Росія обіграла Україну в Раді Європи

19 Oct, 2020 | |
PU_EU

Генеральний секретар Ради Європи Марія ПЕЙЧОНОВИЧ-БУРИЧ 19 жовтня 2020 року відвідує Москву з дводенним робочим візитом. За повідомленням прес-служби Ради Європи, протягом перебування в Росії Марія Пейчонович-Бурич зустрінеться з міністром закордонних справ РФ Сергієм ЛАВРОВИМ, головою Ради федерації Валентиною МАТВІЄНКО, міністром юстиції Костянтином ЧУЙЧЕНКОМ, проведе зустріч з членами російської делегації до ПАРЄ і виступить із лекцію у московському Інституті міжнародних відносин.

Рік тому Росія «тріумфально» повернулася до Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка пробачила їй окупацію Криму, війну на Донбасі, утримання політичних бранців в обмін на поновлення бюджетних виплат. Десятки рішень Комітету міністрів РЄ та Резолюцій ПАРЄ по Росії залишилися повністю невиконаними. Багато депутатів ПАРЄ говорили про те, що за присутності російських депутатів у залі їм буде легше налагодити діалог з Росією, зокрема, щодо українського питання.

Відтоді діалог налагодити так і не вдалося. Більшою мірою тому, що Москва і не збиралася дослухатися до думки того, кого можна купити за невеликі гроші. Росія купала Раду Європи за 27,5 мільйонів євро на рік.

Через пандемію сесії ПАРЄ у 2020 році не відбуваються, і тому позиція російських депутатів не видна і не чутна широкому загалу. Взагалі для експертів, які слідкують за політичними процесами в Раді Європи, було складно побачити цю організацію на радарах протягом усього 2020 року. Призначення Бориса ТАРАСЮКА Постійним представником України при Раді Європи не змінило тактику «страусу», яку застосовує Рада Європи по відношенню до великої кількості подій в Росії, які суперечать її статутним обов’язкам і зобов’язанням у рамках членства в Раді Європи.

Референдум щодо поправок до Конституції РФ, одна з яких закріпила примат національного права над міжнародним, протести у Хабаровську, отруєння Навального, продовження переслідування кримських татар у Криму не змусили Марію Пейчинович-Бурич поїхати до російських друзів, щоб підтримати відвертий діалог про права людини. Українська сторона не змогла нав’язати свою гру в Раді Європи.

І лише рішення Європейської Ради про застосування санкцій за використання «Новічка» і погрози Сергія Лаврова припинити спілкування з Брюсселем, Марія Пейчинович-Бурич зібралася до Москви попри новий локдаун у розпал пандемії.

За оцінками аналітиків групи Geostrategy, цей візит є значним політичним та іміджевим програшем України. Є низка вагомих причин для такого різкого твердження, отже спробуємо розібратися, що насправді відбувається в цій міжнародній організації і яким чином візит Генсека Ради Європи до Москви позначиться на позиції України в Раді Європи.

1. У понеділок 19 жовтня в Європі посилюються обмежувальні заходи, пов’язані із погіршенням ситуації з поширенням СOVID-19. Кількість контактів офіційних осіб зводяться до мінімуму. Франція, де розташована штаб-квартира, не виключення, які і Москва, де епідеміологічна ситуація дуже складна. На цьому тлі ухвалення рішення про візит Генсека Ради Європи до Москви вибивається із усіх існуючих на сьогодні шаблонів і правил. Такий крок наштовхує на думку про те, що існують вагомі мотиви для того, щоб Марія Пейчинович-Бурич потиснула руку в Москві міністру Лаврову.

2. Примітно, що останній робочий візит, який здійснювала Генсек за кордон, відбувся у лютому 2020 року, тоді Марія Пейчинович-Бурич їздила до Брюсселя. Знову таки, постає питання про те, чому саме зараз Генсек РЄ іде до Росії. Наскільки відомо, до останнього часу існувало розуміння того, що візит до Росії можливий лише за умови, якщо він відбудеться після того, як Марія Пейчинович-Бурич відвідає Україну. Якщо б Генсек РЄ спочатку приїхала б до України, відвідала адміністративну лінію розмежування з тимчасово окупованим Кримом, а потім поїхала до Москви, у виграші було б Україна. Саме Київ нав’язав би тональність розмови Марії Пейчинович-Бурич з російськими міністрами, росіянам довелося би виправдовуватися і пояснювати свої дії на окупованих територіях. Оскільки цього не сталося, аналітики Geostrategy вважають, що після відвідання Москви Генсек РЄ зробить нав’язливу спробу відвідати Україну. Їй необхідно категорично відмовити у такому «задоволенні», а під час її звіту в Комітеті міністрів про поїздку до Москви варто подумати про демарш за участю не лише делегації України, але й партнерів і друзів – держав Балтії, Польщі, Північної Європи.

3. Останні події в Росії, зокрема отруєння опозиціонера Олексія НАВАЛЬНОГО, через що минулого тижня ЄС ввів санкції проти шістьох російських високо посадовців, посилили міжнародну ізоляцію Кремля. За цих двох умов візит Марії Пейчинович-Бурич до Москви виглядає як символ підтримки Ради Європи російської влади.

4. Візит Генсека РЄ до Москви може відкрити двері для діалогу з російською владою також і для інших міжнародних партнерів, наприклад для Франції або ж Німеччини, які традиційно вважають, що діалог з Росією краще за санкції. Ланцюгову реакцію щодо поступового виходу Росії з міжнародної ізоляції зможуть зупинити лише гучні та публічні дії України і її міжнародних партнерів. Цей візит необхідно представити як такий, що не приніс жодного практичного результату і немає для цивілізованого світу жодної доданої вартості.

Якщо цього не вдасться зробити, процес поступового виходу Росії з жорсткої міжнародної ізоляції розпочнеться.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Тріумф Зеленського

Tor Bukkvoll
Tor Bukkvoll
старший науковий співробітник Норвезького відділу оборонних досліджень

Звичайно, занадто рано говорити, чи буде вибір Володимира Зеленського президентом для України гарним. Якби Порошенко виграв, ми б очікували продовження частинних реформ, які ми бачили за останні п'ять років. Але Зеленський є абсолютно новим для української політичної сцени.

Франція готова до переговорів з Путіним

Жан-Марк Эро
Жан-Марк Эро
Міністр закордонних справ Франції

Франція готова до переговорів з В.Путіним, однак жодного політичного рішення за участю Б.Асада не буде. Наразі необхідним є відновлення переговорів для забезпечення політичного переходу на основі резолюції 2254 Ради Безпеки ООН.

Україна, криза: чому програють всі?

Семуель Чарап
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation

За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн.  В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим  як ніколи. Це не повинно бути так.