – Італія
- 6 – Кіпр
- 8 – Латвія
- 11 – Литва
- 6 – Люксембург
- 21 – Угорщина
- 6 – Мальта
- 29 – Нідерланди
- 19 – Австрія
- 52 – Польща
- 21 – Португалія
- 33 – Румунія
- 8 – Словенія
- 14 – Словаччина
- 14 – Фінляндія
- 21 – Швеція
На фоні виходу Великобританії з ЄС, а також перемоги в низці держав-членів ЄС партій, які сповідують крайню праву або крайню ліву ідеології, говорять, що вибори до Європарламенту в 2019 році стануть першими в історії виборами,в ході яких до законодавчого органу ЄС увійде значна кількість євроскептиків-популістів. Здебільшого вони правого спрямування та представлені партією «Народний мітинг» («National rally», колишній «Народний фронт» Марін Ле Пен, зростання популярності якого фіксується рухом «жовтих жилетів») та партією «Рух» («The Movement») під егідою Стіва Беннона, колишнього члена команди американського президента Дональда Трампа.
У листопаді минулого року видання POLITICO опублікувало соціологічне дослідження, згідно з яким
Європейська народна партія посідає 181 місце (мінус 40 місць), «Соціалісти та демократи» – 146 місце (мінус 49 місць), «Європейські консерватори та реформісти» – 49 (мінус 21 місце), «Альянс лібералів та демократів»- 72 (плюс 5 місць) , «Європейські об’єднані ліві/Нордичні зелені ліві» – 57 (плюс 5 місць), «Зелені-Європейський вільний альянс»- 60 (плюс 10 місць), «Європа свободи та прямої демократії» – 47 (мінус 1), решта зелених – 42 місце, «Європа у русі « («Europe en marche») – 18 місце, нові партії – 25, безпартійні – 8.
Така ситуація становить певні загрози для України, оскільки популісти та євроскептики переважно сповідують ідеологію відновлення діалогу з Російською Федерацією та виступають за послідовне пом’якшення скасування санкційної політики ЄС щодо Кремля. Проте, попередні оцінки дають підстави вважати, що все-таки ЄНП вдасться зберегти більшість місць у Європарламенті, а у популістів не буде достатньо голосів для того, щоб змінити антипутінський тренд в новому ЄП.
Україна повинна швидше здійснювати реформи
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.
Іран на милість Путіна, безпрецедентний, але крихкий союз
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND
Росія і Іран налагодили безпрецедентний, але крихкий союз на Близькому Сході. Російсько-Іранське співробітництво є ключовим для забезпечення виживання режиму президента Башара Асада в Сирії і знищенням повстанців зі східної частини Алеппо. Російські бомбардувальники використовували іранські війсь
Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США
В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.