Туркменістан: диверсифікація і вихід з російської орбіти

До 2008 року Росія була основним покупцем туркменського природного газу, отримуючи близько 50 млрд кубічних метрів природного газу на рік. Криза зменшила ці обсяги до 10 млрд кубометрів на рік, а в 2015 році - до 4 млрд кубометрів.

З 1 січня 2016 року "Газпром" в односторонньому порядку розірвав угоду про покупку туркменського газу, звинувативши Ашхабад в "умисному створенні умов для припинення договору". Розрив контракту став прецедентом в історії російської газової монополії яка сама завжди наполягала на непорушності довгострокових угод. Але тут це потрібно було «Газпрому» і він в односторонньому порядку знизив ціну на туркменський газ і подав позов до Стокгольмського арбітражу, вимагаючи від «Туркменгазу» перегляду цін за контрактом.

Відразу після цього Туркменістан заявив про неплатоспроможність «Газпрому», повідомивши, що з початку 2015 року російський концерн не платить за своїми боргами за поставлені обсяги туркменського природного газу.

У багатьох викликає посмішку позиція коли «Газпром» вимагає від «Туркменгазу» $ 5 млрд за розірваним самим «Газпромом» контрактом.

В «Газпромі» пояснили, що контракт був розірваний, тому що протягом п'яти років російська компанія вела переговори з «Туркменгазом», але той так і не пішов на поступки.

Ситуація трохи різниться від того як шантажує «Газпром» Україну контрактами які були підписані українськими недалекоглядними політиками.

Але в Туркменістані це вдарило по економіці.

Через різке падіння експортної виручки влада Туркменії обмежили доступ до іноземної валюти для місцевих компаній і фізичних осіб, повідомляє агентство Reuters з посиланням на туркменських підприємців, які працюють за кордоном.
Обмінні пункти в Туркменії закрили ще в грудні минулого року, легальний обмін валюти здійснюється тільки банками. Курс маната до долара на чорному ринку становить близько 5,5-6,0 за долар проти офіційного в 3,5.

Комерційні банки створили різні доступи до іноземної валюти. Що є важливим для країни в такій ситуації. Бо реалізація деяких проектів може зробити країну незалежною від російських шантажистів.

Компанії, що працюють над пріоритетними проектами, такими як будівництво газопроводу Туркменія - Афганістан - Пакистан - Індія (ТАПІ), як і раніше володіють доступом до валюти.

Основним покупцем туркменського газу залишається Китай, який отримує близько 30 млрд кубометрів на рік або три чверті від того обсягу, який припадав на російський ринок в найбільш сприятливий період. Скільки платить Китай, невідомо.

Також Туркменія - один з учасників Південного газового коридору через Туреччину до Європи, для якого по дну Каспійського моря планується побудувати Транскаспійський газопровід, який з'єднає Туркменію з Азербайджаном. За Південного газового коридору паливо з прикаспійських держав має поставлятися в Європу в обхід Росії.