Білорусь: ситуація залишається нестабільною
"Всіх цих "майданутих" хочу попередити, що Майдану в Білорусі не буде", - суворо говорить президент Олександр Лукашенко, дивлячись в очі голові свого КДБ.
"Хочете, щоб як в Україні?" - страхітливий сценарій, яким влада у Білорусі з 2014 року лякає своїх громадян, коли з'являється найменший привид протестів.
Так було, наприклад, коли Лукашенко вп'яте переобирався президентом у 2015 році.
Створений російськими та підтриманий місцевими медіа образ "кривавого перевороту на Майдані" надовго став для стереотипно спокійних білорусів доказом того, що "краще вже Лукашенко", ніж якісь радикальні зміни.
Аж раптом у 2020 році страх перед тим, що 26-річна "стабільна епоха" Лукашенка може скінчитися, перестав працювати.
Та чи може "Майдан" (в українському сенсі поняття) завадити білоруському президенту переобратися вшосте?
"На початку року я думав, що нас очікують мляві вибори, а-ля 2015", - зізнається у розмові з BBC News Україна білоруський музикант і блогер Дмитро "Вожик" Зайко.
Його пісня "Абіраем Лукашэнку" у 2015 році стала чи не головним політичним треком тих дуже спокійних для білоруського лідера виборів - зі словами "під пляшку горілки вже уп'яте обираєм Лукашенка".
"Рештки опозиції вирішили зараз зробити праймеріз, примудрились пересваритися й намагалися вкотре товкти воду зі старими гаслами на новий лад", - пригадує "Вожик" початок 2020 року.
Раптом з'явилися три нові політичні фігури з президентськими амбіціями: відеоблогер Сергій Тихановський (коли його затримали, кампанію продовжила дружина Світлана), дипломат і екскерівник білоруського "Парку високих технологій" Валерій Цепкало та колишній голова Белгазпромбанку Віктор Бабарико.
"Вони почали говорити про гарні, однак давно відомі речі: справжнє місцеве самоврядування, повернення до конституції 1994 року, реальний поділ влади, незалежні суди. Але при цьому всі троє прибрали теми, які можуть розколювати, наприклад, зовнішню політику", - відзначає Дмитро Зайко.
Збір підписів за альтернативних Лукашенку кандидатів і акції, які це супроводжували, вже назвали "підписною революцією".
"Ці протести, мабуть, найбільш неочікувані за весь час суверенної Білорусі. Протести були у різні роки, але раніше це були акції після дня голосування - на них виходили ті, хто був не згоден із тим, що Лукашенко оголошує про чергову елегантну перемогу", - пояснювала кореспондентка BBC у Мінську Тетяна Мельничук.
Міжнародні організації втратять свій вплив на глобальну політику
Александр Шалленберг
В інтерв’ю австрійським ЗМІ Міністр закордонних справ Александр ШАЛЛЕНБЕРГ окреслив наступні думки:
США з імпортера стали експортером газу
Френк Веррастро, Центр стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон
Френк Веррастро, Центр стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон
Україна, криза: чому програють всі?
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation
За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн. В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим як ніколи. Це не повинно бути так.