Тріумф Зеленського

Звичайно, занадто рано говорити, чи буде вибір Володимира Зеленського президентом для України гарним. Якби Порошенко виграв, ми б очікували продовження частинних реформ, які ми бачили за останні п'ять років. Але Зеленський є абсолютно новим для української політичної сцени. Таким чином, ми не можемо бути впевненими ні в його планах, ні в його здібностях реалізувати їх.

Але навіть прості вибори Зеленського говорять про три важливі речі про Україну. По-перше, вибори були проведені в значній мірі вільним і справедливим чином. Це ще одне підтвердження демократичної консолідації в Україні. По-друге, Зеленський виграв вибори в регіонах, що простягалися від самого заходу до самого сходу країни. Це було також у випадку, коли Порошенко виграв у 2014 році, бо у 1990-х і 2000-х роках не було національної консолідації.

По-третє, Зеленський - перший український президент, який не прожив період становлення в Радянському Союзі. Це також здається вірним для багатьох з тих, кого він зараз приводить з собою в офіси в Києві. Протягом усього пострадянського періоду багато хто стверджував, що справжній розрив з корупцією, неефективністю та несправедливістю може наступити лише після зміни поколінь у політичній еліті. Президентство Зеленського є дуже реальним випробуванням цієї гіпотези.

Якщо дії Зеленського в офісі будуть направлені на реформи, він зустріне опір. Олігархи намагатимуться зберегти свої привілеї та позиції монополії, багато частин бюрократії мають сильні стимули для підтримки практики неефективності та корупції, а президентство поділяє владу з парламентом та урядом. У перших двох випадках Зеленському необхідно отримати контроль, в третьому - або отримати контроль, або знайти робочі відносини.

Хоча Зеленський все ще має продемонструвати як свою мотивацію, так і здатність до внутрішнього поліпшення, є реальна можливість для прогресу. Це набагато менш ймовірно в конфлікті на Донбасі і в загальних відносинах з Росією. Зеленський, мабуть, не був гарною новиною для Кремля. Його вік та пострадянський світ означає, що він менш передбачуваний суперник, ніж його попередник, його російськомовний східноукраїнський фон робить розповідь про «українську націоналістичну фашистську хунти» абсолютно неймовірним, а молодість робить Путіна старим. Більше того, нічого дійсно не змінилося з точки зору того, що поставлено на карту в Донбасі. Кремль все ще хоче використати конфлікт для управління зовнішньою політикою України. Зеленський, з іншого боку, мабуть, не балотувався б на посаду, щоб стати сатрапом Москви. Більше того, навіть якщо він і зробив.

Таким чином, потенціал Зеленського зробити зміни краще на внутрішній сцені, ніж у відносинах з великим сусідом на півночі.

https://nucc.no/the-triumph-of-zelenskiy/?fbclid=IwAR0qqgf4UlT2Vi0h3p8rdzNoHxlgJswEclhhtTHnjiuce151lBm_kk_fHIM