ЄС створить нову систему кіберзахисту

30 Oct, 2021 | |
cyber

У жовтні 2021 року Рада Європейського Союзу ухвалила Висновки, в яких запропонувала інституціям ЄС та державам-членам продовжувати розвивати систему управління кризовими ситуаціями у сфері кібербезпеки, у тому числі шляхом подальшого вивчення потенціалу Спільного кібер-підрозділу (Joint Cyber Unit). Мета цієї ініціативи полягає в об’єднанні потенціалу вже створених механізмів кіберзахисту в одну інтегровану систему, здатну захистити критичну інфраструктуру Євросоюзу та його держав-членів.

Процес підготовки зі створення Спільного кібер-підрозділу розпочався у червні 2021 року, коли Європейська Комісія презентувала відповідну пропозицію. В Брюсселі розраховують на те, що JCU має стати своєрідною новою платформою, покликаною зміцнити співпрацю між інституціями Євросоюзу, агенціями, органами ЄС та відповідними інституціями держав-членів, відповідальними за питання кібер-безпеки.

У жовтні було зроблено черговий крок на цьому напрямку. Євросоюз окреслив прагнення консолідувати існуючі інституційні спроможності у сфері кібербезпеки, а також підкреслив важливість виявлення потреб у забезпеченні кращого обміну інформацією всередині Євросоюзу та між підрозділами, які займаються кібербезпекою. Така робота має сприяти підготовці чіткого переліку цілей та пріоритетів майбутньої діяльності JCU, а також забезпечити поетапний, прозорий та інклюзивний процес, необхідний для підвищення ефективності діяльності підрозділів, які у межах інституцій Євросоюзу відповідають за кібербезпеку.

При формуванні параметрів майбутньої діяльності JCU окрема увага приділятиметься шляхам уникнення дублювання у діяльності національних та ЄСівських підрозділів, відповідальних за забезпечення кібербезпеки. Це важливо, оскільки станом на сьогодні інфраструктура відповідних підрозділів у рамках інституцій Євросоюзу та в державах-членах є доволі розгалуженою і тому потребує кращої взаємодії.

Загалом при наявній розгалуженій системі з питань кібербезпеки очевидними і зрозумілим бажанням Євросоюзу є продовження розбудови всеосяжної та ефективної системи управління кризовими ситуаціями у сфері кібербезпеки, спираючись на існуючі механізми та вже досягнутий прогрес. Для цього має бути посилено співробітництво та обмін інформацією між різними кіберпідрозділами Євросоюзу та держав-членів на всіх необхідних рівнях – технічному, оперативному та стратегічному/політичному.

В Євросоюзі переконані, що до процесу об’єднання розгалуженої системи в один потужний механізм мають бути залучені такі інституції:

  • держави – члени Євросоюзу;
  • Європейська служба зовнішньої діяльності;
  • Розвідувальний та ситуаційний центр ЄС (EU INTCEN);
  • Підрозділ реагування на надзвичайні комп’ютерні події (CERT-EU)
  • Європол;
  • Євроюст;
  • Європейське оборонне агентство.

Де місце України?

Представлені інституціями Євросоюзу позиційні матеріали поки що не дають підстави для того, що розглядати можливе включення третіх країн, у тому числі України, до процесу створення нового Спільного кібер-підрозділу. Однак позитивним є те, що Україна в червні 2021 року започаткувала кібердіалоги з Європейським Союзом. Тому питання про глибшу інтеграцію України до існуючої інфраструктури ЄС може стати предметом для окремого обговорення між двома стратегічними партнерами.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Забезпечити припинення будівництва Північного потоку 2

Тед Круз
Тед Круз
сенатор США від штату Техас

"Північний потік 2 становить серйозну загрозу національній безпеці США та нашим європейським союзникам", - сказав сенатор Тед Круз. "Закон про захист енергетичної безпеки Європи буде протидіяти експансіонізму Росії, орієнтуючи

Надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Павел Коваль (Paweł Robert Kowal)
Павел Коваль (Paweł Robert Kowal) Голова делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці «ЄС-Україна»

- Чи керуються євродепутати у своїх дискусіях щодо України і геополітичними підходами, зокрема думкою про те, що надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Експерт про ініціативу розпуску Конституційного суду

Франческо Палермо
Франческо Палермо
Професор порівняльного конституційного права університету Верони

Розвиток подій в Україні викликає стурбованість, бо погіршується. Варто зауважити, що сьогодні у багатьох країнах спостерігається помітна тенденція до загострення конфлікту між політичною та судовою гілками влади, за якого перша бере контроль над другою.