Як мігранти потрапляють на територію Євросоюзу?

Подія

Проблема нелегальних іммігрантів з країн Близького Сходу, які потрапляють до країн-членів Європейського Союзу, стрімко набуває загрозливих для Європи масштабів. Це питання вже не перший місяць активно дебатується в Європі. Як наслідок, все гучніше звучать голоси так званих євроскептиків, які закликають керівництво Євросоюзу закрити кордони і взагалі зупинити будь-які процеси розширення.

Аналіз ситуації

Причина – наплив мігрантів, які змінюють звичний стиль життя громадян Євросоюзу. На фоні російської агресії проти України, яка стала відповіддю за свідомий вибір українських громадян рухатися шляхом євроінтеграції, такий стан справ не надто надихає офіційний Київ на активізацію діалогу з офіційним Брюсселем.
У цьому контексті аналітики групи почали шукати «російський слід» у міграційній кризі в Європі, оскільки чи не єдина країна, яка політично виграє від нинішньої ситуації, є Російська Федерація. Хвилі нелегальної міграції не лише збільшують кількість евроскептиків, але й гальмують динаміку співпраці таких держав як Україна, Грузія та Молдова із Європейським Союзом.

Карта ділянки російсько-норвезького кордону

В Європу – через … російські кордони

Отже, нетривалі пошуки дали доволі цікаві результати. Так, виявляється, що тисячі іммігрантів з країн Близького Сходу, охоплених військовими діями за участю російських збройних сил, потрапляють до країн Західної Європи, через російський кордон.

Так, тисячі мігрантів вже не перший місяць перетинають російський кордон в пунктах пропуску, розташованих на кордоні … з Норвегією. Причому перетин кордону відбувається на велосипедах, оскільки російські закони не дозволяють пропускати на територію цієї країни людей, які йдуть пішки.

Для того, що перетнути кількасот метрів нейтральної території між Росією та Норвегією, біженці купують велосипеди і долають цю відстань, крутячи педалі. Очевидці стверджують, що в пунктах перетину російсько-норвезького кордону вже відкрито десятки пунктів продажу велосипедів, які так потрібні біженцям для того, щоб в’їхати на територію Норвегії – однієї з найбільш благополучних країн Європи і світу. Так, протягом усього 2014 року до Норвегії через пункт перетину кордону Стурскуг (Storskog) потрапили лише 7 шукачів притулку. У той же час, відповідно до статистичних даних міграційної служби Норвегії, лише за жовтень 2015 року цей пункт перетнули 1 тисяча 100 шукачів притулку, переважно – з країн Близького Сходу.

Відповідно до норвезьких законів, водій (наприклад, таксист) не може провозити на територію Норвегії людей, які не можуть належним чином підтвердити свою особу. Місцеві мешканці жартують, що таксі з Росії в Норвегію, яке їде менше одного кілометру, є, мабуть, одне із найдорожчих у світі: вартість одного метру коштує один долар 60 центів США. Ціни на велосипеди, які шукачам притулку продають місцеві російські бізнесмені, також космічні. Біженці змушені платити за старий велосипед в середньому 200 дол. США.

Ситуація із біженцями змушує норвезьку владу зміцнювати пункт перетину кордону Стурскуг, а також будувати у найближчому прикордонному містечку Кіркенес (Kirkenes) додаткові приміщення для прийняття біженців. Проте ситуація, яка складається на кордоні із Росією, все менше влаштовує Норвегію. Кілька тижнів тому уряд цієї країни повідомив про намір депортувати таких осіб назад в Росію.

Описана ситуація дає аналітикам групи Geostrategy дає підстави стверджувати, що російська влада ухвалила свідоме рішення про тимчасове прийняття на своїй території якого більшої кількості біженців з країн Близького Сходу з метою їх подальшої швидкої переправки до європейських країн. Проглядається певна свідома схема, коли російські консули в країнах Близького Сходу та Північної Африки, заплющуючи очі, відкривають усім бажаючим російські візи. При цьому російська сторона усвідомлює, що переважна більшість шукачів притулку навряд чи залишаться в Росії. Їх погляди будуть спрямовані у бік Євросоюзу. Деякі Західні джерела стверджують, що російські консули в країнах Близького Сходу безперервно друкують візи для потенційних мігрантів, із дозволу керівництва заплющуючи очі на доволі жорсткі вимоги для оформлення віз. Таким чином створюються потужні міграційні хвилі, які, долаючи територію Росії, поступово руйнують міцність Європейського Союзу.

Також тікають і до Фінляндії

В прикордонній службі Фінляндії також заявляють про збільшення прохачів притулку, що прибувають з території Росії і не виключають, що їх число й надалі зростатиме. У результаті зведення стін на кордонах Балканських країн прохачі притулку стали шукати нові маршрути на Півночі. Багато летять на літаку в Мурманськ, звідти направляються на автобусах в містечко Нікель, розташоване в семи кілометрах від норвезького кордону, а потім так само добираються велосипедами до КПП Стурскуг.

Між Мурманськом і кордоном з Фінляндією немає рейсового автобусного сполучення. Тим не менш, біженці останнім часом стали знаходити інші способи дістатися до КПП Райа-Йоосеппі. "Цього року сюди прибуло в цілому 63 прохача притулку. Більшість з них прибуло протягом останнього тижня", - каже начальник КПП РАйа-Йоосеппі Петрі Хямяляйнен.

Хоча кількість охочих потрапити в Норвегію поки у багато разів перевищує кількість тих, хто прибуває до Фінляндії, фінські влада готується до можливого збільшення числа прохачів притулку в Лапландії. У прикордонній службі не виключають можливості при необхідності відкрити на кордоні організаційний центр.

Висновок

Із викладеної інформації можна зробити однозначний висновок: кремлівське керівництво ні на секунду не зупиняється у реалізації планів по глобальному переформатуванню світоустрою. Над цим працюють сотні, якщо не тисячі, людей, для цього витрачаються шалені гроші. В українських громадян не може бути жодних ілюзій в тому, що Путін змінив свої плани по захопленню України із подальшим знищенням її державності. Із цим доводиться жити. Треба усвідомлювати, що для отримання перемоги в затяжному протистоянні із Росією необхідно вчитися мислити креативно, а також діяти злагоджено.
Національний консенсус та успіх у проведенні реформ – найкраща зброя проти путінської агресії.