Президентські вибори у Франції: що цікавить Україну?

Подія: у 2017 році у Франції відбудуться президентські вибори, які будуть проведені у два тури: перший тур призначений на 23 квітня, другий тур – на 7 травня.  Вибори стануть одинадцятими виборами президента П’ятої Французької Республіки, на яких президента, згідно конституції, оберуть терміном на п’ять років. Такі одіозні політики Франції як Ніколя Саркозі (партія «Республіканців») та Франсуа Олланд («Соціалістична партія») не братимуть участі у перегонах: Саркозі зняв свою кандидатуру у листопаді 2016 року, а Олланд відмовився від боротьби за президентське крісло.

Аналітики групи Geostrategy розглядають вибори у Франції та Німеччині як ключові для України, оскільки їх результати неодмінно позначаться на реалізації Нормандського процесу, в якому традиційно активну роль відіграють офіційні Париж і Берлін.  

Учасники перегонів, які змагаються за крісло Президента Франції:

• «Республіканців» представляє Франсуа Фійон, член парламенту від Парижу та колишній Прем’єр-міністра Франції (2007–2012): переміг у 2-му турі праймеріз.
• «Соціалістичну партію» представляє Бенуа Амон, колишній міністр з питань освіти.
• «Національний Фронт» представляє Марі Ле Пен, депутат Європейського Парламенту від Північно-Західної Франції.
• Рух «Вперед!» представляє Еммануель Макрон, колишній міністр економіки, промисловості та цифрових справ.
• «Зелених» представляє Яннік Жадо, депутат Європейського Парламенту від Заходу Франції.
• «Ліву партію» представляє Жан-Люк Меланшон, депутат Європейського Парламенту та колишній міністр професійної освіти.
• «Робітничу партію» представляє Наталі Арто, викладач економіки, член міської Ради Вольс-ан-Велена.
• «Нову антикапіталістичну партію» представляє Філіпп Путу, робітничий автомобільного заводу, профспілковий активіст.
• Рух «Підняти Францію» представляє Ніколя Дюпон-Еньян, член парламенту Франції.

Таким чином, участь у президентській кампанії беруть 3 чинні депутати Європейського Парламенту. Відповідно до результатів соціологічних опитувань, лідерами перегонів станом на кінець лютого 2017 року, є наступні кандидати:

• «Національний Фронт» Марі Ле Пен – 27% респондентів;
•  Рух «Вперед!» Еммануель Макрон – 22-23% респондентів;
•  «Республіканець» Франсуа Фійон – 19-20% респондентів;
• «Соціаліст» Бенуа Амон – 8% респондентів.

Розвиток президентських перегонів

Не дивлячись на те, що до останнього часу лідерами перегонів залишалися Марі Ле Пен та Франсуа Фійон, колишній прем’єр-міністр почав різко здавати позиції. Причина – підозри Фійона в розкраданні бюджетних коштів шляхом створення фіктивних робочих місць. Місцеві ЗМІ повідомили про те, що дружина Фійона Пенелопа протягом декількох років отримала із фондів оплати праці помічників членів парламенту Франції кошти, які дорівнюють близько 600 тисяч євро. Цей скандал суттєво вплинув на електоральні симпатії потенційних виборців. Так, соціологічні опитування, проведені за результатами скандалу, вказали на те, що близько 70% респондентів хочуть, щоб кандидат від «Республіканців» Фійон зняв свою кандидатуру з передвиборчих перегонів.  

Оскільки до останнього часу Фійону пророкували перемогу у другому турі над іншим одіозним політиком – Марі Ле Пен – для виборців, які не підтримують категоричну популістську позицію «Національного Фронту» стало очевидним, що ставка на виборах має бути зроблена на більш  помірковану фігуру.

Останні тенденції вказують на те, найбільші шанси вийти у другий тур виборів має на сьогодні Еммануель Макрон, колишній міністр економіки, промисловості та цифрових справ. У разі проходження до другого туру Макрона і Ле-Пен, перший повинен перемогти з результатом у 65% голосів. У разі перемоги Фійона і Ле-Пен, лідер республіканців також переможе, але її результат складе 59%.

Політичні погляди Макрона

Він виступає за збереження ЄС, що в нинішніх умовах немало важливий фактор. Підтримує пропозиції щодо збільшення асигнувань на діяльність поліції та спеціальних служб, що необхідно для боротьби із тероризмом. Католик-традиціоналіст, не вважає, що віруючи інших релігій, що проживають у Франції, повинні виступати за розширення прав: «їх і так достатньо». Разом із тим, підтримує політику відкритих дверей в чутливому питанні мігрантів та біженців. Макрон впевнений у здатності Франції приймати більше мігрантів та вітає їх прибуття в Європу, стверджуючи, що це матиме позитивний економічний ефект для економіки Євросоюзу.

Макрон заявляє про готовність знизити податок на прибуток до 25% (зараз – 33,6%), а також зменшити кількість державних службовців до 120 тисяч осіб. За його планами. Таке скорочення державного апарату дозволить заощадити протягом 5 років близько 60 млрд. євро.

Такі погляди молодого 39-річного французького політика дуже симпатизують Канцлеру Німеччини Ангелі Меркель, яка, вочевидь, хотіла б у разі його перемоги на виборах мати із ним справу з широкого спектру питань, які хвилюють сьогодні Європейський континент.

Позиція кандидатів щодо «українського питання»

Практично усі лідери перегонів не висловлюють особливих симпатій щодо України, і це загалом вважається протягом останнього часу нормою для французького політикуму. У кращому випадку вони мовчать, або ж у світлі подій на Донбасі говорять про «необхідність виконання усіма сторонами конфлікту своїх зобов’язань в рамках Мінського процесу».

У січні 2016 року Макрон відвідав Москву і в інтерв'ю російському виданню заявляв, що Франція буде одночасно і дотримуватися санкцій проти Росії, і намагатися налагодити з нею співпрацю.

"Однак французька лінія дуже чітка: є деякі принципи, визначені на міжнародному рівні, є багатоступінчастий процес, якому дано хід, а саме — мінські домовленості. Їх сьогодні потрібно виконувати. У зв'язку з цим можу сказати, що є цей процес і є його частиною санкції, подовжені до кінця липня 2016 року, а є (у відносинах Франції та Росії – ред.) поточна робота, яка триває. З умовою тих обмежень, які накладають санкції, ця робота дозволяє співпрацювати, підтримувати обмін досвідом, консолідувати наші позиції", – заявив Макрон.

Також у ЗМІ була інформація, що в грудні 2016 року Макрон виступав за відновлення переговорів щодо України лише для того, щоб поступово зменшити санкції проти Росії. За словами французького політика, Росія повинна зіграти вирішальну роль у припиненні конфлікту в Сирії і відстороненні від влади президента Башара Асада.