Євробачення-2026: ілюзія аполітичності Як музика впливає на політичний простір та геополітична вага української культури

У травні 2026 року музичним центром Європи стане Австрія. Масштабна арена Wiener Stadthalle у Відні готується прийняти 70-й – ювілейний - пісенний конкурс Євробачення. Півфінали відбудуться 12 та 14 травня, гранд-фінал 16 травня. Цьогоріч Україна має всі шанси не лише увійти до списку головних претендентів, а й здобути перемогу.

Євробачення задумувалося у повоєнний період не лише як огляд культурних надбань європейських націй, але і як демонстрація їх політичної волі жити у мирі, змагатися не на полях війни, а у концертних залах та на фестивалях. Це стало тим, що сьогодні називається «м’яка сила». Цей пісенний конкурс, як то до прикладу Олімпійські ігри, став елементом «зіткненням ідей і цінностей», як би того не хотілося уникнути його організаторам.

Євробачення відносимо до переліку світових неполітичних подій, де політика має значення.

Прикладом може стати перемога Джамали у 2016 році. Її композиція «1944», що посилалась на трагедію депортації кримських татар, пролунала як потужний політичний маніфест проти російської анексії Криму, показавши, як музика може доповнювати, скажімо, політико-дипломатичне поле. Беззаперечним індикатором політичної ваги конкурсу стало й рішення Європейської мовної спілки у 2022 році, коли було повністю виключено Росію з Євробачення через повномасштабне вторгнення в Україну. Це послугувало закріпленню статусу інституції, що захищає демократичні цінності об’єднаної Європи. До цього, Європейська мовна спілка притримувалась «аполітичності», тому Росія брала участь у 2014 році.

Саме на цьому перетині культурної дипломатії будується українська кампанія 2026 року. Представниця України на пісенному конкурсі LELÉKA, яка виступить 14 травня, вирушає до Відня з піснею «Ridnym». LELÉKA бере найдовшу ноту за всю 70-річну історію Євробачення, 28 секунд. Попередній рекорд належав Наталії Гордієнко з Молдови 2021 року, яка утримувала ноту 17 секунд.

Кожна пісня на конкурсі несе в собі характер країни, тому утримання ноти в українській пісні символічно показує стійкість української культури. За оцінками профільної аудиторії на медіаплатформах та даними букмекерського агрегатора Eurovisionworld, такий технічний прийом є гарантією високих балів від професійного журі.

Попри вокальну техніку Україна має низку конкурентів. Лайнап фіналістів вже промальовує чіткі кордони. До головних конкурентів відносять Фінляндію, Францію, Данію та Австралію (яка у 2026 році показує значно кращий результат, ніж у 2025). Оскільки бали від глядачів залежать від візуального інтерпретування, Україні важливо утримати фокус на собі. Щоб конвертувати технічний рекорд у глядацькі голоси, українській делегації необхідно пропрацювати режисуру номеру, роботу камер та освітлення, аби візуально підкреслити вокальну кульмінацію.

Тож з початком травня напруга у цифровому глядацькому та експертному просторі тільки зростає.

Наратив про те, що Україні забезпечить високі бали «жаль» глядачів як до жертви несправедливої війни і побудовану на цьому чиннику емпатію, скоріше, буде повторюватися російською пропагандою та її поплічниками. Водночас буде применшуватися професіоналізм та самобутність українських виконавців, нашої національної культури загалом. Такі закиди є маніпулятивними, адже прагнуть створити упереджену позицію, де український виступ прагнуть оцінити упосліджено у порівнянні європейськими країнами.

Але факти говорять інше.

З моменту запровадження півфіналів у 2004 році Україна залишається єдиною країною в історії Євробачення, яка щоразу проходила у гранд-фінал. Така стабільність вимагає ґрунтовного професіоналізму, а не ситуативної емпатії. Варто додати, перемога України до 2022 року спиралась виключно на музичну унікальність. Руслана (2004) здобула перемогу завдяки поєднанню етно-попу та складної хореографії, Джамала (2016) виграла завдяки філігранній вокальній техніці та глибокому сторітелінгу. 2021 рік теж запам’ятався глядачам. Гурт Go_A продемонстрував етно-рейв «Shum», який посів друге місце за результатами телеголосування та став вірусним хітом у глобальних чартах Spotify.

Шанси України на перемогу у 2026 році є цілком закономірними. Сучасне Євробачення вимагає чіткої формули успіху, а заявка цього року має всі складові, аби потрапити до гранд-фіналу. Вирішальним чинником перемоги стане майстерність візуального сторітелінгу в прямому ефірі. Україна історично довела своє вміння створювати музику високого рівня.

Кароліна Шуршикова, аналітикиня